Справа № 545/220/25 Номер провадження 33/814/508/25Головуючий у 1-й інстанції Потетій А. Г. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
19 травня 2025 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Карпушин Г.Л., при секретарі судового засідання Буйновій О.П., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Ковжоги Олександра Івановича на постанову судді Полтавського районного суду Полтавської області від 20 березня 2025 року, -
Постановою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 20 березня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. 00 коп, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн на користь держави.
Цією постановою гр. ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 10.01.2025 року о 14 год 32 хв Полтавський район с. Горбанівка вул. Миру,6 водій гр. ОСОБА_1 керував т/з Ваз 2106 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись із вказаною постановою, її в апеляційному порядку оскаржив захисник ОСОБА_1 - адвокат Ковжога О.І. та подав апеляційну скаргу, в якій прохає скасувати постанову Полтавського районного суду Полтавської області від 20 березня 2025 року, провадження по справі закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції упереджено поставився до ОСОБА_1 та не взяв до уваги його пояснення, що він не здійснював адміністративного правопорушення , передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, посилається на те, що 10.01.2025 року о 14:32 ОСОБА_1 не керував транспортним засобом ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1 . Саме в цей час ОСОБА_1 сидів у транспортного засобу ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходився у нерухомому стані, до якого під'їхала цивільна машина та з неї вийшло двоє чоловіків у цивільній формі, які представилися працівниками поліції та почали психологічно тиснути на ОСОБА_1 вказуючи, що в нього є ознаки сп'яніння і вони будуть складати відносно нього протокол, а якщо він не визнає вину тоді вони заберуть в нього автомобіль.
Акцентує увагу, що жодної інформації, що свідчила б про причетність водія або пасажирів транспортного засобу ВАЗ 2106 д.н.з НОМЕР_1 до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення не має, як і не має інформації, яка свідчить про те, що транспортний засіб ВАЗ 22106 д.н.з. НОМЕР_1 є об'єкт чи знаряддя вчинення дорожньо-транспортної пригоди.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дослідивши надані докази, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до постанови суду першої інстанції, ним встановлено, що 10.01.2025 року о 14 год 32 хв Полтавський район с. Горбанівка вул. Миру,6 водій гр. ОСОБА_1 керував т/з Ваз 2106 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладаючи адміністративне стягнення у вигляді штрафу, суд першої інстанції виходив з того, що зазначене підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №775714 від 10.01.2025 року; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобі у ході проведення якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10.01.2025 року; відеозаписом, наданим працівниками поліції, яким встановлено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його зупинку працівниками патрульної поліції, подальшу перевірку документів, після чого працівником поліції було встановлено відповідні ознаки наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 , такі як розширені зіниці очей, що не реагують на світло та було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я, на що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду.
З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не погоджується, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно вимог ст. 252, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясовувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також при розгляді справ про адміністративні правопорушення необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КпАП України, а зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 цього Кодексу. У ній, зокрема, потрібно наводити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначати мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно припису ст. 8 КпАП України особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону.
Згідно положень ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року за №3477-ІV рішення ЄСПЛ - є джерелом права в Україні. Разом із цим, за змістом п. 42 рішення Європейського суду з прав людини "Бендерський проти України" від 15.11.2007 року зазначається, що право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені.
Ці вимоги закону при розгляді суддею місцевого суду адміністративної справи щодо ОСОБА_1 належно не виконані.
Відповідно до положень п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень п.2.9.а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп?яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП наступає за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, а також за відмову від проходження до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
З об'єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, може проявлятись у відмові особи, яка керує транспортним засобом, на вимогу працівника поліції від проходження в установленому порядку огляду на місці за допомогою спеціальних технічних засобів та/або в закладі охорони здоров'я для визначення стану алкогольного сп'яніння, а суб'єктивна сторона передбачає умисну форму вини.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст.266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 та
Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року №1103.
За правилами ч.ч. 1- 6 ст.266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.п.2-7 Інструкції №1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп?яніння згідно з ознаками такого стану.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський, в присутності двох свідків, складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
По справі в якості доказів мається відеозапис, акт огляду і направлення на огляд у медичному закладі.
З наданого відеозапису (який здійснено на не портативному відеореєстраторі) вбачається, що працівниками поліції, якими складено протокол, вказані вимоги не дотримано.
Зокрема, як вбачається з першого відео, яке ймовірно було скинуто на CD 15.01.2025 року, дати проведення зйомки відео не містить, автомобіль ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1 , був зупинений невідомими, які приховували свої особи, з незрозумілих підстав. В автомобілі перебували дві особи, обличчя яких є нечіткими, що ускладнює їх ідентифікацію. На момент зупинки одна з невідомих осіб, сказала іншій, ще до появи автомобіля в камері, що проводити зйомку треба так, щоб було видно факт керування. Також з вказаного відео вбачається, що особи, які проводили зйомку перебували в цивільному одязі без інших будь-яких спеціальних технічних засобів та автомобіля.
З другого відео, яке ймовірно було скинуто на CD 15.01.2025 року, дати проведення зйомки відео не містить, вбачається що в автомобілі ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1 , який стоїть нерухомий, на сидінні водія знаходиться ОСОБА_1 , місце пасажира вільне. Особа за кадром, яка представляється працівником поліції, без надання роз'яснень підстав зупинки, повідомляє останньому, що в нього виявлено ознаки наркотичного сп?яніння і пропонує йому пройти огляд на стан наркотичного сп?яніння, не проводячи роз'яснення порядку його проведення.
При цьому ОСОБА_1 , у зв'язку з вказаними діями не роз'яснено процесуальні права та обов'язки особи, щодо якої розпочато провадження по справі про адміністративне правопорушення.
На третьому відео, яке ймовірно було скинуто на CD 15.01.2025 року, дати проведення зйомки відео не містить, зафіксовано факт роз'яснення невідомою особою у цивільному одязі, ОСОБА_1 змісту складеного щодо нього протоколу та порядку його розгляду.
Інших доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, матеріали справи не містять.
Надаючи оцінку вказаним доказам та дотримання вимог закону при складанні відносно ОСОБА_1 протоколу, апеляційний суд виходить з наступного.
Зупинення транспортного засобу здійснюється виключно жезлом, а у виняткових випадках - жестом руки. При цьому поліцейський спочатку вказує на транспортний засіб, який повинен зупинитися, а потім - на місце, де йому слід зупинитися (п. 27.3. Наказу № 111 від 27.03.2009 р. «Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС»). Вичерпний перелік випадків, які надають право працівнику поліції зупинити транспортний засіб, передбачено ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». У кожному разі працівник поліції зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цих статтях.
Відповідно до правил, визначених п. 5 Інструкції про застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, затвердженої Наказом МВС України 18.12.2018 року №1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних із виникненням у поліцейського особистого приватного становища. У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати і часу.
Як об'єктивно вбачається із долученого до матеріалів справи відеозапису, відеозйомка обставин здійснена невідомими особами у цивільному одязі, епізодично, при чому відео фіксація здійснена не за допомогою портативного відеореєстратора.
Зважаючи на викладене, а також підтверджені факти: недотримання порядку зупинки транспортного засобу; недотримання порядку проведення огляду водія транспортного засобу на стан сп?яніння; відсутності доказів, які б підтверджували наявність повноважень у невідомих осіб проводити вказаний огляд; недотримання порядку проведення працівниками поліції відеозйомки виконання ними їх службових обов'язків, долучений до протоколу відеозапис є неналежним та недопустимим доказом.
За таких обставин, оскільки матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів, з яких вбачалося б, що: водій ОСОБА_1 керував автомобілем та за наявності визначених законом підстав був зупинений працівниками поліції, та під час проведення, з дотриманням вимог закону, огляду останнього на стан сп?яніння, він відмовився від його проходження. За відсутності вказаних доказів складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення не може бути належним та достатнім доказом його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130КУпАП.
Статтею 62 Конституції України, зокрема, передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.
У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі "Кобець проти України" (з урахуванням первісного визначення принципу "поза розумним сумнівом" у справі "Авшар проти Туреччини") доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені винуватість особи та його подія мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Отже, недотримання суддею місцевого суду вимог ст. ст. 7, 8, 245, 251, 252, 278, 280, 283, 284 КпАП України про необхідність всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи, і вирішення її в точній відповідності із законом, призвело до прийняття щодо ОСОБА_2 незаконного й необґрунтованого судового рішення.
За таких обставин, постанова судді місцевого суду не може залишатися в силі та підлягає скасуванню, а провадження в справі щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України - закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Зважаючи на викладене, апеляційний суд дійшов остаточного висновку про задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Ковжоги Олександра Івановича - задовольнити.
Постанову Полтавського районного суду Полтавської області від 20 березня 2025 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - скасувати, а провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КпАП , у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду Г.Л. Карпушин