21.05.2025
Справа № 642/2062/24
Провадження № 1-кп/642/102/25
21 травня 2025 року Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції обвинувальний акт стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується за ч.2 ст.309, ч.2 ст.121 КК України, -
17 квітня 2024 року до Ленінського районного суду м. Харкова з Харківської спеціалізованої прокуратури в сфері оборони надійшов обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується за ч.2 ст.309, ч.2 ст.121 КК України. Кримінальне провадження внесено до ЄРДР 25.10.2023р. за № 12023226260000506.
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 24.01.2024 обвинуваченому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого спливає.
Прокурор підтримав клопотання про продовження строків тримання ОСОБА_5 під вартою, зазначив, що ризики на даний час не зменшилися, ОСОБА_5 обвинувачується в тому числі у вчиненні тяжкого злочину, він може переховуватися від суду або впливати на свідків з метою уникнення суворого покарання чи вчинити нові злочини. ОСОБА_5 відомі свідки на яких може здійснюватися тиск, не працевлаштований, тому більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_4 не заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд враховує, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 спливає, але судовий розгляд справи не закінчено, а ризики щодо них, які було встановлені ухвалою слідчого судді від 24.01.2024, не сплинули в повній мірі та є реальними.
Стороною захисту жодним чином не спростовано ризики, та не подано доказів про їх хибність. При цьому суд враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення.
Суд вважає, що ступінь ризиків, які стали підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою на даний час дійсно зменшились, однак на теперішній час наявні ризики, що обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення покарання, або вчинити новий злочин.
ОСОБА_5 раніше судимий, являється військовослужбовцем, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, пов'язаного з насильством, що спричинив загибель людини.
Відповідно до положень ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обгрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Враховуючи те, що з дня надходження до суду обвинувального акту судове провадження не завершене, тяжкість покарання, що може загрожувати обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, характер та обставини інкримінованих кримінальних правопорушень, суд приходить до переконання, що наведені обставини у своєму взаємозв'язку дають підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховуватися від суду, або вчинити інше кримінальне правопорушення. Продовжуючи строк тримання під вартою, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Встановлені під час обрання запобіжного заходу ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають, на даний час, можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м'який. Діючий запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються ОСОБА_5 , кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу, а тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу як тримання під вартою, продовживши строк дії даного запобіжного заходу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 314-316, 331, 334 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження строків тримання обвинуваченого під вартою - задовольнити.
Продовжити застосування до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Строк дії ухвали - до 19 липня 2025 року включно.
Ухвала щодо продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня оголошення.
Повний текст ухвали складено 21.05.2025.
Суддя ОСОБА_1