Справа 522/21065/21
Провадження 1-кп/522/2378/25
20 травня 2025 року місто Одеса
Суддя Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 про відвід слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_3 від розгляду заяви про роз'яснення рішення від 10.05.2023 року
28.03.2025 року у судовому засіданні під час розгляду заяви про роз'яснення рішення від 10.05.2023 року заявником ОСОБА_2 заявлено відвід слідчому судді ОСОБА_3 з підстав наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді (п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України). А саме підставою для відводу є те, що слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси за результатами розгляду скарг ОСОБА_2 ухвалив рішення про зобов'язання уповноваженої особи Київської окружної прокуратури м. Одеси внести до ЄРДР відповідні дані за заявами ОСОБА_4 щодо можливого вчинення злочинів слідчим суддею Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_3 . Так, зазначені обставини, зокрема порушення заявником питання про внесення відомостей до ЄРДР відносно слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_3 , викликають сумніви в неупередженості та об'єктивності слідчого судді ОСОБА_3 під час розгляду ним заяви ОСОБА_2 про роз'яснення рішення.
У судові засідання від 15.04.2025 року, 13.05.2025 та 20.05.2025 року заявник будучи належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, в судове засідання конвойною службою не доставлений з незалежних від суду причин, клопотання про відкладення судового засідання до суду не надходило.
За даних обставин, врахувавши, що суд вичерпав усі можливості щодо належного повідомлення ОСОБА_2 про розгляд заяви про відвід, а тому враховуючи короткі строки розгляду даної категорії справ, суддя вважає за необхідне розглянути справу у відсутність останнього.
Особа, якій заявлено відвід, слідчий суддя ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду заяви повідомлявся належним чином. Подав заяву про неможливість прийняти участь у судовому засіданні у зв'язку з службовими обов'язками.
З урахуванням положень ст. 81 КПК України, судом визнано можливим проводити розгляд заяви за відсутності судді, якому заявлено відвід, та інших учасників судового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи про відвід слідчого судді та додані до неї матеріали, суд приходить висновку про таке.
Обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні та є підставою для його відводу (самовідводу), встановлені статтями 75 та 76 Кримінального процесуального кодексу України, про що прямо зазначено у частини 1 статті 80 зазначеного нормативно-правового акту України.
Тобто, за змістом частини 1 статті 75 Кримінального процесуального кодексу України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною 3 статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
В силу пункту 4 частини 1 вище зазначеної статті суддя може бути відведений від участі у кримінальному провадженні за наявності існування інших обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості, на що наполягає заявник у цій справі.
Так, Європейським судом з прав людини у п.66 у рішення по справі «Мироненко і Мартенко проти України» зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria)
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі «Фей проти Австрії» Європейський суд з прав людини зауважив, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
У справі «Хаушильд проти Данії» Європейський суд з прав людини зазначив про необхідність доказів фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення Європейського суду з прав людини у справі Веттштайн проти Швейцарії, п. 43).
У п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, вказано, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді. Саме винесення рішення у справі за результатом розгляду його по суті.
Разом з тим, суд зауважує, що згідно абз. 3 п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя не може бути відсторонений від участі у розгляді справи в тому випадку, коли жодний інший суд не може бути призначений для розгляду даної справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Аналізуючи норму ч. 1 ст. 380 КПК України можна зробити висновок, що роз'яснення судового рішення можливе у випадку, якщо воно є нечітким за змістом, містить положення, які викликають суперечки щодо неоднакового тлумачення висновків суду і розуміння.
Роз'яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі, більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, при цьому не вносячи змін до рішення по суті.
Так, необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю або суперечністю викладених у ньому висновків, тобто коли зміст рішення є незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або для осіб, які мають його виконувати.
При цьому, відповідно до ст. 380 КПК України судове рішення роз'яснює той суд, який його ухвалив. Положення зазначеної статті унормовують, що не суд як організація чи установа, а конкретний склад суду, який ухвалив судове рішення - слідчий суддя, суддя або колегія суддів.
Повноваження судді під час роз'яснення судового рішення, передбаченого ст. 380 КПК України, обмежуються виключно поясненням змісту ухваленого рішення без можливості його зміни чи перегляду по суті. Суд заслуховує осіб, які беруть участь у провадженні, якщо вони з'явилися, але не розглядає нові докази, клопотання чи питання, що виходять за межі змісту рішення, яке роз'яснюється.
Відтак, розгляд заяви про роз'яснення судового рішення не є аналогічним повноцінному розгляду судового провадження по суті, а є допоміжною процедурою. Тому, повноваження такого судді обмежені виключно рамками з'ясування та усунення перешкод, які викликають труднощі розуміння судового рішення у учасників кримінального провадження.
Виходячи з вище наведеного, задоволення заяви ОСОБА_2 про відвід слідчого судді ОСОБА_3 від розгляду заяви про роз'яснення судового рішення, суперечить меті та обмеженому характеру процедури, передбаченої ст. 380 КПК України. Роз'яснення судового рішення є допоміжною процедурою, яка не передбачає перегляду рішення по суті чи розгляду нових процесуальних питань.
Прийняття суддею процесуального рішення є наслідком його когнітивної діяльності, правосвідомості та способу застосування нормативно-правових актів, що не відоме і не може бути відоме іншому судді (складу суду), який не брав участі у постановленні такої ухвали, яка є предметом заяви ОСОБА_2 .
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на зазначені в заяві доводи заявника, суддя приходить до висновку, що підстави для відводу слідчого судді ОСОБА_3 відсутні, відтак, заява про відвід слідчого судді задоволенню не підлягає.
В задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_3 від розгляду заяви ОСОБА_2 про роз'яснення рішення від 10.05.2023 року, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Суддя ОСОБА_1