справа № 619/1847/25
провадження № 2/619/1054/25
іменем України
21 травня 2025 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області, у складі головуючого судді Овсяннікова В.С., за участі секретаря судового засідання Кісіль А.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 в якій просила розірвати шлюб між нею та відповідачем. Свою заяву мотивує тим, що з 25.10.1998 перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем.
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що шлюб з відповідачем фактично припинив своє існування, сторони не ведуть спільного господарства та проживають окремо один від одного, майнового спору не мають, у зв'язку з цим просить суд розірвати шлюб, строку для примирення не надавати у зв'язку з безпідставністю.
Позивач зазначає, що подальше подружнє життя та збереження сімейних стосунків з відповідачем не можливе, просить суд розірвати шлюб.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з викликом сторін.
Беручи до уваги, те що при відкритті провадження у справі визначено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідач повідомлений про наявність справи у суді, своєчасно та належним чином, про що свідчить зворотнє поштове повідомлення про вручення копії ухвали суду про відкриття провадження та копії позовної заяви з додатками 18.04.2025 за його місцем реєстрації, заяв чи будь-яких пояснень щодо розгляду справи до суду не надавав (а.с. 24).
Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленим. Проте, своїм правом подати відзив на позовну заяву не скористався, жодних заяв чи клопотань до суду не надсилав.
Заяв чи клопотань щодо розгляду справи від відповідача не надходило.
У відповідності до ст. 128 ЦПК України, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений судом про розгляд вказаної справи.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 29.08.2020 у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис №1061 (а.с. 20).
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Із позовної заяви вбачається, що сторони не ведуть спільне господарство, не підтримують сімейно-шлюбні стосунки. Позивач вказує, що майнового спору не має, та просить розірвати шлюб.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 56 Сімейного Кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Статтею 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року передбачено, що чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Аналізуючи та оцінюючи всі вищевикладені обставини у їх сукупності, суд прийшов висновку, що шлюб підлягає розірванню, так як сторони мають різні інтереси та погляди, шлюбні відносини існують лише формально, сімейно-шлюбні стосунки сторін розпались і поновлені бути не можуть, тому шлюб має бути розірваний.
Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Щодо залишення позивачці ОСОБА_1 прізвищя набутого у шлюбі - « ОСОБА_4 ».
Норма ст. 113 СК України передбачає, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно із положеннями ч. 8 ст. 294 ЦПК України, які на підставі ч. 9 ст. 10 ЦПК України застосовуються і до позовного цивільного судочинства, у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.
З огляду на викладене та враховуючи, що позивачем заявлено суду про залишення їй прізвища, яке вона отримала на момент реєстрації шлюбу з відповідачем, суд приходить до висновку про необхідність залишення прізвища позивача - « ОСОБА_4 ».
Щодо розподілу судових витрат.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак враховуючи, що позивач звернулася до суду через підсистему ЄСІТС - «Електронний суд», то при оплаті судового збору застосовано коефіцієнт 0,8, отже, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму понесених ним судових витрату у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок, сплачених під час подачі позовної заяви в електронному виді через підсистему ЄСІТС - Електронний Суд.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110-114 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 12, 77-81, 128,139,141,142, 206, 207, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 29.08.2020 у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис №1061 - розірвати.
Позивачці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після розірвання шлюбу залишити прізвище « ОСОБА_4 ».
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , витрати за сплату судового збору, у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 );
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя В. С. Овсянніков