Справа № 524/2562/25
Провадження № 2/524/4093/25
20.05.2025 року суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Рибалка Ю.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання майна особистою приватною власністю,
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання майна особистою приватною власністю, яка не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України.
Згідно ч.4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ч.4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору із позовних заяв немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір ставки судового збору із позовних заяв майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до п. п. 2, 9, 10 ч. 1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності вартістю майна, а у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Позивачем заявлено наступні вимоги: визнати за ним право власності на житловий будинок із господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку для будівництва та обслуговування будинку за цією ж адресою з кадастровим номером 5310436100:04:004:0465.
Таким чином, позивачем заявлено дві вимоги майнового характеру.
Згідно квитанції 1 від 15.04.2025 року позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 200,00 грн.
Ціна позову визначена у сумі 120 000,00 грн.
Позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
У відповідності до п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику в справах за позовами про захист права приватної власності» вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Отже позивачеві необхідно визначити реальну ціну позову, доплатити судовий збір, виходячи з дійсної вартості нерухомого майна, що є предметом спору.
За таких обставин, заява повинна бути залишена без руху для усунення названих недоліків, шляхом направлення до суду доказів на підтвердження сплати судового збору в встановленому законом розмірі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовна заява повинна бути залишена без руху для усунення названих недоліків.
Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог суду у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута позивачеві.
Керуючись ст. 177, 184, 185, 258, 260 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання майна особистою приватною власністю - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків тривалістю 10 днів з дня отримання позивачем даної ухвали, попередивши, що у іншому випадку позовна заява буде визнана неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Рибалка