Справа № 953/3587/25
Провадження № 1-кп/953/732/25
Іменем України
21 травня 2025 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові об'єднане кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221170000220 від 24.01.2025, № 120252211300000554 від 26.03.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у смт. Савинці, Балаклійського району, Харківської області, неодружений, офіційно не працевлаштований, на утриманні малолітніх осіб та осіб похилого віку немає, не є військовослужбовцем та особою зі встановленою інвалідністю, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:
01.08.2016 Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений з іспитовим строком 2 роки;
05.04.2019 Балаклійським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 309 КК України, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуте за вироком Московського районного суду м. Харкова від 01.08.2016 та призначено остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць,
у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених: ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України, -
23 січня 2025 року приблизно о 18 годині 20 хвилин ОСОБА_5 знаходився в магазині «Київстар», за адресою: АДРЕСА_3 , де здійснює свою підприємницьку діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_7 .
Розуміючи, що в країні діє воєнний стан, який введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 та в подальшому неодноразово продовжений указами Президента, реалізуючи свій умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення, впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу взяв зі стелажу у торгівельному залі магазину смарт годинник IMILAB Smart Watch KW66 Pro Selver Silicone Strap (KW66 PR03000002246).
Після чого, утримуючи викрадене майно при собі, ОСОБА_5 з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим спричинивши ОСОБА_7 матеріальну шкоду, яка згідно з висновком експерта №447/25 від 14.02.2025 становить 3048,33 грн.
Окрім того, 26 березня 2025 року приблизно о 14 годині 05 хвилин ОСОБА_5 знаходився в приміщені Аптеки 911, за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 307-а, в якому здійснює свою підприємницьку діяльність ТОВ «Четверта фармація Харкова».
Розуміючи, що в країні діє воєнний стан, який введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 та в подальшому неодноразово продовжений указами Президента, реалізуючи свій умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи, що його дії є явними та відкрити для завідуючої аптеки ОСОБА_8 , взяв з прилавку вказаної аптеки зубну щітку «Огаl-В Pro Series 1 D305.513.3X ВК типу 3791 + дор., з чохлом Travel Edition Procter&Gamble», вартістю 2423,00 грн, та зубну щітку «Oral-В Professional Care 500/D16.513.U Procter&Gamble», вартістю 2600,00 грн.
Після чого, утримуючи майно при собі, не реагуючи на зауваження ОСОБА_8 , ОСОБА_5 з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим спричинивши ТОВ «Четверта фармація Харкова» матеріальну шкоду, яка згідно з висновком експерта № 4414/4415 від 31.03.2025 становить 5023,00 грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.4 ст.185 та ч. 4 ст. 186 КК України, визнав. Підтвердив, що наведені в обвинуваченні всі обставини вчинення злочинів встановлено, а також наведено у обвинувальних актах вірно. Свої дії піддав критичній оцінці, висловивши жаль щодо скоєного. Вважає можливим обмежитись його допитом та застосувати положення ч.3 ст.349 КПК України, оскільки висунуте обвинувачення йому цілком зрозуміле, він повністю визнає свою провину в скоєнні зазначених кримінальних правопорушень. ОСОБА_5 цивільний позов ОСОБА_7 визнав в повному обсязі.
Прокурор ОСОБА_4 підтримала обвинувачення щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України. Просила суд, з урахуванням думки обвинуваченого, здійснювати розгляд, враховуючи вимоги ч.3 ст.349 КПК України, та обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням даних, що характеризують обвинуваченого.
Прокурор ОСОБА_3 підтримав обвинувальний акт щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України. Просив суд, з урахуванням думки обвинуваченого, здійснювати розгляд, враховуючи вимоги ч.3 ст.349 КПК України, та обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням даних, що характеризують обвинуваченого.
В матеріалах справи наявна заява потерпілої ОСОБА_7 про проведення судового розгляду за її відсутності. Просить призначити винному покарання на розсуд суду. Цивільний позов про стягнення з обвинуваченого 3048,33 грн просила задовільнити в повному обсязі.
Представником потерпілого ТОВ «Четверта фармація Харкова» - ОСОБА_8 подана заява про розгляд справи за її відсутності. Просила винному призначити покарання відповідно до чинного законодавства України. Цивільний позов не заявлявся, оскільки матеріальна шкода відшкодована в повному обсязі шляхом повернення майна.
Захисник ОСОБА_6 не заперечував щодо здійснення розгляду із врахуванням вимог ч.3 ст.349 КПК України. Просив призначити покарання обвинуваченому із застосуванням ст. 69, ст. 75 КК України.
Суд, зважаючи на повне визнання вини обвинуваченим за ч.4 ст.185 КК України та ч. 4 ст. 186 КК України, повідомлення ним фактичних обставин вчинених кримінальних правопорушень, які відповідають обставинам, викладеним в обвинувальних актах, заслухавши думки учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та ухвалив обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням даних, що характеризують обвинуваченого ОСОБА_5 .
Отже, суд вважає обвинувачення доведеним та кваліфікує дії ОСОБА_5 за першим епізодом за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану та за другим епізодом за ч. 4 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, в умовах воєнного стану.
Вивченням особистості обвинуваченого встановлено, що він раніше судимий за вчинення корисливого злочину, не одружений, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченої, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено. Суд не визначає рецидив злочинів, як обставину, що обтяжує покарання обвинуваченому.
Рецидивом кримінальних правопорушень визнається вчинення нового умисного кримінального правопорушення особою, яка має судимість за умисне кримінальне правопорушення (ст. 34 КК України). Зважаючи на те, що діяння за ч. 1 ст. 309 КК України є кримінальним проступком (ч. 2 ст. 12 КК України), а такими, що не мають судимості є особи, засуджені за вчинення кримінального проступку, після відбуття покарання (п.2-1 ч. 1 ст. 89 КК України), то ОСОБА_5 є особою, яка не має судимість за ч. 1 ст. 309 КК України, оскільки покарання за цим злочином відбув.
При призначенні покарання суд виходить із положень ст. ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до положень ст. 12 КК України, відносяться до тяжких злочинів, розмір заподіяної шкоди, відсутність відшкодування шкоди потерпілій ОСОБА_7 , наявність обставини, що пом'якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого, який притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочину проти власності, звільнявся від відбування покарання умовно-достроково, але на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив умисні злочини в умовах воєнного стану, а тому, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів, йому необхідно призначити покарання за ч. 4 ст. 185 КК України та за ч. 4 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі у межах санкції, передбачених відповідними статтями.
При визначенні остаточної міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 застосуванню підлягає ч. 1 ст. 70 КК України, оскільки він засуджується за вчинення сукупності кримінальних правопорушень.
Будь-яких законних підстав для пом'якшення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, в тому числі призначення покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України, судом не встановлено, оскільки матеріали цього кримінального провадження не містять пом'якшуючих покарання обставин, які, з урахуванням особи винного та інших обставин кримінального провадження, істотно знижували б ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення.
Також суд не вбачає підстав для застосування ст. 75 КК України через призначення покарання у виді позбавлення волі у розмірі більшому, ніж п'ять років.
В ході досудового розслідування до ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з 27.03.2025. Суд вважає за необхідне зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_5 строк попереднього ув'язнення, починаючи з 27.03.2025 за ч. 5 ст. 72 КК України із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Зважаючи на встановлені обставини та вид покарання, який призначає суд, запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», суд залишає без змін до набрання цим вироком законної сили.
Питання про речові докази, необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України, скасувавши арешт, накладений ухвалою Київського районного суду м. Харкова 28.03.2025 (н/п 1-кс/953/2429/25), відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України.
У резолютивній частині вироку серед іншого у разі визнання особи винуватою зазначається рішення про відшкодування процесуальних витрат (ч. 4 ст. 374 КПК України). Процесуальні витрати складаються із витрат, пов'язаних із залученням експертів (ст. 118 КПК України). У разі ухвалення вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта (ч. 2 ст. 124 КПК України).
Щодо цивільного позову.
Вирішуючи заявлений потерпілою ОСОБА_7 цивільний позов про стягнення з ОСОБА_5 завданої ним матеріальної шкоди у розмірі 3048,33 грн, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Частиною 1 ст. 129 КПК України, передбачено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав та розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Положеннями ч. 1 ст. 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Позов обґрунтований тим, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого у наведеній події таємного викрадення майна були спричинені матеріальні збитки.
Відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи розмір шкоди, заподіяний внаслідок таємного викрадення майна, становить 3048,33 грн.
Зважаючи на те, що в ході судового розгляду встановлена винуватість обвинуваченого у завданні його діями шкоди, обвинувачений визнав позов, суд дійшов висновку, що цивільний позов підлягає задоволенню у повному обсязі зі стягненням з обвинуваченого суми відшкодування матеріальної шкоди.
Отже, цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_5 про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, є обґрунтованим та підставним, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд -
Визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України.
Призначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання:
- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п'ять) років позбавлення волі.
- за ч. 4 ст. 186 КК України у виді 7 (сім) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді 7 років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту набрання вироком законної сили.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у строк покарання строк його попереднього ув'язнення у період із 27.03.2025 року по день набрання даним вироком законної сили, із розрахунку: один день попереднього ув'язнення дорівнює одному дню позбавлення волі по день набрання вироком законної сили включно.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання даним вироком законної сили залишити без змін.
Цивільний позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_7 , адреса: АДРЕСА_4 , суму матеріальної шкоди в розмірі 3048,33 грн (три тисячі сорок вісім гривень 33 копійки).
Речові докази:
- зубну щітку «Огаl-В Pro Series 1 D305.513.3X ВК типу 3791 + дор., з чохлом Travel Edition Procter&Gamble» та зубну щітку «Oral-В Professional Care 500/D16.513.U Procter&Gamble» - повернути власнику ТОВ «Четверта фармація Харкова» (код ЄДРПОУ 44169608), скасувавши арешт;
- DVD-R диск, об'ємом 4,7 Гб, який упакований до паперового конверту білого кольору, зберігати в матеріалах справи.
Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою Київського районного суду м. Харкова 28.03.2025 (н/п 1-кс/953/2429/25).
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 2544,48 грн (дві тисячі п'ятсот сорок чотири гривні 48 копійок).
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
Копія вироку підлягає негайному врученню прокурору та обвинуваченому. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, подавши відповідну заяву.
Суддя ОСОБА_1