Справа № 641/2658/23 Головуючий суддя І інстанції Онупко М. Ю.
Провадження № 22-ц/818/2092/25 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
21 травня 2025 року м. Харків.
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого Яцини В.Б.
суддів колегії Мальованого Ю.М., Пилипчук Н.П.,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Квака Вадима Васильовича на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2024 року, у справі № 641/2658/23 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У травні 2023 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 06.11.2013 року ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку, правилами користування складає між нею та Банком договір, про що свідчить підпис позичальника у заяві. Взяті на себе зобов'язання по кредитному договору позивач виконав своєчасно і повністю, надавши відповідачу кредитні кошти. У порушення умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на 26.02.2023 року в нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 42 997,43 грн.
Після уточнення позовних вимог 23.12.2024 року просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 06.11.2013 року в розмірі 36 139,43 грн., яка складається з заборгованості за простроченим тілом кредиту в розмірі 35 172,75 грн., заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 966 грн 68 коп., а також стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору.
Заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28 вересня 2023 року позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 06.11.2013 року у розмірі 42 997 (сорок дві тисячі дев'ятсот дев'яносто сім) грн. 43 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20.11.2023 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Заочне рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28.09.2023 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано та призначено справу до розгляду у спрощеному провадженні.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2024 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 06.11.2013 року у розмірі 35 172 грн. 75 коп., а також судовий збір у розмірі 2603 грн. 48 коп.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Квак Вадим Васильович в апеляційній скарзі просить скасувати рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 24.12.2024 року в частині задоволення позовних вимог і в цій частині постановити нове рішення про стягнення із відповідача заборгованості в сумі 996,3 грн, в решті залишити рішення першої інстанції без змін.
Вказав, що суд першої інстанції правильно виснував, що банк протиправно нарахував відсотки за користування кредиту, оскільки відповідач не давав згоди на це. Разом з тим, судом першої інстанції не було надано оцінки доводам відповідача, стосовно того, що банк неправомірно списав сплачені відповідачем кошти на погашення відсотків.
Із долученої до матеріалів справи виписки про рух коштів слідує, що сплачена відповідачем сума 34176,45 грн протиправно була зарахована на погашення безпідставно встановлених відсотків, хоча повинна бути зарахована в якості погашення тіла кредиту (таблиця міститься в матеріалах справи та повторно долучається) Таким чином, вищезазначена заявлена банком заборгованості по тілу кредиту має бути зменшена на вказану суму, а решта заборгованості по тілу кредиту становить 996,30 грн (35172,75 - 34176,45 ).
У відзиві на апеляційну скаргу, АТ КБ «ПриватБанк» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Наведене доводи, які були зазначені банком на обґрунтування позову.
Разом з тим, позивачем апеляційної скарги не було подано, та було вказано, що рішення суду відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Квак Вадим Васильович подав до суду апеляційної інстанції додаткові пояснення, у яких виклав доводи аналогічні апеляційній скарзі, та вказав, що у заяві позичальника від 06.11.2023 процентна ставка не зазначена.
Відповідно до частин 1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст.367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до правового висновку щодо змісту ст. 367 ЦПК України та принципу диспозитивності при оскарженні судових рішень, який був висловлений у постанові КЦС ВС від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22 (провадження № 61-14740св23), у цивільному процесуальному праві існує імпліцитний принцип заборони повороту до гіршого (лат. non reformatio in peius), який ґрунтується на положенні: скільки скарги, стільки і рішення ( лат. tantum devolutum quantum appellatum). Правило заборони повороту означає недопустимість погіршення становища сторони, яка оскаржує судове рішення. Тобто, особа, яка оскаржує судове рішення, не може потрапити в гірше становище, порівняно із тим, що така особа досягнула в попередній інстанції в результаті своєї ж скарги.
З огляду на вищевказане та відсутність апеляційної скарги позивача, колегія суддів не перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду про відмову у стягненні відсотків за користування кредитними коштами.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частково задовольняючи позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк», суд першої інстанції виходив з того, що на підставі укладеного між сторонами договору від 06.11.2013 року відповідачем ОСОБА_1 було отримано від позивача кредитну картку, на яку позивачем був зарахований кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка, а також - з того факту, що Умови та Правила надання банківських послуг не є складовою частиною кредитного договору.
Суд також встановив, що надана позивачем до суду виписка за договором б/н за період з 06.11.2013 по 26.11.2024 року містить дані, що підтверджують здійснення відповідачем ОСОБА_1 сплати за вищезазначеним договором на користь позивача, а тому суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення відсотків за користування кредитом задоволенню не підлягають, та стягнув лише основну суму боргу за тілом кредиту .
Такі висновки суду першої інстанції, не повністю відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи щодо розміру заборгованості.
Судовим розглядом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 06.11.2013 ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку. Згідно Анкети-заяви відповідач висловив свою згоду на те, що Анкета-заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між ним і банком договір про надання банківських послуг. При цьому у вказаній заяві не зазначено розмір відсотків
У відповідності до умов договору від 06.11.2013 року ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок та зобов'язався здійснювати погашення заборгованості за кредитом, процентами за його користування.
Суд відповідно до наявних у справі доказів встановив, що на підставі укладеного між сторонами договору від 06.11.2013 року відповідачем ОСОБА_1 було отримано від позивача кредитну картку, на яку позивачем був зарахований кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка, а також - з того факту, що Умови та Правила надання банківських послуг не є складовою частиною кредитного договору.
Суд також встановив, що надана позивачем до суду виписка за договором б/н за період з 06.11.2013 по 26.11.2024 року містить дані, що підтверджують здійснення відповідачем ОСОБА_1 сплати за вищезазначеним договором на користь позивача.
Таким чином, встановивши, що позивач не довів укладення договору на умовах сплати процентів, суд першої інстанції помилково не врахував грошові кошти, які відповідач повернув позивачу, які відповідно до наявного у справі витягу з рахунку та розрахунку позивача складають 34176,45 грн. Оскільки за таких обставин позивач не довів правові підстави для нарахування процентів, заборгованість відповідача за наданими грошовими коштами складає наступну суму: 35172,75 - 34176,45 = 996,30 грн. Наведені з цього приводу доводи скарги знайшли своє підтвердження у матеріалах справи, а наведені у відзиві аргументи щодо доведеності умов договору кредиту в частині процентів - за відсутності апеляційної скарги позивача та відповідно до змісту ст. 367 ЦПК України, принципу диспозитивності, ст. 12 ЦПК України, та - згаданим вище правовим висновкам касаційного суду - колегія суддів відхиляє.
Встановивши, що анкета-заява від 06.11.2013 року не містить визначення домовленості сторін про сплату відсотків, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача обов'язку по сплаті заборгованості за відсотками, а відтак, суми надходжень, які банком були розподілені на погашення складових заборгованостей підлягають зарахуванню на погашення саме тіла кредиту.
Судова практика у цій категорії справ є незмінною, що не може свідчити про порушення прав банку (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 03 липня 2019 року в справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19).
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості (том 1, а.с.21-25), загальний залишок заборгованості за наданим ОСОБА_1 кредитом становить 36 139,43 грн., з яких: 35 172,75 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 966,68 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Таким чином, суд апеляційної інстанції діючи в межах поданої апеляційної скарги та принципу диспозитивності, ст. 12 ЦПК України, дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню, на суму 996,30 грн. В іншій частині у задоволенні позову слід відмовити, за недоведеністю заявлених підстав.
Доводи апеляційної скарги частково знайшли свої підтвердження та частково спростовують висновки суду першої інстанції по суті вирішення даного позову та дають підстави вважати, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, про що зазначає в апеляційній скарзі скаржник.
Виходячи з вищевикладеного, судова колегія відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає відповідній зміні.
Відповідно до частин 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до пункту 4 частини 1статті 382 ЦПК України у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування судового рішення, та розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки частково позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задоволено на 2,67%, тому сплачений судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі (2684*2,67/100)=71 грн 66 коп. підлягає стягненню з ОСОБА_1 .
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково на 97,33%, тому судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі (1818*97,33/100)=1769,45 грн підлягає стягненню з АТ КБ «ПриватБанк» .
Шляхом взаємозаліку зазначених сум з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1697 грн 79 коп. (1769,45-71,66).
Керуючись ст. ст.367,368,374,376,381,382 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Квака Вадима Васильовича -задовольнити частково.
Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2024 рокузмінити.
Зменшити розмір стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 06.11.2013 року у розмірі 966 (дев'ятсот шістдесят шість) гривень 30 коп.
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 06.11.2013 року в іншій частині - відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Приват Банк Банк» (ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 )судовий збір у розмірі 1697 грн 79 коп.
Постанова набирає законної сили з дня ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст постанови виготовлено 21 травня 2025 року.
Головуючий В.Б. Яцина.
Судді Ю.М. Мальований.
Н.П.Пилипчук.