Провадження № 11-сс/821/221/25 Справа № 711/3450/25 Категорія: ст. 201 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
20 травня 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії:
головуючогоОСОБА_2 ,
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі прокурора підозрюваного захисника ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 квітня 2025 року, якою змінено запобіжний захід у виді тримання під вартою на заставу стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, з повною вищою освітою, який є особою з інвалідністю другої групи, одружений, не працює, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 307 КК України, -
СУ ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024250000000461 від 20.11.2024 за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст. 307 та ч. 3 ст. 307 КК України.
19.03.2025 ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
19.03.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 307 КК України, а саме :
- незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту, психотропної речовини, особливо небезпечної психотропної речовини та наркотичного засобу, в великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб;
- незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту, особливо небезпечної психотропної речовини, вчинені повторно, в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 березня 2025 року клопотання слідчого задоволено та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 17 травня 2025 року включно без можливості внесення застави (справа № 711/2333/25).
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 09.04.2025 залишено без задоволення апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 , ухвала слідчого судді залишена без змін.
22.04.2025 року захисник ОСОБА_8 звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси із клопотанням в порядку ст. 201 КПК України про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_7 , шляхом скасування йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, та застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час доби або визначити як альтернативний вид запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб.
Цього ж дня, автоматизованим розподілом справи між слідчими суддями Придніпровського районного суду м. Черкаси, справу до розгляду визначено слідчому судді ОСОБА_1 .
Оскарженою ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28.04.2025 року задоволено клопотання захисника ОСОБА_8 про часткову зміну запобіжного заходу підозрюваному, при цьому запобіжний захід, застосований до підозрюваного ОСОБА_7 у виді тримання під вартою по суті залишено без змін, однак одночасно обрано йому альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 200 (чотириста п'ятдесят чотири тисячі двісті) грн., із покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, а саме: - вчасно прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися з м. Черкаси без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу інтернет тощо) з іншими підозрюваними, свідками та експертами у цьому кримінальному провадженні, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_7 у присутності слідчого чи прокурора.
Роз'яснено підозрюваному ОСОБА_7 , що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Мотивуючи прийняте рішення слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_7 повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 та ч. 3 ст. 307 КК України, разом з тим слідчим суддею встановлено, що будь-яких доказів та підтверджуючих матеріалів щодо відношення та причетності ОСОБА_7 до епізоду по гаражному приміщенню в авто кооперативі «Аврора» прокурором не надано; врахувавши наявність ризику, передбаченого ст.177 КПК України; а також особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку про можливість до застосованого стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, визначити альтернативний запобіжного заходу у виді застави.
При визначенні розміру альтернативного запобіжного заходу у виді застави, слідчий суддя врахував, що особу підозрюваного, належність йому майна, його стосунки з поручителями, та визначив альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 200,00 (чотириста п'ятдесят чотири тисячі двісті) грн.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали, просить скасувати її та постановити нову, якою скасувати ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28.04.2025, постановити нову, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави в межах строку досудового розслідування, тобто до 17.05.2025 включно.
Мотивуючи вимоги апеляційної скарги, прокурор вказує, що ухвала слідчого судді від 28.04.2025 року підлягає скасуванню, у зв'язку із невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Прокурор вважає, що слідчий суддя безпідставно задовольнив клопотання захисника про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_7 , не врахував, що він підозрюється у скоєнні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, який носив систематичний характер, вчиненого в період воєнного стану; не врахував існування ризиків у кримінальному провадженні та особу підозрюваного, не врахував, що, хоча наразі в силу ст. 89 КК України ОСОБА_7 вважається не судимий, однак є особою схильною до вчинення злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотиків, оскільки неодноразово був судимий за статтями 309, 307 КК України, та безпідставно в порушення ч.4 ст.183 КПК України застосував до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави.
Прокурор зазначає, що, з урахуванням тяжкості злочину, особи підозрюваного ОСОБА_7 , який не працює, постійного джерела доходу не має, за обставин викладених у підозрі, така діяльність була спрямована на отримання прибутку, мала корисливий мотив, може мати вплив на інших підозрюваних у вказаному кримінальному провадженні, оскільки згідно з матеріалами НСРД їх дії були узгодженими та послідовними, запобігти існуючим ризикам у кримінальному провадженні у виді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, вчинення ним іншого кримінального правопорушення, або перешкоджання встановленню істини по справі іншим чином; можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Прокурор також зазначив, що вказана ухвала слідчого судді підлягає оскарженню в апеляційному порядку згідно з висновком ККС ВС 17.05.2021 справа №335/9520/, відповідно до якого, сторони у кримінальному провадженні мають право оскаржувати в апеляційному порядку ухвалу слідчого судді підозрюваному обраного запобіжного заходу у випадку, якщо застосування такого запобіжного заходу або відмова в ньому підлягають апеляційному оскарженню в порядку ч. 1 ст. 309 КПК України.
Іншими учасниками кримінального провадження ухвала слідчого судді оскаржена не була.
Заслухавши суддю-доповідача; пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; думку підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги; дослідивши матеріали судового провадження; обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про таке.
Щодо оскарження ухвали слідчого судді, колегія суддів зазначає, що слідчий суддя помилково у своїй ухвалі вказав, що ця ухвала не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, оскільки зміна запобіжного заходу щодо визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави не входить до переліку ухвал слідчого судді, пославшись на позицію ВС у справі №757/27525/23-к, виходячи з наступного.
Зі змісту вказаної ухвали Верховного Суду вбачається, колегія суддів зазначила, що у абзаці 2 частини 2 статті 392 КПК України чітко визначено, що ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Проте, ухвала суду за результатами розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із застосуванням пристрою електронного контролю або визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави чи комбінованого запобіжного заходу не входить до зазначеного переліку.
З огляду на зазначене, Верховний Суд в своїй ухвалі вказав, що у даному випадку до застосування підлягає абзац 1 частини 2 статті 392 КПК України, відповідно до якого, ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.
Разом з цим колегія суддів вважає, що вказана позиція ВС, яка викладена в ухвалі про відмову у відкритті касаційного провадження, відноситься до розгляду судом першої інстанції кримінальних проваджень по суті, де стосовно обвинувачених обраний певний вид запобіжного заходу, і вирішуються питання про зміну їм раніше обраного виду запобіжного заходу, а клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_7 розглянуте слідчим суддею під час досудового розслідування кримінального провадження.
Згідно постанови Першої палати Касаційного кримінального суду ВС від 17.05.2021 у справі № 335/9520/19 Судова палата дійшла думки про правильність висновку колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду викладеного у постанові від 28 березня 2019 року (справа №286/1695/18, провадження № 51-7345км18) про те, що поняття «застосування запобіжного заходу» охоплює не тільки його обрання, але й випадки зміни запобіжного заходу на більш м'який або навпаки, що фактично являє собою обрання іншого запобіжного заходу, а тому ухвала слідчого судді про зміну запобіжного заходу може бути предметом оскарження і перегляду в суді апеляційної інстанції.
Далі, частина перша ст. 404 КПК України (далі КПК) передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Стаття 370 КПК передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК підозрюваний, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Згідно ч. 3, 4 ст.201 КПК до клопотання мають бути додані:
1) копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання;
2) перелік свідків, яких підозрюваний, обвинувачений вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання;
3) підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
За змістом ст. 201 КПК підставою для зміни запобіжного заходу є, зокрема, наявність нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу: зміна обставин підозри, зменшення встановлених ризиків. Крім цього, при вирішенні питання про зміну запобіжного заходу, як і при вирішенні питання про його застосування слідчий суддя, відповідно до ст. 178 КПК України повинен дослідити й інші обставини, зокрема міцність соціальних зв'язків обвинуваченого, в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців.
Тобто обґрунтованість застосування запобіжного заходу може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за наявності яких такий запобіжний захід було застосовано, та внаслідок виникнення інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його пом'якшення, зміни чи скасування, оскільки тривала дія запобіжного заходу без врахування конкретних обставин справи може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.
Зміна запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути замінений на інший - більш або менш суворий. При цьому підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров'я підозрюваного, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення. Однак існування таких обставин повинно бути обґрунтовано належними доказами.
Апеляційний суд вважає, що, розглядаючи клопотання захисника про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_7 , подане в порядку ст. 201 КПК, слідчий суддя не дотримався вищевказаних вимог кримінального процесуального закону, з огляду на таке.
З матеріалів судової справи вбачається, що захисником ОСОБА_8 22.04.2025 до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси подано клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_7 на менш суворий ніж тримання під вартою або визначення альтернативного запобіжного заходу у виді застави.
Вказується, що в провадженні СУ ГУНП в Черкаській області знаходиться кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12024250000000461 від 20.11.2024 року відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 307 КК України.
21.03.2025 слідчим суддею Придніпровського районного суду м. Черкаси було винесено ухвалу суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 до 17.05.2025 включно без визначення розміру застави, за відповідним клопотанням заступника начальника ВРЗЗКС СУ ГУНП в Черкаській області.
Захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 зазначила, що застосування такого виключного запобіжного заходу як тримання під вартою відносно її підзахисного є недоцільним та незаконним.
Сторона захисту об'єктивно вважає, що ризики, на які послалася сторона обвинувачення щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 ґрунтуються на припущеннях та не підтверджуються жодним доказом.
Також ОСОБА_7 має міцні соціальні зв'язки: матір похилого віку, якій він кожен день допомагав, дружину та малолітню доньку - ОСОБА_9 , з якими проживає за адресою: АДРЕСА_2 , що може забезпечити належну процесуальну поведінку підзахисного без застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обставинами, які ще не були досліджені при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею є також те, що ОСОБА_7 перебував на стаціонарному лікуванні з 12.03.2025 року по 19.03.2025 року з приводу лікування астми з переважанням алергічного компоненту, обструктивної легеневої хвороби та хронічної респіраторної недостатності типу II.
Також судом не було враховано ту обставину, що ОСОБА_7 активно займався волонтерською діяльністю та є членом ВГО «СГОУ «Народна рада»» з 2022 року, що підтверджується відповідними довідками, грамотами та подяками.
З посиланням на невиконання обов'язку доведення неможливості застосування іншого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, захист наводить наступні відомості.
В порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, стороною обвинувачення під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не наведено належних доказів щодо обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні та передбаченим статтею 177 КПК України.
При застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не було наведено реальних фактів та обставин, визначених ст. 182 КПК України, та не вирішено питання про можливість застосування такого альтернативного запобіжного заходу, як застава. В КПК України передбачена можливість застосування застави по даним категоріям кримінальних правопорушень, проте вказану можливість було проігноровано.
Задовольняючи клопотання сторони захисту частково, слідчий суддя фактично залишив без змін запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, однак визначив підозрюваному ОСОБА_7 альтернативний вид запобіжного заходу у вигляді застави.
Колегія суддів вважає, що слідчим суддею в порушення вимог процесуального закону не прийнято рішення про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_7 , а фактично одночасно обрано два різні запобіжні заходи, що не відповідає вимогам процесуального закону.
Так, ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.03.2025 року до підозрюваного ОСОБА_7 був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 17 травня 2025 року, без визначення розміру застави. За наслідками апеляційного перегляду 09.04.2025 вказана ухвала слідчого судді була залишена без змін.
Тобто вказаний запобіжний захід у виді тримання під вартою, що був застосований до підозрюваного, діяв як на час подання клопотання захисником, так і на час постановлення 28.04.2025 року слідчим суддею ухвали.
Із мотивувальної частини оскарженої ухвали вбачається, що, задовольнивши клопотання захисника частково, слідчий суддя вказав, що застосований до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою залишається без змін. Тобто, оскарженою ухвалою практично залишено без змін застосований до підозрюваного ухвалою слідчого судді від 21.03.2025 запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Проте, одночасно в резолютивній частині оскарженої ухвали слідчий суддя вказав про обрання підозрюваному ОСОБА_7 альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 200,00 грн., із покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Тобто, слідчий суддя за результатами розгляду клопотання захисника про зміну запобіжного заходу, не змінив запобіжний захід один на інший, запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави залишив без змін, та одночасно застосував інший альтернативний запобіжний захід у виді застави.
На думку колегії суддів, зазначені обставини призвели до того, що наразі стосовно підозрюваного ОСОБА_7 фактично продовжують діяти одночасно два запобіжних заходи, а саме у виді внесеної за підозрюваного застави, та у виді тримання під вартою, без визначення застави відповідно до ухвали від 21 березня 2025 року, що є недопустимим та істотно порушує загальні засади кримінального провадження.
Так, ч. 1 ст. 9 КПК встановлено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
З урахуванням викладених обставин, колегія суддів приходить висновку про те, що слідчим суддею в даному випадку були допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили йому прийняти законне й обґрунтоване рішення, що є безумовною підставою для скасування оскарженої ухвали слідчого судді.
Колегія суддів звертає увагу, що, з урахуванням приписів ст. 201 КПК, зміна запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути замінений на інший менше суворий. Водночас, підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Існування таких обставин повинно бути обґрунтовано належними доказами.
Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя не перевіряє обґрунтованість підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну обставин підозри, зміну або зменшення встановлених ризиків та впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків. Тому слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід або його виконання, та які виникають у зв'язку з плином часу досудового розслідування.
Тому, при розгляді питання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя має виходити з того, чи доводить особа, яка подала відповідне клопотання, наявність обставин, які безпосередньо можуть вплинути на висновок про наявність обґрунтованої підозри або свідчать про зміну, зменшення чи збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Відтак, для зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, остання повинна довести, що обставини, наведені у ст.194 КПК України, які враховувались слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу, перестали існувати або ж їх вага суттєво зменшилась.
Натомість, клопотання сторони захисту про зміну підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу не містить жодних належних доводів на підтвердження зміни обставин, які враховувалися при застосуванні запобіжного заходу, на підставі яких слідчий суддя та колегія суддів могли б дійти висновку про необхідність зміни запобіжного заходу на інший, менш обтяжливий.
Вказані обставини слідчим суддею враховані не були.
У судовому засіданні апеляційного суду сторона захисту також не довела існування таких обставин.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Натомість, при вирішенні питання щодо запобіжного заходу підозрюваному слідчий суддя в ухвалі не вказав жодного конкретного ризику у кримінальному провадженні, не вказав що саме змінилося після застосування запобіжного заходу підозрюваному за попередньою ухвалою чи які можливо нові обставини після цього були встановлені.
Так, слідчий суддя в обґрунтування можливості визначення підозрюваному ОСОБА_7 альтернативного запобіжного заходу у виді застави, зазначив, що з урахуванням оцінки наданих доказів щодо ступеню причетності ОСОБА_7 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень, їх взаємозв'язок, а також можливих та існуючих ризиків у даному кримінальному провадженні, характеризуючих даних про особу підозрюваного ОСОБА_7 , який є особою з інвалідністю 2 групи, має постійне місце проживання та сталі соціальні зв'язки (одружений, на його утриманні перебуває малолітня дитина 2015 року народження, та матір 1957 року народження, з 2022 року є членом та волонтером ВГО «СГОУ «Народна рада»»), на даній стадії досудового розслідування наявні підстави для продовження застосування відносно нього запобіжного у вигляді тримання під вартою, однак не є винятковими та достатніми для продовження застосування такого запобіжного заходу як безальтернативного.
Тобто слідчий суддя послався на обставини, які були відомі слідчому судді 21 березня 2025 року при застосуванні запобіжного заходу, будь-яких нових обставин в оскарженій ухвалі не вказано.
Також слідчим суддею не враховано приписів ч. 4 ст. 183 КПК, та не обґрунтовано за яких все ж таки підстав слідчий суддя дійшов висновку про можливість визначення підозрюваному застави, з урахуванням його підозри у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів. При цьому, слідчий суддя всупереч вимогам кримінально-процесуального законодавства на стадії досудового розслідування, надав оцінку обґрунтованості підозри, зазначивши, що будь-яких доказів та підтверджуючих матеріалів щодо відношення та причетності ОСОБА_7 до вказаного гаражного приміщення № НОМЕР_1 , розташованого в автокооперативі «Аврора», що за адресою: м. Черкаси, вул. Припортова, 22А, прокурором не надано.
Однак, питання обґрунтованості підозри детально досліджувалось при обранні слідчим суддею 21 березня 2025 року запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного та перевірено апеляційним судом, в ході якого було встановлено, що докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження, вказують на те, що на даній стадії досудового розслідування існує обґрунтована підозра причетності ОСОБА_7 до вчинення інкримінованих йому злочинів.
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).
При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до положень ч. 2 ст. 94 КПК, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі докази в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з наступною їх оцінкою у відповідності до положень ч.1 ст. 94 КПК.
Відповідно до ст.ст. 89, 94 КПК, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті.
Апеляційний суд вважає, що тяжкість та обґрунтованість пред'явленої на даній стадії досудового розслідування ОСОБА_7 підозри, необхідність завершення досудового розслідування на час розгляду клопотання слідчим суддею, а також існування ризиків, а саме те, що підозрюваний, перебуваючи на свободі, усвідомлюючи тяжкість можливого покарання у разі доведеності його вини у вчиненні особливо тяжкого злочину, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, ризику впливу на інших підозрюваних у кримінальному провадженні, оскільки за матеріалами НСРД ОСОБА_7 мав спільників, їх дії та ролі були чітко визначені та послідовні, ризику перешкоджання розслідуванню кримінального провадження іншим чином, оскільки будучи на волі, підозрюваний ОСОБА_7 , знаючи місця де зберігалися наркотичні засоби, може знищувати сліди кримінальних правопорушень, шляхом приховувань слідів скоєного, спалювання, тощо, виправдовує необхідність застосування найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 .
З урахуванням викладених обставин, колегія суддів вважає, що не було доведено наявності підстав для звернення до слідчого судді із клопотанням про зміну застосованого стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, внаслідок чого в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу підозрюваному необхідно відмовити.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді постановлена із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, натомість, з огляду на обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, наявність у зазначеному провадженні встановлених вище ризиків, а також з врахуванням особи підозрюваного, необхідно вважати діючим запобіжний захід відносно підозрюваного ОСОБА_7 , у виді тримання під вартою, що був застосований ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 березня 2025 року.
Враховуючи те, що слідчим суддею при розгляді клопотання захисника не дотримано вимог КПК, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Положення п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК передбачають, що підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України, є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Разом з цим, апеляційний суд переглядає лише клопотання захисника ОСОБА_8 , подане в порядку ст. 201 КПК України, та не в праві розглядати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , оскільки діє попередній вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 17 травня 2025 року.
З огляду на зазначені вище обставини, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню частково, оскільки ухвала слідчого судді не відповідає вимогам закону, тому підлягає скасуванню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 квітня 2025 року, якою частково задоволено клопотання захисника ОСОБА_8 та залишено ОСОБА_7 запобіжний заходу у виді тримання під вартою без змін, із одночасним обранням йому альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 200,00 грн., із покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 , поданого в порядку ст. 201 КПК України, про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_7 .
Вважати діючим запобіжний захід відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою, застосований ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 березня 2025 року, строком до 17 травня 2025 року.
Внесену за підозрюваного ОСОБА_7 на підставі ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28.04.2025 року (справа №711/3450/25; провадження №1-кс/711/930/25), заставу в сумі 454 200,00 грн. (чотириста п'ятдесят чотири тисячі двісті) гривень, повернути заставодавцю ОСОБА_10 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: