Справа № 526/1314/25
Провадження № 3/526/403/2025
20 травня 2025 року суддя Гадяцького районного суду Полтавської області Максименко Л.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від ВП № 1 Миргородського РВП Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, не працює, ідентифікаційний код не встановлено,
за ст. 173-2 ч.1, 173-2 ч.2 КУпАП,
20 квітня 2025 року близько 23 год. 30 хв. в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою в адресу дружини ОСОБА_2 , кидав ніж, чим вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, що могло завдати потерпілій особі шкоди.
Також, 21.04.2025 в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 в присутності своєї малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 умисно висловлювався нецензурною лайкою, здійснював фізичний вплив відносно дружини ОСОБА_2 , чим завдав шкоду психологічному здоров'ю дочки, оскільки це відбувалось в її присутності.
Постановою від 20.05.2025 справи об'єднані в одне провадження.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить його підпис в протоколі про ознайомлення з датою, часом та місцем розгляду справи. Клопотання про перенесення розгляду справи від нього не надходило.
Частина 2 ст. 268 КУпАП не передбачає обов'язкову присутність при розгляді справи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 ч.1 КУпАП.
Стаття 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Тобто особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи положення ст. 268 КУпАП вважаю за можливе розглянути справу у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч.2 ст.173-2 КУпАП підтверджується сукупністю інших досліджених в судовому засіданні доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема даними, які містяться у протоколах про адміністративне правопорушення, рапортом оперативного чергового, письмовими поясненнями очевидців даної події, формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства та іншими матеріалами справи в їх сукупності.
Враховуючи викладене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч.1 КУпАП - вчинення насильства психологічного та фізичного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров'ю потерпілого, ст. 173-2 ч.2 КУпАП - вчинення насильства психологічного та фізичного характеру, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров'ю потерпілих.
Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Виходячи з матеріалів справи, тяжкості вчиненого правопорушення, відношення до скоєного, вважаю, що ОСОБА_1 слід піддати стягненню у вигляді штрафу, так як саме таке адміністративне стягнення буде необхідним і справедливим з метою запобігання вчинення правопорушень в подальшому.
Враховуючи низький ризик небезпеки відповідно до форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, позитивну характеристику за місцем проживання, суд не вбачає необхідності направляти ОСОБА_1 для проходження програми, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» строком на 3 місяці, як-то визначено ст. 28 вказаного закону та ст. 39-1 КУпАП.
Відповідно до ст. 401 КУпАП у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначено Законом України «Про судовий збір».
Керуючись ст. 401, 173-2 ч.1, 173-2 ч.1 КУпАП , 221, 283, 284 КУпАП, суддя
визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.173-2 ч.1, ст. 173-2 ч.1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави:
за ч.1 ст. 173-2 КУпАП в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень;
за ч.2 ст.173-2 КУпАП в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень.
На підставі ч.2 ст. 36 КУпАП накласти остаточно на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави за ч.2 ст. 173-2 КУпАП в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень.
Стягти з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, та судовий збір вноситься особою, що притягнута до адміністративної відповідальності в установу банку України.
Штраф має бути сплачений особою, що притягнута до адміністративної відповідальності, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу - 1020 грн., а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Гадяцький районний суд, строк пред'явлення до виконання протягом трьох місяців.
Суддя: Л. В. Максименко