Справа № 526/1296/25
Провадження № 2-а/526/32/2025
20 травня 2025 рокусуддя Гадяцького районного суду Полтавської області Максименко Л.В., ознайомившись з адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП,
28 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Пред'явлений позов ухвалою суду від 06 травня 2025 року, був залишений без руху, а клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом залишено без задоволення, оскільки позивачем не подано відповідної мотивованої заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів причин поважності пропуску такого строку.Недоліки необхідно було усунути шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом з інших підстав (за їх наявності) та доказів, які свідчать про поважність причин пропуску цього строку.
Для усунення недоліків суддею був установлений строк протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
09 травня 2025 року представник позивача адвокат Гусаренко О. М. особисто отримав копію ухвали, що підтверджується відповідною розпискою.
На виконання вимог вказаної ухвали 09.05.2025 позивачем було подано до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, письмові пояснення до протоколу про адміністративне правопорушення від 08.03.2025, скріншот з електронної пошти адвоката Гусаренка О. М. про направлення вказаних пояснень відповідачу.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду позивачем зазначено, що 08.03.2025 року з його згоди працівниками поліції він був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) з причин перебування в розшуку, про який йому не було відомо. Того ж дня старшим офіцером ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_2 було складено відносно нього протокол про адміністративне правопорушення про невиконання ним вимоги ст. 22 ч. 1,3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Згідно протоколу розгляд справи було призначено на 14.03.2025. На електрону адресу відповідача ним 13.03.2025 були направлені письмові пояснення по справі, в яких він просив справу розглянути за його відсутності, провадження у справі закрити на підставі ст. 247 КУпАП та про результати розгляду справи і прийняте рішення повідомити письмово.14.03.2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_3 було винесено відносно нього постанову №197 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення - штраф у розмірі 17 000 грн за невиконання ним вимоги ст. 22 ч. 1,3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Вказана постанова на його адресу не надходила і про її існування та зміст він дізнався лише 16.04.2025, після звернення його захисника до ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що є відмітка про її отримання.
Однак вказані обставини вже були описані у позовній заяві при зверненні до суду з первісним позовом, розглянуті судом та визнані неповажними причини пропуску строку звернення до суду.
У заяві про поновлення строку звернення до суду від 9 травня 2025 року захисником позивача було більш деталізовано обставини складання протоколу та його розгляду, які лише ще раз підтверджують про обізнаність ОСОБА_1 з датою, часом та місцем розглядом справи, а також його власне суб'єктивне ставлення до даних подій.
Суд враховує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Як слідує зі змісту ухвали суду від 06 травня 2025 року, отримання 16 квітня 2025 року спірної постанови адвокатом Гусаренком О.О. не було визнано поважною причиною пропуску строку звернення до суду позивачем, оскільки ОСОБА_1 свідомо не з'явився для розгляду протоколу до ІНФОРМАЦІЯ_4 та в подальшому не поцікавився результатом його розгляду. Нових підстав та доказів причин поважності пропуску такого строку у заяві про поновлення строку звернення до суду позивач не навів, лише вказав, що 13.03.2025 направив до ІНФОРМАЦІЯ_3 письмові пояснення по справі, в яких він просив справу розглянути за його відсутності, провадження у справі закрити на підставі ст. 247 КУпАП та повідомити про розгляд справи.Тобто інших поважних причин, як то було зазначено в ухвалі суду від 6 травня 2025 року, позивачем та його захисником не вказано, докази з даного приводу не надано.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що вказані позивачем у заяві підстави для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із даною позовною заявою є неповажними, а недоліки позовної заяви не усунуті.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Європейський суд з прав людини також неодноразово зауважував, що «вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими.* Від судів вимагається вказувати підстави...» (PONOMARYOVv. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
У кожній справі суди мають перевірити наявність підстав для поновлення строку на оскарження, визнати їх виправданими, а також мотивувати свій висновок про наявність поважних причин для поновлення пропущеного процесуального строку. Сама лише вказівка на наявність поважних причин не є належним мотивуванням висновку про поновлення строку і є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до пунктів 1 та 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху та у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З огляду на відсутність підстав для поновлення строку звернення до судута не усунення недоліків позовної заяви, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви позивачу.
Керуючись статтями 123, 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.7 ЗУ «Про судовий збір», суддя
ухвалив:
Визнати неповажними підстави пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП в зв'язку з не усуненням недоліків - повернути позивачу разом з матеріалами позову.
Повернути ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 судовий збір в сумі 605,60 грн, сплачений відповідно до квитанції ID: 0806-5274-0903-7860 від 18.04.2025 року в АТ «Таскомбанк».
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: Л. В. Максименко