Cправа №505/1680/22
Провадження №1-кп/505/296/2025
Іменем України
14.05.2025 Подільський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
особи щодо якої заявлено клопотання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Подільськ Одеської області клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №-12022161180000352 від 08.05.2022, щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Тімірязево Покровського району Орловської області, громадянина України, з початковою освітою, інваліда ІІ групи, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- за фактом суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,-
В період з 03.05.2022 по 05.05.2022, точну дату та час в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_5 , будучи особою, яка не усвідомлює свої дії та не може керувати ними, перебуваючи на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в умовах воєнного стану, у час коли в сусідньому житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , були тимчасово відсутні господарі, проник до приміщення вказаного будинку.
У вказаний період часу, ОСОБА_5 , перебуваючи у стані, який не дозволяє усвідомлювати йому свої дії та керувати ними, шляхом вільного доступу, скориставшись відсутністю паркана, проник до двору домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_6 , де він шляхом вільного доступу через незамкнені вхідні двері, проник до приміщення житлового будинку за вказаною адресою.
Перебуваючи в приміщенні житлового будинку, розташованого за вищевказаною адресою, ОСОБА_5 , будучи особою, яка не усвідомлює свої дії та не може керувати ними, в умовах воєнного стану, таємно, незаконно заволодів телевізором марки «Sumsung» модель «CS-21K3MJQ», вартість якого становить 200 гривень, універсального подрібнювача кормів марки «Эликор-l» модель «ТУ-У29.3-05757966-006-2009», вартість якого становить 1900 гривень, стаціонарним терміналом (телефоном) марки «Huawei» модель «ЕTS2208», вартість якого становить 233 гривні 33 копійки, радіоприймачем марки «КІРО» модель «КВ-308АС», вартість якого становить 175 гривень, борошном в білому мішку вагою 22,79кг, вартість якого становить 353 гривень 25 копійок, та борошном в кольоровій сумці вагою 12,06кг, вартість якого становить 186 гривень 93 копійки, чавунною плитою на дві конфорки, вартість якої становить 52 гривні 80 копійок, міні-інкубатором марки «Квочка», вартість якого становить 525 гривень.
Заволодівши викраденим майном, ОСОБА_5 , будучи особою, яка не усвідомлює свої дії та не може керувати ними, з місця скоєння кримінального правопорушення з викраденим зник, чим завдав потерпілій ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 3626 гривень 31 копійка.
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта, за результатами проведеного амбулаторного судово-психіатричного дослідження комісія дійшла висновків, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період часу, що стосується вчиненню кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, ознак будь-якого хронічного психічного захворювання, іншого хворобливого стану психіки, у тому числі тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляв, а страждав на вроджене недоумство у вигляді «Помірної розумової відсталості із значними поведінковими порушеннями» та виявляв клінічні ознаки «Психічних поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності. Активна залежність» (що відповідає діагностичним критеріям рубрики F71.1 та F10.24 (відповідно) за Міжнародною класифікацією хвороб 10 перегляду), внаслідок чого, він не був здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Таким чином, ОСОБА_5 у стані неосудності вчинив суспільно-небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність за ч.4 ст.185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в житло, скоєне в умовах воєнного стану.
Прокурор в судовому засіданні підтримала клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_5 .
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру підтримав, так як ОСОБА_5 потребує лікування.
В судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину визнав та підтвердив вищевказані обставини.
Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилась. Надала заяву про розгляд кримінального провадження за її відсутності. Претензій майнового і морального характеру до обвинуваченого не має. Покарання обвинуваченому просила обрати на розсуд суду.
Заслухавши пояснення ОСОБА_5 , дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що вчинене ОСОБА_5 суспільно-небезпечне діяння підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Дослідивши наявні докази у справі, судом встановлено, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України підтверджується наступними письмовими доказами: а саме: витягом з ЄРДР за №-12022161180000352 від 08.05.2022; заявою ОСОБА_6 від 24.05.2022; протоколом огляду місця події від 08.05.2022 з таблицею ілюстрацій до нього; протоколом огляду від 24.05.2022 з таблицею ілюстрацій до нього; постановою про визнання речовим доказом і прилучення їх до матеріалів кримінального провадження від 24.05.2022; протоколом додаткового огляду від 24.05.2022 з таблицею ілюстрацій до нього; протоколом огляду від 26.05.2022 з таблицею ілюстрацій до нього; висновком експерта від 03.06.2022 №СЕ-19/116-22/7740-ТВ; висновком експерта від 01.06.2022 №СЕ-19/116-22/7674-ТВ; висновком експерта від 03.06.2022 №СЕ-19/116-22/7675-ТВ; висновком експерта від 07.06.2022 №СЕ-19/116-22/7739-ТВ; висновком експерта від 02.06.2022 №СЕ-19/116-22/7727-ТВ; висновком експерта від 02.06.2022 №СЕ-19/116-22/7729-ТВ; висновком експерта від 09.06.2022 №СЕ-19/116-22/7676-ТВ; висновком експерта від 06.06.2022 №СЕ-19/116-22/7732-ТВ; висновком експерта від 06.06.2022 №СЕ-19/116-22/7741-ТВ; розпискою ОСОБА_6 про отримання речових доказів від 27.06.2022; висновком судово-психіатричної експертизи №259 від 22.06.2022; характеризуючі дані ОСОБА_5 .
Згідно ст.ст.3, 28 Конституції України людина, її життя та здоров'я, честь і гідність, недоторканність та безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю і кожен має право на повагу до його гідності.
Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «G.v.France», п. 39 «Halilovic v.Bosnia and Herzegovina» п.18 почуття неповноцінності й безсилля, яке є типовим для особи, що страждає на психічні розлади, вимагає підвищеної уваги в контексті питання щодо дотримання вимог Конвенції.
Виходячи з роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 року №7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» примусові заходи медичного характеру мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має іншій психічний розлад, які зумовлюють її неосудність або обмежену осудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів, а примусове лікування щодо осіб, які вчинили злочини та страждають на хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб (ст.96 КК) - висновку судово-медичної експертизи.
Для об'єктивної оцінки ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб суд має спочатку з'ясувати думку експертів-психіатрів стосовно виду примусових заходів медичного характеру, які можуть бути призначені психічно хворій особі в разі визнання її неосудною, а потім, з урахуванням висновків експертів і характеру вчиненого цією особою суспільно небезпечного діяння, ухвалити рішення про вибраний ним вид примусових заходів медичного характеру (тип психіатричного закладу, який його здійснюватиме).
Згідно проведеної судово-психіатричної експертизи №259 від 22.06.2022, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період часу, що стосується вчиненню кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, ознак будь-якого хронічного психічного захворювання, іншого хворобливого стану психіки, у тому числі тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляв, а страждав на вроджене недоумство у вигляді «Помірної розумової відсталості із значними поведінковими порушеннями» та виявляв клінічні ознаки «Психічних поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності. Активна залежність» (що відповідає діагностичним критеріям рубрики F71.1 та F10.24 (відповідно) за Міжнародною класифікацією хвороб 10 перегляду), внаслідок чого, він не був здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними. У теперішній час ОСОБА_5 ознак будь-якого хронічного психічною захворювання, іншого хворобливого стану психіки, у тому числі тимчасовою хворобливого розладу психічної діяльності не виявляє, а страждає на вроджене недоумство у вигляді «Помірної розумової відсталості із значними поведінковими порушеннями» та виявляв клінічні ознаки «Психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності (що відповідає діагностичним критеріям рубрики F71.1 та F10.24 (відповідно) за Міжнародною класифікацією хвороб 10 перегляду), внаслідок чого він не здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними, не може розуміти значення кримінального судочинства і свого процесуального положення та не здатний до дій, спрямованих на реалізацію своїх процесуальних прав і обов'язків, тому потребує обов'язкової участі захисника. У зв'язку із тим, що підозрюваний ОСОБА_5 страждає на вроджене недоумство у вигляді: «Помірної розумової відсталості із значними поведінковими порушеннями» та виявляє клінічні ознаки «Психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності (що відповідає діагностичним критеріям рубрики F71.1 та F10.24 (відповідно) за Міжнародною класифікацією хвороб 10 перегляду), внаслідок чого, він не здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними, за тяжкістю інкримінованого йому злочину та ступенем суспільної небезпеки, йому рекомендовано застосування до нього примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом (ч.3 ст.94 КК України).
Згідно ч.2 ст.19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Відповідно до ст.92 КК України примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.
В силу ст.93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.
Згідно ст.94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом; 3) госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом; 4) госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.
Відповідно до ст.512 КПК України судовий розгляд кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосування, а в силу ст.513 КПК України визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про психіатричну допомогу» примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку встановлених Кримінальним та Кримінально процесуальним кодексами України, цим законом та іншими законами. За рішенням суду застосовуються вищевказані примусові заходи медичного характеру.
Відповідно до ч.1 ст.503 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності.
Беручи до уваги, що ОСОБА_5 на час вчинення суспільно небезпечного діяння був позбавлений здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними, суд приходить до висновку, що клопотання є обґрунтованим, підлягає задоволенню, та відносно ОСОБА_5 слід застосувати примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.
Виходячи із роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені у постанові №7 від 03 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», суд не визначає лікувальну установу, в якій до особи будуть застосовані примусові заходи медичного характеру та не визначає строк, на який ці заходи призначені.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Відповідно до ст.124 КПК України стягнення процесуальних витрат при застосуванні примусових заходів медичного характеру КПК України не передбачено. Тому процесуальні витрати, пов'язані з проведенням у кримінальному провадженні судових експертиз, віднести на рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 93,94 КК України, ст.ст.369, 371-372, 503, 512, 513 КПК України, суд, -
Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом в примусовому порядку.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 не обирати.
Арешт, накладений 06.06.2022 ухвалою слідчого судді Котовського міськрайонного суду Одеського області на: телевізор марки «Sumsung» моделі «CS-21K3MJQ» сірого кольору, ДКУ марки «Эликор-1» моделі «ТУ-У29.3-05757966-006-2009» синього кольору, стаціонарний телефон марки «Huawei» моделі «ETS2208» чорного кольору, радіоприймач марки «КІРО» моделі «КВ-308АС» чорного кольору, борошно в білому мішку та кольоровій сумці, чавунну плиту на дві конфорки, міні-інкубатор марки «Квочка», - скасувати.
Речові докази по справі, а саме: телевізор марки «Sumsung» моделі «CS-21K3MJQ» сірого кольору, ДКУ марки «Эликор-1» моделі «ТУ-У29.3-05757966-006-2009» синього кольору, стаціонарний телефон марки «Huawei» моделі «ETS2208» чорного кольору, радіоприймач марки «КІРО» моделі «КВ-308АС» чорного кольору, борошно в білому мішку та кольоровій сумці, чавунну плиту на дві конфорки, міні-інкубатор марки «Квочка», які знаходяться на зберіганні згідно розписки у потерпілої ОСОБА_6 - залишити її, як власнику.
Процесуальні витрати пов'язанні з залученням експерта в кримінальному провадженні, віднести на рахунок держави.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Подільський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня проголошення ухвали.
Суддя ОСОБА_1