Справа №534/298/25
Провадження №3/534/218/25
21 травня 2025 року м. Горішні Плавні
Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області у складі головуючого судді Малюк М.В., за участю секретаря судового засідання Савченко Я.О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Комсомольська, Полтавської області, громадянина України, працює на посаді слюсаря в ПП «Енерго Сталь», одруженого, освіта середня-технічна, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП,
Формулювання обставин правопорушення, яке пред'являлось особі у протоколі.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №591952 від 13.01.2025 зазначено, що: «06.01.2025 ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив умисні дії психологічного та фізичного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , які полягали в образах та застосуванні фізичної сили, що могло завдати шкоду фізичному та психологічному здоров'ю».
Означене правопорушення кваліфікується за частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, зазначив, що обставини в протоколі не відповідають фактичним, лаявся на потерпілу, але це було наслідком провокування зі сторони останньої. На ґрунті ревнощів улаштував створення уявлення, що бажає вкоротити собі віку, про що повідомив потерпілу. Вчинив цю виставу для психологічного тиску на дружину. Зазначив, що силу до потерпілої не застосовував. Підтвердив, що підпис у протоколі про адміністративне правопорушення поставлений ним, чим він засвідчив свою згоду із протоколом.
Потерпіла ОСОБА_2 зазначила, що насилля щодо неї вчиняється протягом тривалого часу. Пояснила, що в зазначену в протоколі дату фактично відбулася сварка із чоловіком. Причиною сварки стали дії ОСОБА_1 у вигляді здійснення психологічного тиску на неї. Зокрема, чоловік їй зателефонував та повідомив, що знаходиться в гаражі та застосовує дії для скорочення собі віку. Разом із своєю колегою ОСОБА_3 , яка була поряд, вимушена була бігти до гаражу задля рятування чоловіка. Побачила на шиї чоловіка зашморг, який знімали з останнього. Після цієї ситуації рознервувалася, втратила спокій, у роздратованому стані знаходилася тривалий час. Ввечері цього дня намагалася з'ясувати у чоловіка для чого він вчинив свої дії, у відповідь на це отримала суцільні образи, приниження. Образи проявлялися в нецензурній лайці, приниженні жіночої гідності. Зокрема, докоряв у тому, що схудла, доглядає за собою. Вважає ці зміни в дружині неприпустимими, проявом зради, тощо. Усі ці образи та приниження відбувалися в присутності дітей. Водночас потерпіла зазначила, що власно в цей день застосування до неї сили не було. Раніше чоловік міг її вдарити. Наразі є рішення суду про розлучення.
Оцінка суду.
Відповідно до положень ч ч. 1 та 2 статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі статтями 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, доходить таких висновків.
Частиною першою статті 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Домашнє насильство згідно із Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у вчиненні дій/бездіяльності, однієї або кількох, зазначених у диспозиції частини першої статті 173-2 КУпАП. Кваліфікуючою ознакою є завдання шкоди.
Доказами в справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які установлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків тощо (частина перша статті 251 КУпАП), а обов'язок щодо їх (доказів) збирання покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених законом (частина друга статті 251, стаття 255 КУпАП).
У відповідності до частини першої статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі
У відповідності до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд заслухав особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілу, оцінив перевірені в судовому засіданні докази, дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення.
Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за частиною першою статті 173-2 КУпАП, оскільки він вчинив домашнє насильство стосовно своєї дружини ОСОБА_2 , що полягає в умисному вчиненні дій психологічного характеру.
Дії психологічного характеру суд убачає в здійсненні на потерпілу психологічного тиску шляхом створення уявлення, що бажає вкоротити собі віку, про що повідомив потерпілу. До психологічного насильства суд відносить образи, приниження гідності потерпілої.
Суд погоджується, що внаслідок штучних дій зі сторони чоловіка, які потерпіла сприймала реально, про що зазначила в судовому засіданні, та що не заперечує особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпіла зазнала шкоди психічному здоров'ю, оскільки створення цієї ситуації безумовно не може залишити людину байдужою, спричиняє негативні відчуття.
Застосування до потерпілої цих дій правопорушником підтверджується також поясненнями останнього.
Зважаючи на пояснення ОСОБА_1 в судовому засіданні щодо подій, які відбувалися 6.01.2025, суд критично ставиться до заперечення останнім його вини та вчинення дій, зазначених у протоколі в частині образ та приниження потерпілої.
До того ж, заперечення особи, яка притягається до відповідальності, щодо його вини у вчиненні означеного правопорушення спростовується змістом протоколу про адміністративне правопорушення, у якому ОСОБА_1 висловив свою згоду з цим протоколом, що засвідчив власноручним підписом.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні щодо потерпілої психологічного насильства підтверджується такими доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАД №591952 від 13.01.2025 в частині вчинення дій психологічного характеру, з якого слідує, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснені права та обов'язки під час розгляду матеріалів щодо нього, натомість заяви та клопотання від останнього не надходили, ним засвідчено згоду з протоколом;
- поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у ході судового засідання;
- поясненнями потерпілої в ході судового засідання;
- письмовими поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 .
Суд не знайшов підтвердження обставинам, зазначеним у протоколі про адміністративне правопорушення в частині вчинення до потерпілої дій фізичного характеру.
Підставою визнання необґрунтованої частини обвинувачення ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення щодо застосування до потерпілої фізичного насильства є пояснення останньої під час судового розгляду справи. Стосовно цього висновку суддя зазначає, що у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні докази, що підтверджували б застосування особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, до потерпілої дій фізичного характеру.
Мотиви накладення адміністративного стягнення.
Визначаючи вид та міру адміністративного стягнення, суд, виходячи із положень статті 23 КУпАП, зазначає, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
У цьому випадку визначаючи вид та міру адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан.
Обставин, що обтяжують або пом'якшують відповідальність порушника, судом не встановлено.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції частини 1 статті 173-2 КУпАП у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки таке стягнення буде сприяти вихованню правопорушника у дусі додержання законів України, а також запобігати вчиненню ним нових правопорушень.
Питання про судовий збір вирішено судом у порядку статті 40-1 КУпАП, згідно з якою у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку таке стягнення накладено.
Керуючись ст ст.40-1, 173-2 (частина 1), 251, 252, 283-285, 294 КУпАП, суд
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 510 (п'ятсот десять) грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно із ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 (шістсот п'ять) грн 60 (шістдесят) коп. судового збору.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження. Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя М.В.Малюк
Особи, які беруть участь у справі, мають право ознайомитися із повним текстом постанови та отримати її копію 21 травня 2025 року в приміщенні Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області.