справа № 619/2433/25
провадження № 3/619/1005/25
іменем України
19 травня 2025 року м. Дергачі
Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Пруднікова О.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , командира взводу матеріального забезпечення 3 танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
14.04.2025 близько 08 год 10 хв графіку чергування на командно-спостережному пункті на добову заміну сержанту ОСОБА_2 прибув командир взводу матеріального забезпечення 3 танкового батальйону майстер-сержант ОСОБА_1 . Підписався за інструктаж в журналі інструктажу чергової зміни та приступив до виконання обов'язків на командно-спостережному пункті НОМЕР_2 танкового батальйону в якості чергового. Тоді ж до виконання обов'язків в якості чергового радіо-телефоніста по командно-спостережному пункті 3 танкового батальйону приступив старший солдат ОСОБА_3 . Близько 6 год 36 хв надійшов сигнал повітряної небезпеки, КАБ в напрямку дислокації підрозділу 3 танкового батальйону, невдовзі пролунало три вибухи. Під час надходження сигналу ракетної небезпеки та прильоту майстер-сержант ОСОБА_1 фізично був відсутній на командно-спостережному пункті 3 танкового батальйону. Відповідно інструкції чергового командно-спостережного пункту, черговий відповідає за своєчасний прийом та доведення сигналів до підрозділів та командування батальйону. Після вибухів за відсутності доповіді підполковник ОСОБА_4 намагався додзвонитися на мобільний до майстра-сержанта ОСОБА_1 , але зв'язок з останнім був відсутній. Після поставив вказівку старшому солдату ОСОБА_3 оглянути прилеглі приміщення до командно-спостережного пункту з метою виявлення майстер-сержанта ОСОБА_1 , останній був виявлений в спальному приміщенні з ознаками алкогольного сп'яніння. Згідно акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу «АЛКОНТ-М » № 00253 стан алкогольного сп'яніння позитивний, 0,84 % проміле.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про місце, дату та час судового засідання повідомлявся за номером телефона, зазначеним у протоколі та в заяві, підписаною ним, на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення, а також за допомогою оголошення, яке розміщено на сторінці веб-сайту суду офіційного веб-порталу «Судова влада України». До того ж, ОСОБА_1 був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення та відповідно розгляд справи у суді, про що маються відповідні дані у протоколі.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначені обов'язки військовослужбовців, якими зокрема визначено, що військовослужбовці зобов'язані свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; дорожити честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України.
Статтею 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними законами, посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями. Дисциплінарний статут Збройних Сил України (ст. 4) визначає, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, не вживати під час проходження військової служби спиртні напої тощо.
За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП настає за недбале ставлення військової службової особи до військової служби в умовах особливого періоду.
З об'єктивної сторони правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, характеризується суспільно-небезпечною бездіяльністю у вигляді недбалого ставлення до служби та суспільно-небезпечними наслідками, які можуть настати в результаті цього. Недбале ставлення до служби означає невиконання або неналежне виконання військовою службовою особою своїх службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, підтверджується ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП підтверджується:
-протоколом військової частини НОМЕР_1 №7 про військове адміністративне правопорушення від 15.04.2025;
-витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по строковій частині ) № 189 від 01.07.2023;
-витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) № 576 від 27.10.2023;
-інструкцією черговому командно-спостережному пункту;
-журналом інструктажу чергової зміни НОМЕР_2 танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 ;
- актом № 742 огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу за допомогою АЛКОНТ-М (№ 00253), складеного за участю свідків, відповідно до змісту якого результат огляду на стан сп'яніння складає 0.84%.;
-результатом тесту № 9622, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлений стан алкогольного сп'яніння -0.84%. Незгоди з результатами огляду ОСОБА_1 висловлено не було, що підтверджується його підписом;
-графіком чергувань на КСП 3тб 3отбр (з 12.04.2025 -19.04.2025);
-робочим зошитом радіо-телефоністів по КСП 3 танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 ;
-поясненнями ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,;
-службовою характеристикою;
-військовим квитком серії НОМЕР_3 .
Протокол про вчинення адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП України ОСОБА_1 не оскаржував.
Надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.
Досліджені та перевірені судом обставини поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 з боку посадових осіб при складанні протоколу було упереджене та необ'єктивне ставлення. Жодних доказів про порушення законодавства посадовими особами, які склали протокол (висновок службового розслідування, рішення суду, тощо) суду надано не було.
Жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суду не надано.
Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доведена у повному обсязі.
Згідно зі ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , з метою виховання правопорушника та попередження наступних правопорушень, суд дійшов висновку про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Положеннями ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
Проте, військовослужбовці звільняються від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 35, 172-15, 251, 280, 283-285, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -
постановила:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Суддя О. В. Пруднікова