Справа № 569/16023/24
1-кс/569/3028/25
16 травня 2025 року м. Рівне
Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , захисника підозрюваної - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_5 про скасування повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України у рамках кримінального провадження №42023180000000110 від 21.12.2023, -
Адвокат ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_5 звернулася до слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області із зазначеною скаргою.
В обгрунтування скарги зазначає, що 24.10.2024 ОСОБА_5 , у рамках здійснення досудового розслідування кримінального провадження №42023180000000110 від 21.12.2023, було оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.
Сторона захисту спільно з підозрюваною вважають оскаржуване повідомлення про підозру від 24.10.2024 незаконним, а здійснена органом досудового розслідувіання попередня кваліфікація дій ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 358 КК України є вочевидь неправильною та маніпулятивною, і в сторонни захисту є всі підстави стверджувати, що це було здійснено з метою штучного створення показників розкриття злочинів, в тому числі групою осіб.
На час оголошення ОСОБА_5 повідомлення про підозру органами досудового розслідування не було здобуто доказів, що ОСОБА_7 було встановлено фіктивний діагноз в Епікризі №167/107, що слугувало надалі підставою для проходження ОСОБА_7 лікарсько- консультативної комісії та медико-соціальної експертної комісії, а у подальшому призвело до прийняття рішення Рівненською міжрайонною спеціалізованою кардіологічною медико-соціальною експертною комісією про визнання останнього інвалідом 3-ї групи, оскільки ОСОБА_7 проходив лікарсько-консультативну комісію та медико-соціальну експертну комісію, його під час цього оглядали, йому булла встановлена 3 група інвалідності, призначена пенсія по інвалідності з 17.10.2024 та ним було оформлено відстрочку від мобілізації як інваліда 3 групи.
В судовому засіданні підозрювана та її захисник скаргу підтримали, просили її задоволити з підстав викладених у ній.
Слідчий та прокурор в судовому засіданні просили суд відмовити у задоволенні скарги вказавши на те, що оголошена підозра ОСОБА_5 є обґрунтованою, підтвердженою наявністю письмових доказів у вказаному кримінальному провадженні, і містить всі обов'язкові елементи (складові), що визначені абз. 2 ч. 1 ст. 277 КПК України.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, всебічно та повно дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Згідно статті 2 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) основним завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з положеннями ст. 24 КПК України, які узгоджуються з приписами ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування визначено главою 26 КПК України (ст. 303-308 цього Кодексу).
Пунктом 10 частини 1 статті 303 КПК України передбачено, що підозрюваний, його захисник чи законний представник на досудовому провадженні може оскаржити повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру здійснюється в порядку, передбаченому ст. 278 КПК України, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Письмове повідомлення про підозру в порядку, передбаченому ст. 276-278 КПК України, є початковим моментом притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Підтвердженням цього є положення п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК України.
Зміст письмового повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 277 КПК України, і містити відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
За змістом ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі, якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань. У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов'язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор (ст. 279 КПК України).
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру здійснюється за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Судом встановлено, що СУ ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023180000000110 від 21.12.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 354, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України.
В межах даного кримінального провадження, за вищевказаних обставин, 24.10.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.
13.11.2024 ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, а також покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, який було продовжено, востаннє до 01.06.2025.
Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 25.03.2025 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023180000000110 від 21.12.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 354, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України продовжено до восьми місяців, а саме - до 03.06.2025 включно.
Відповідно до положень ст. 7 КПК України, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень, змагальність сторін, диспозитивність та розумність строків розгляду справи.
Загальний порядок повідомлення про підозру передбачений главою 22 КПК України, із системного аналізу якої вбачається, що процедуру здійснення повідомлення про підозру особі умовно можна поділити на такі етапи:
1) етап прийняття рішення щодо необхідності здійснення особі повідомлення про підозру, який передбачає перевірку підстав здійснення такого повідомлення згідно з частиною першою статті 276 КПК України;
2) етап об'єктивації/вираження сформованого внутрішнього волевиявлення уповноваженої посадової особи щодо прийнятого рішення в зовнішню форму шляхом складання тексту повідомлення про підозру відповідно до вимог, передбачених ст.277 КПК, та його підписання;
3) етап доведення інформації до відома адресата, щодо якого прийняте рішення про повідомлення про підозру, шляхом безпосереднього вручення його тексту особі згідно зі ст.278 КПК України.
Дотримання встановленої правової процедури повідомлення про підозру означає, що дії процесуальних суб'єктів мають відповідати вимогам закону, має забезпечувати відповідність стандартам захисту прав людини, єдність змісту та форми кримінального провадження, налагоджену взаємодію верховенства права і законності, що в результаті врівноважує приватні і публічні (суспільні) інтереси заради досягнення цих завдань.
Порушення порядку повідомлення про підозру призводить до нівелювання завдань кримінального провадження, окреслених у ст. 2 КПК України, що полягають в охороні прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення того, щоб до кожного учасника кримінального провадження було застосовано належну правову процедуру.
У той же час підозра повинна бути обґрунтованою, оскільки закон вимагає, що особа обов'язково повідомляється про підозру передусім за наявності достатніх доказів для її підозри у вчиненні кримінального правопорушення (п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України). Якщо про підозру повідомляється особа у разі обрання щодо неї запобіжного заходу, у клопотанні слідчого також уже мають бути такі достатні докази, оскільки КПК України встановлює, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України). Підставою для ймовірного висновку про причетність особи до вчинення злочину та повідомлення особи про підозру є також сам собою факт затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення (п. 1 ч. 1 ст. 276 КПК України). Цим фактом і обґрунтовується виникнення припущення про вчинення кримінального правопорушення певною особою, яке має бути перевірене під час кримінального процесуального доказування для її спростування або підтвердження та трансформації в обвинувальне твердження, що знайде своє відображення в обвинувальному акті.
Розгляд скарги на повідомлення слідчого, прокурора про підозру покладено на слідчого суддю місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст. 318-380 КПК України, з урахуванням глави 26 КПК України (ч. 1 ст. 306 КПК України).
У свою чергу, п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України визначає, що до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Суд зауважує, що КПК України не містить положень, якими були б визначені підстави для скасування повідомлення про підозру та не встановлює будь-яких обмежень щодо предмету перевірки слідчим суддею такого повідомлення, проте положення п. 3 ч. 1 ст. 276 та п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України в їх системному зв'язку вказують на те, що можливість оскарження повідомлення про підозру пов'язана виключно з питанням її обґрунтованості, тобто достатності доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, а не з будь-якими іншими.
Тобто під час розгляду скарг зазначеної категорії предметом перевірки слідчого судді є не лише питання дотримання процесуального порядку вручення повідомлення про підозру, а й питання дотримання стандарту «достатніх підстав (доказів)» для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, зважаючи при цьому на рівень обмеження прав, свобод та інтересів особи внаслідок повідомлення їй про підозру та строк здійснення досудового розслідування.
Із урахуванням цього, стандарт «достатніх підстав (доказів)» для цілей повідомлення особі про підозру передбачає наявність доказів, які лише об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри.
Також, згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають змісті спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права в кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Як убачається з матеріалів провадження повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 24 жовтня 2024 року містить, зокрема, такі відомості: зміст підозри, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого остання підозрюється, стислий виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких вона підозрюється.
Зі змісту повідомлення про підозру слідує, що в ньому логічно та послідовно викладені фактичні обставини можливого вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.358 КК України.
Дослідивши матеріали провадження в межах своєї компетенції, слідчий суддя при перевірці доводів та обставин, на які посилалась сторона захисту як на підстави для скасування повідомлення про підозру, дійшов висновку, що захисником підозрюваної ОСОБА_5 адвокатом ОСОБА_6 не наведено у скарзі обставин (відсутність складу злочину або інше), які б очевидно та беззаперечно вказували на непричетність ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, у вчиненні якого їй повідомлено про підозру, відсутність достатніх підстав для підозри, тобто про її необґрунтованість.
Таким чином, слідчий суддя, здійснивши повно та всебічно перевірку повідомлення про підозру з точки зору її обґрунтованості дійшов висновку, що вищенаведені обставини у сукупності з наявними у матеріалах кримінального провадження та дослідженими у судовому засіданні доказами, свідчать про обґрунтованість версії органу досудового розслідування, що ОСОБА_5 склала та видала, завідомо підроблені офіційні документи - картку хворого денного стаціонару поліклініки, стаціонару вдома №167/107 ОСОБА_7 та Епікриз №167/107 щодо перебування ОСОБА_7 на лікуванні і обстеженні в денному стаціонарі КП "РОСДРЗН" РОР у період з 24.01.2024 по 06.02.2024, форма якого затверджена Положенням, про наявність фіктивного клінічного діагнозу, що слугувало надалі підставою для проходження ОСОБА_7 лікарсько-консультативної комісії та медико-соціальної експертної комісії, а у подальшому призвело до прийняття рішення Рівненською міжрайонною спеціалізованою кардіологічною медико-соціальною експертною комісією про визнання останнього інвалідом 3-ї групи, видачі довідки до акту огляду МСЕК та індивідуальної програми реабілітації інваліда № 948/24.
Також у ході розгляду скарги правомірно встановлено наявність у матеріалах кримінального провадження такого об'єму зібраних доказів, які на день складення повідомлення про підозру в своїй сукупності та взаємозв'язку відповідають тому мінімальному рівню стандарту "достатніх підстав (доказів)", що закріплений в п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України, та давали стороні обвинувачення підстави для підозри ОСОБА_5 у вчиненні нею вказаного кримінального правопорушення.
Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі “К.Г. проти Німеччини», “обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи пред'явлення обвинувачення.
Посилання представника скаржника на те, що повідомлення про підозру у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення не містить обґрунтування та встановлених фактів підозри, на даний час є безпідставними, керуючись при цьому висновками ЄСПЛ у справі «Фокс, Кампбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», де зазначено, що «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення».
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, «обґрунтованість підозри, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 року, § 57).
На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п.175 Рішення в справі "Нечипорук і Йонкало проти України" (заява N42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21.07.2011року), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.
Крім того, обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення («Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства», № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32, рішення від 30 серпня 1990 року). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку («Merabishvili проти Грузії», № 72508/13, параграф 184, рішення від 28 листопада 2017 року). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчу суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні кримінального провадження до суду.
Як слідує з матеріалів скарги, у тексті повідомлення про підозру від 24.10.2024 вказані дата та час повідомлення про підозру, зміст підозри, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
При цьому, повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з'ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.
Під час вирішення питання щодо скасування повідомлення про підозру оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи недоведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Кількість доказів, та самі докази, які вказують на обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, на даний час матеріали кримінального провадження містять достатньо, і даних, які б викликали сумнів щодо обґрунтованості та законності повідомлення останній про підозру у кримінальному провадженні не вбачається.
Заявник скарги, оскаржує повідомлення про підозру, в тому числі і з підстав порушення норм КПК України.
Поняття повідомлення у кримінальному процесуальному законодавстві врегульовано ст. ст. 111, 135 КПК України.
Частина 1 ст. 11 КПК України передбачає, що повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.
З урахуванням викладеного, повідомлення про підозру від 24.10.2024 ОСОБА_5 , було вручено відповідно до вимог ст. 278 КПК України, таким чином, відповідно до положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, скарга задоволенню не підлягає.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 2,7, 276, 303 - 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_5 про скасування повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України у рамках кримінального провадження №42023180000000110 від 21.12.2023 - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1