Справа № 537/106/25 Номер провадження 33/814/500/25Головуючий у 1-й інстанції ДЯДЕЧКО І. І. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
19 травня 2025 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Карпушин Г.Л., при секретарі судового засідання Буйновій О.П., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04 березня 2025 року, -
Постановою судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04 березня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. 00 коп, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн на користь держави.
Цією постановою гр. ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 26.12.2024 року о 11:33 год. в м. Кременчук, вул. Лікаря Бончука (Манагарова), 15 водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України і тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись із вказаною постановою, її в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, в якій прохає скасувати постанову Крюківського районного суду м. Кременчука від 04 березня 2025 року, провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що не згодний із зазначеною постановою у зв'язку з невідповідністю висновків судді обставинам справи, а також через порушення ним норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з цим оскаржувана постанова підлягає скасуванню із закриттям справи за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
Акцентує увагу, що відмовився проходити перевірку на стан наркотичного сп'яніння саме в даний момент а не в цілому, оскільки ніколи не приймав наркотичних речовин, зазначає, дружина з дитиною чекали вдома, щоб відвіз їх в лікарню, тому не мав часу для проходження медичного огляду.
Крім того, посилається на те, що твердження працівника поліції ОСОБА_2 про наявність ознак наркотичного сп'яніння спростовуються висновком результатів медичного огляду з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 218 від 26.12.2024 року відповідно до якого у нього не виявлено ознак алкогольного та наркотичного сп'яніння.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дослідивши надані докази, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 26.12.2024 року о 11:33 год. в м. Кременчук, вул. Лікаря Бончука (Манагарова), 15 водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України і тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладаючи адміністративне стягнення у вигляді штрафу, суд першої інстанції виходив з того, що зазначене підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №205485 від 26.12.2024 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26 грудня 2024 року, рапортом, відеозаписом з боді камери працівників поліції та іншими доказами, які долученні до матеріалів справи.
З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується, з огляду на наступне.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.
Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінетом Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Пунктом 2.5. ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як можна спостерігати із наявних матеріалів справи, водій ОСОБА_1 не виконав вимоги п.2.5 ПДР України.
Доводи апелянта про те, що відмовився проходити перевірку на стан наркотичного сп'яніння саме в даний момент а не в цілому, оскільки ніколи не приймав наркотичних речовин, зазначає, дружина з дитиною чекали вдома, щоб відвіз їх в лікарню, тому не мав часу для проходження медичного огляду, апеляційний суд відхиляє данні доводи, виходячи з наступного.
Із долученого до матеріалів справи відеозапису, вбачається факт керування транспортного засобу Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_1 , водій якого представився, як ОСОБА_1 . Працівник поліції повідомив останньому про причину зупинки та попросив надати посвідчення водія (хронологічний відрізок 11:35:00 - триває далі). В подальшому під час спілкування працівник поліції ОСОБА_2 повідомив водію про виявлені у нього ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук й запропонував пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, на що водій спочатку не відповів(11:38:30 - триває далі). В подальшому ОСОБА_1 сказав: «Давайте я куплю хліб і відвезу додому». Працівник поліції пояснив, що за відмову від проходження огляд на стан наркотичного сп'яніння, а саме порушення п. 2.5 ПДР України передбачена адміністративна відповідальність й буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. На запитання водія чи може він відмовитись і проїхати сам пройти огляд, працівник поліції пояснив, що протокол про адміністративне правопорушення, який буде складено за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння направляється в суд для розгляду й вже суд буде вирішувати, чи брати до уваги висновок щодо результатів медичного огляду, який він пройде після складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП. В подальшому ОСОБА_1 повідомив: «Давайте складайте протокол, я зараз візьму дружину та дитину й поїду проходити огляд». Працівник поліції повторно запитав чи погоджується водій пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, на що ОСОБА_1 повідомив, що він не відмовляється, а просить час, що привезти додому їсти, бо в нього маленька дитина. В подальшому ОСОБА_2 запропонував зайти разом з ним в магазин, купити хліб й відвезти до будинку, щоб дружина вийшла й забрала. Через декілька хвилин водій сказав: «Пишіть відмову». На запитання, чи відмовляється водій пройти огляд, останній повідомив, що відмовляється й він проїде зараз сам в заклад охорони здоров'я з дружиною та дитиною. Також на відеозаписі зафіксовано, як до працівника поліції підходить чоловік з жінкою та починають вмовляти останнього, щоб вони разом із ОСОБА_1 проїхали й він пройшов огляд, аргументуючи це тим, що останній боїться(хронологічний відрізок 11:53:30 - триває далі). В цей час водій стоїть поруч й відповідає чоловіку: «Не потрібно, я пояснив чому так зробив». Також, до місця події під'їхали військові, яким ОСОБА_1 також пояснив, що відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, бо не хоче їхати сам, а поїде з дружиною та дитиною. В подальшому водію були роз'яснені права та складе відносно останнього протокол про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Щодо доводів, щодо висновку щодо результатів медичного огляду з метою встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів від 26.12.2024 року, в якому зазначається, що в ОСОБА_1 ознак алкогольного чи наркотичного сп'яніння не виявлено, суд відхиляє дані доводи виходячи з наступного.
Відповідно до ч. ч. 4, 5ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
У відповідності з п.22 Розділу ІІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої Наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 р., висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Крім того, добровільно огляд ОСОБА_1 пройшов через дві години після зупинки та складання протоколу, що в свою чергу ставить під сумнів стан, в якому останній перебував на момент зупинки. Також, сам висновок без акту огляду є не достатнім доказом, оскільки не містить всієї інформації щодо методів дослідження та їх результатів.
Щодо інших доводів апеляційної скарги, суд не бере до уваги, так як матеріали справи містять докази, які підтверджують вину ОСОБА_1 , а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №205485 від 26.12.2024 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26 грудня 2024 року, рапортом, відеозаписом з боді камери працівників поліції та іншими доказами, які долученні до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», зі змісту якого, сформульованого у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» та «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року; доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
З огляду на встановлені обставини справи, надані на їх підтвердження докази, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність належними та допустимими доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Таким чином, надаючи оцінку доказам у справі в її сукупності, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04 березня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду Г.Л. Карпушин