Справа № 947/26993/24
Провадження № 2/947/447/25
12.05.2025 року
Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Бескровного Я.В. при секретарі Кравченко К.С. розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовомОСОБА_1 до Одеського дитячого будинку-інтернату, третя особа ОСОБА_2 та Орган опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії -
29 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, у якому просила, з врахуванням уточнень, зобов'язати Одеський дитячий будинок-інтернат (м.Одеса вул.Макаренка,20) дозволити тимчасове вибуття ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 до опікуна ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 два рази на рік: на 30 днів у зимовий період та на 30 днів у літній період, щороку.
Позов вмотивовано тим, що вона є матір'ю та опікуном - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка знаходиться в Одеському дитячому будинку- інтернаті. Другим опікуном дитини є ОСОБА_2 . Позивачка зверталася до відповідача - Одеського дитячого будинку-інтернату з проханням дозволити вибуття її дитини - ОСОБА_3 до неї, однак, оскільки інший опікун - ОСОБА_2 заперечувала проти цього, то їй було відмовлено у наданні дозволу на вибуття дитини. Позивач також мотивує це напруженими стосунками з другим опікуном, яка вважає, що дитина може бути вивезена за кордон і не повернута. Вважає, що було порушено її права як матері та права дитини.
Ухвалою судді від 3 вересня 2024 року провадження у справі відкрито загальне позовне провадження.
26.09.2024 року до суду надійшов відзив від представника відповідача Одеського дитячого будинку-інтернат -Печеного А.Г., в якому він проти задоволення позову не заперечував.
21.10.2024 року до суду від представника третьої особи адвоката Пудлінської Л.І. надійшли письмові пояснення, в яких вона заперечує проти задоволення позову. Зазначила, що між ОСОБА_2 та позивачкою склалися негативні стосунки.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.
У судовому засіданні представник позивачки адвокат Скорохватова Н.Є. позов підтримала, просила його задовольнити. Пояснила, що позивачка неодноразово зверталася до позивача з проханням не перешкоджати виїзду ОСОБА_3 за межі України на період війни з метою її перебування у спокійної, благополучної обстановці, у безпечному місці, вважає, що тимчасове, на період війни, проживання ОСОБА_3 разом з матір'ю та сестрою за межами України відповідає її інтересам, оскільки підопічна буде перебувати в повній безпеці, в спокійній обстановці та отримувати необхідне медичне обслуговування, матиме безпосереднє спілкування зі своєю родиною. Також зазначила, що у неї не має даних про те, що позивачка бажає назавжди вивезти ОСОБА_3 у Німеччину.
Представника відповідача Одеського дитячого будинку-інтернат - Паламарчук Т.І. у судовому засіданні з позовом погодилася.
Представник третьої особи адвокат Пудлінська Л.І. та третя особа ОСОБА_4 у судовому засідання надали пояснення, що ОСОБА_1 , разом із молодшою донькою, виїхала за кордон. Підопічна ОСОБА_3 в 2022 року, сім місяців проживала з позивачкою. У вересні 2022 року третя особа - ОСОБА_1 забрала доньку ОСОБА_3 у позивачки та передала її до Одеського дитячого будинку-інтернату. З того часу бабуся щосуботи відвідувала онуку в інтернаті. Крім того, вони категорично заперечували проти того, щоб ОСОБА_1 вивозила ОСОБА_3 за межі України.
Представник третьої особи Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради як органу опіки та піклування у засідання не прибув.
Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.
У судовому засіданні встановлено, що позивачка є матір'ю ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 06.06.2023 року у цивільній справі №947/20713/21 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнано недієздатною. Над нею встановлено опіку, призначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , її опікунами. Встановлено строк дії рішення суду в частині визнання недієздатною ОСОБА_3 - два роки.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , знаходиться в Одеському дитячому будинку-інтернат для дітей та осіб з інвалідністю на повному державному утриманні з 03.01.2017 року по теперішній час.
Одеський дитячий будинок-інтернат є установою, створеною з метою забезпечення тимчасового (до шести місяців) або постійного (понад шість місяців) перебування або проживання дітей з інвалідністю віком від 4 до 18 років та осіб з інвалідністю віком від 18 до 35 років з порушеннями фізичного, інтелектуального розвитку та психічними розладами, які за станом здоров'я потребують стороннього догляду, побутового обслуговування, медичної допомоги, освітніх послуг, комплексу реабілітаційних заходів і згідно з медичним висновком не мають протипоказань для перебування в установі, незалежно від наявності осіб, зобов'язаних згідно із законом їх утримувати. Основним завданням інтернату є надання соціальних послуг.
Позивачка неодноразово зверталася до Одеського дитячого будинку-інтернату як опікун підопічної ОСОБА_3 із заявами про тимчасове вибуття до неї ОСОБА_3 , однак отримувала відмову оскільки між опікунами був наявний конфлікт стосовно спільного волевиявлення на вибуття дитини з інтернату.
Відповідно до пункту 5.23 Статуту Одеського дитячого-будинку інтернату, тимчасове вибуття вихованця/підопічної за особистими мотивами або на канікули здійснюється на підставі: письмової заяви батьків, опікунів/піклувальників, інших законних представників вихованця із зобов'язанням здійснення догляду за ним, особистої заяви підопічного за наявністю висновку комісії лікарів-психіатрів про можливість особи самостійно задовольняти свої основні життєві потреби, письмової заяви опікунів/піклувальників, родичів підопічного або інших осіб (за письмової згоди опікуна/піклувальника або Установи в разі здійснення опіки або піклування Установою), які мають намір тимчасово забрати підопічного та зобов'язуються здійснювати догляд за ним (для підопічних, визнаних здатними та цивільна дієздатність яких обмежена).
Згідно пункту 1.1. Правил опіки та піклування, затверджених Наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999 року №34/166/131/88 опіка (піклування) є особливою формою державної турботи про неповнолітніх дітей, що залишились без піклування батьків та повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.
Відповідно до пункту 1.7. Правил опіки та піклування, органи опіки та піклування, відповідно до покладених на них державою завдань, зобов'язані вживати заходи щодо захисту особистих та майнових прав неповнолітніх дітей і осіб, які перебувають під опікою (піклуванням).
Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 20.06.2024 у справі №947/5990/24, яке набрало законної сили, зокрема, зобов'язано Одеський дитячий будинок-інтернат дозволити тимчасове вибуття ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , щотижня з 17 год. 00 хв. п'ятниці до 16 год. 00 хв. неділі, при святкуванні днів народжень ОСОБА_3 , щороку з 09.00 год. до 17.00 год., святкуванні новорічних та державних свят України, Пасхи з 12.00 год. до 16.00 год.
Згідно з ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Вимогами ст.10 ЦПК України, передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Так, відповідно до ст.55 ЦК України, опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
У матеріалах справи відсутні докази неналежного виконання позивачкою своїх обов'язків по відношенню до ОСОБА_3 , вад здоров'я, неможливість утримувати дитину та приділяти достатню увагу.
В судовому засіданні встановлено, що між опікунами ОСОБА_3 існують конфліктні відносини, які носять особистий характер, у зв'язку з даними обставинами загострились взаємовідносини і така ситуація не дає можливості мирним шляхом вирішити питання порядку опіки над ОСОБА_3 , який мав би влаштовувати кожну із сторін. Факт наявності конфлікту сторони не заперечували, проте жодних обставин, які б свідчили про негативну поведінку позивачки щодо ОСОБА_3 , яка також є матір'ю останньої, судом не встановлено та сторонами не надано. Жодного процесуального рішення з приводу протиправної поведінки позивачки відносно її дитини - підопічної ОСОБА_3 судом не здобуто.
Доводи адвоката Пудлінської Л.І. та третьої особи ОСОБА_4 про те, що матір забере дитину у Німеччину і більше не повернеться, суд вважає надуманими та жодними доказами не підтвердженими.
Зважаючи на те, що органом опіки та піклування Хаджибейською районною адміністрацією Одеської міської ради не надано роз'яснення з приводу взаємодії Одеського дитячого будинку-інтернат з опікунами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що діють в інтересах підопічної ОСОБА_3 , 1998 року народження, суд вважає, за доцільне позов задовольнити.
Визначений позивачкою спосіб участі у спілкуванні ОСОБА_3 з матір'ю та опікуном - позивачкою відповідає інтересам ОСОБА_3 , створить умови для виконання позивачкою опікунських обов'язків, відповідатиме вимогам чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4-13,76-89,258-273 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Зобов'язати Одеський дитячий будинок-інтернат (м.Одеса вул.Макаренка,20) дозволити тимчасове вибуття ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 до опікуна ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 два рази на рік: на 30 днів у зимовий період та на 30 днів у літній період, щороку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня її підписання. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Я. В. Бескровний