Справа №-613/596/25 Провадження №-1-кп/613/143/25
21 травня 2025 року м. Богодухів
Богодухівський районний суд Харківської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Богодухові кримінальне провадження №12025226010000055 від 12.03.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Іздецьке Великописарівського району Сумської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, розлученого, не працюючого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,-
ОСОБА_4 12 березня 2025 року приблизно о 10 годині 00 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в приміщенні зали домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 діючи з прямим умислом, направленим на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в ході сварки, що сталася на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин з ОСОБА_5 , з якою ОСОБА_4 спільно проживав однією сім'єю, на яких відповідно до ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», поширюється сфера дії законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству, знаходячись в напівзігнутому положенні стоячи над ОСОБА_5 , яка лежала на лівому боці на підлозі кімнати житлового будинку, наніс один удар кулаком правої руки в область лобу ОСОБА_5 з лівої сторони, після чого наніс один удар кулаком лівої руки в область лобу потерпілої з правої сторони та один удар кулаком правої руки в область лобу з лівої сторони. В результаті протиправних дій з боку ОСОБА_4 , згідно з висновком судово-медичної експертизи № 12-14/79-БГ/25 від 14 березня 2025 року, ОСОБА_5 спричинено тілесне ушкодження у вигляді садна в області лоба, яке за ступенем тяжкості, відповідно до п.п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року № 6, кваліфікується, як легке тілесне ушкодження.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України визнав повністю, щиро розкаявся підтвердив, що 12 березня цього року він знаходячись в себе вдома за адресою АДРЕСА_1 наніс співмешканці ОСОБА_6 декілька ударів кулаками по тілу. Підтвердив, що події відбувалися саме так, як вказано в обвинувальному акті.
Потерпіла в судове засідання не з'явилася, надала заяву, відповідно до змісту якої просила судові засідання у справі проводити за її відсутності, не заперечувала проти розгляду справи в порядку ч.3 ст.349 КПК України. Уточнила, що стосовно міри покарання обвинуваченому повністю покладається на розсуд суду.
Під час судового розгляду судом було визнано недоцільним дослідження усіх доказів у справі стосовно фактичних обставин справи, викладених у обвинувальному акті, оскільки вони ніким не оспорюються, обвинуваченим ОСОБА_4 повністю визнається вина та фактичні обставини справи, а сторони кримінального провадження не заперечували проти розгляду справи в порядку ч.3 ст.349 КПК України. При цьому суд з'ясував, що учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих фактичних обставин справи, переконався у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 в умисному легкому тілесному ушкодженні і кваліфікує його дії за ст.125 ч.1 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, характеристику його особистості, яка полягає в тому, що він в силу ст.89 КК України не судимий, не працює, розлучений, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставинами, які пом'якшують покарання для обвинуваченого, суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставинами, які обтяжують покарання для обвинуваченого, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах та вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням викладеного вище, суд вважає за необхідне обрати обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за ст.125 ч.1 КК України у виді громадських робіт. При цьому судом враховано положення п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", де зазначено, що "призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів".
Зважаючи на викладене вище суд вважає, що визначене покарання буде необхідним і достатнім для виправлення засудженого, попередження нових злочинів.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Судові витрати та речові докази по справі відсутні.
Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винним в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст.125 ч.1 КК України і призначити йому покарання у виді 200 (двохсот) годин громадських робіт.
На підставі п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників на строк 3 (три) місяці.
Організацію, забезпечення проходження ОСОБА_4 програми для кривдників та контроль за виконанням програми для кривдників останнім покласти на Богодухівську міську раду Харківської області.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, є підставою для притягнення засудженого до кримінальної відповідальності за ст. 390-1 КК України.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той самий строк з дня отримання його копії.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому.
Суддя