про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою
Справа № 621/1451/25
Провадження 1-кп/621/220/25
21 травня 2025 року м. Зміїв Харківської області
Зміївський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
учасники справи:
прокурор - ОСОБА_3 ,
потерпілі - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , (не з'явилися)
обвинувачений - ОСОБА_6 ,
захисник - адвокат ОСОБА_7 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальну справу №621/1451/25 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 статті 121, ч. 2 статті 125 Кримінального кодексу України,
В провадження Зміївського районного суду Харківської області надійшла кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 статті 121, ч. 2 статті 125 Кримінального кодексу України.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 16.05.2025 призначено підготовче судове засідання.
У підготовчому судовому засіданні при з'ясуванні підстав наявності відводу складу суду обвинувачений повідомив про те, що на час затримання працював охоронником команди воєнізованої охорони Зміївського МВ Управління поліції охорони в Харківській області та виконував трудові обов'язки на Зміївській ТЕС ПАТ «Центренерго» в одному підрозділі разом із чоловіком головуючого по справі ОСОБА_8 .
В зв'язку з наявністю можливих обгрунтованих сумнівів в неупередженості суду, суддею заявлено самовідвід від розгляду вказаної кримінальної справи, в зв'язку з чим прокурор вважала за необхідне відкласти підготовче судове засідання до вирішення заяви про самовідвід судді.
Одночасно заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання вказала, що ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 25.03.2025 обвинуваченому було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави, строк якого спливає 22.05.2025. Підставою обрання вказаного запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке, в разі визнання винуватими обвинуваченим загрожує покарання у виді позбавлення волі від п'яти до восьми років. На даний час судовий розгляд справи не розпочато, потерпілі та свідки не допитані, тому на даний час продовжують існувати ризики, передбачені статтею 177 КПК України, зокрема ухилення від явки в судове засідання та переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків та потерпілого, перешкоджання провадженню іншим чином. Менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти вищевказаним ризикам. Враховуючи викладене, просив продовжити обвинуваченим запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Обвинувачений ОСОБА_10 просив змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, вказавши, що визнає свою провину та щиро розкаюється у вчиненому. Бажає допомагати своїй матері - потерпілій по справі, та зобов'язується виконувати всі покладені на нього процесуальні обов'язки.
Захисник - адвокат ОСОБА_7 заперечувала проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просила змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, вказавши, що жодних ризиків не існує, досудове розслідування завершено, всі докази по справі зібрано, а доказів впливу на потерпілих чи свідків у справі прокурором не надано. Обвинувачений є раніше не судимою особою, ніяких правопорушень не вчиняв, виконував всі необхідні слідчі дії під час досудового розслідування, а тому є всі підстави для застосування менш суворого запобіжного заходу.
Заслухавши думки учасників судового засідання, дослідивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів, суд зазначає наступне:
Відповідно до ч.3 статті 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 статті 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. У разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в умовах воєнного стану продовження строку тримання під вартою здійснюється у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу.
Ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Частиною 1 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 статті 12 Кримінального процесуального кодексу України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 статті 177 Кримінального процесуального України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Статтею 178 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Судом під час судового засідання встановлено, що:
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який, у разі визнання його винуватим, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Ухвалою слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 25.03.2025 обвинуваченому було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави строком на 60 днів. Строк тримання під вартою обвинуваченого спливає 22.05.2025.
На момент подання клопотання судовий розгляд кримінального провадження не розпочато, потерпілі та свідки не допитані, докази по справі не досліджувалися. Завершити судовий розгляд кримінального провадження до спливу строку дії запобіжного заходу не видається за можливе.
Наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину, за яке, в разі визнання винуватості, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років, ані обвинуваченим, ані захисником не ставилася під сумнів.
При цьому, така обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти.
Крім того, потерпілою за ч.1 статті 121 КК України по даній справі є мати обвинуваченого, з якою вони зареєстровані й проживали за одною адресою, а потерпілою за ч.2 статті 125 КК України - є подругою обвинуваченого, з якою вони мешкають в одному селищі, а отже посилання прокурора на ризик впливу на потерпілих в разі застосування менш суворого запобіжного заходу є реальним і обгрунтованим.
На думку суду, ризики переховування від органів досудового розслідування або суду, незаконного впливу на потерпілого чи свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, на даний час не зменшилися та продовжують існувати.
Суд також приймає до уваги роз'яснення Верховного Суду, який у своєму Листі № 1/0/2-22 від 03.03.2022 року «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» вказав, що слідчим суддям (суду) необхідно зважати на обставини воєнного стану, що введений в Україні з 24.02.2022 року в зв'язку з агресією Російської Федерації, та вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд може зважати на попередню оцінку окремих фактичних обставин, здійснену ним при вирішенні попередніх клопотань у цьому кримінальному провадженні на підставі відповідних матеріалів.
За таких обставин, продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою є виправданим заходом, оскільки цього вимагає справжній інтерес суспільства, не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини і положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави строком на 60 (шістдесят) днів .
На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 183, 193, 194, 196, 314-316, 372 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою без визначення застави в Державній установі "Харківській слідчий ізолятор" на шістдесят днів, тобто до 19 липня 2025 року, включно.
Підготовче судове засідання відкласти до вирішення по суті заяви про самовідвід головуючого по справі.
Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим у цей же строк з моменту вручення йому копії судового рішення. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 21.05.2025.
Суддя ОСОБА_11