Справа № 404/9194/24
Номер провадження 1-кс/404/1476/25
16 травня 2025 року місто Кропивницький
Слідчий суддя Фортечного районного суду міста ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника скаржника адвоката ОСОБА_3 прокурор ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про визнання протиправною бездіяльностіпрокурора з приводу вручення особі повідомлення про підозру, встановити розумний строк для завершення досудового розслідування по кримінальному провадженню 12024121130000737 за ч. 1 ст. 358 КК України,
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 подав до Фортечного районного суду міста Кропивницького скаргу в якій просить визнати протиправною бездіяльність прокурора через зволікання зврученнямвинній особі письмового повідомлення про підозру;встановити розумний строк, необхідний для завершення досудового розслідування по кримінальному провадженню 12024121130000737 за ч. 1 ст. 358 КК України. Також оспорює постанову прокурора вищого рівня від 28.04.2025 року, провідмову у задоволенні скарги про недотримання розумних строків.
Представник скаржника вимоги підтримав.
Прокурор заперечив, оскільки вимоги безпідставні.
СД Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області проводить досудове розслідування по вказаному вище кримінальному провадженню.
03.04.2025 року, прокурор виніс постанову, якою відмовив погодити повідомлення про підозру по кримінальному провадженню 12024121130000737 за ч. 1 ст. 129 КК України. (постанова прокурора не оскаржується в апеляційному порядку)
28.04.2025 року, прокурор вищого рівня виніс постанову по вказаному провадженню, якою відмовив представнику потерпілої у задоволенні скарги про порушення розумних строків.
Тривалість розслідування перевищило два місяці, повідомлення про підозру особі не вручено. У зв'язку з цим, згідно ст. 308 КПК України, скаржник звернувся до прокурора зі скаргою про дотримання розумного строку.
Під час кримінальногопровадженнякожнапроцесуальнадіяабопроцесуальнерішенняповинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. (ч. 1 ст. 28 КПК України)
Слідчий суддя забезпечує проведення досудового розслідування у розумні строки тільки участині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції. (ч. 2 ст. 28 КПК України)
Положеннями ч. 6 ст. 28 КПК України встановлено право підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, іншої особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, - на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.114 КПК України для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.
Частиною 3 статті 26 КПК України передбачено, що слідчий суддя вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом ( ч. 1 ст. 22 КПК України).
Отже слідчий суддя вживає заходисудового контролю за досудовим розслідуванням в кримінальному провадженні щодо дотримання розумних строків для виконання процесуальної дії або для прийняття процесуального рішення у двох випадках: коли порушений визначений цим Кодексом строк; коли існує потреба у проведенні слідчих дій та прийняття процесуальних рішень убільш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.
Натомість чинна редакція КПК України не встановлюєграничних термінів чи індивідуально визначених строків для вручення особі письмового повідомлення про підозру та завершення досудового розслідування.
За таких умов вимога скаржника не ґрунтується на законі.
Крім того, п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України містить визначення, що досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Частиною восьмою ст. 615 КПК України передбачено, що строк дії воєнного стану не зараховується до загального строку досудового розслідування. Таким чином дії представників сторони обвинувачення залишаються правомірними і не порушують розумні строки, оскільки в цьому кримінальному провадженні не закінчились встановлені граничні строки досудового розслідування, крім того у КПК України відсутній термін для такої процесуальної дії, як вручення повідомлення про підозру.
Слідчий суддя може встановити процесуальний строк лише для конкретної процесуальну дії або прийняття процесуального рішення яку підозрюваний, потерпілий або інші особи, права та інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, вважають за необхідне здійснити у більш короткі строки ніж ті, що передбачені КПК України.У цьому провадженні строк досудового слідства не закінчився. В умовах воєнного стану передчасним і необґрунтованим стане встановлення строку, який не передбачений цим Кодексом.
Конституційний Суд України у рішенні від 30 січня 2003 року (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора) зазначив, що «поняття розумний строк досудового слідства є оціночним, тобто таким, що визначається у кожному конкретному випадку з огляду на сукупність усіх обставин вчинення і розслідування злочину». Визначення розумного строку досудового слідства залежить від багатьох факторів, включаючи обсяг і складність справи, кількість слідчих дій, число потерпілих та свідків, необхідність проведення експертиз та отримання висновків тощо. Але за будь-яких обставин строк досудового слідства не повинен перевищувати меж необхідності. Досудове слідство повинно бути закінчене у кожній справі без порушення права на справедливий судовий розгляд і права на ефективний засіб захисту, що передбачено ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
02.03.2022 року Рада Суддів України опублікувала рекомендації щодо роботи судів у мовах воєнного стану, де зазначила, що процесуальні строки по можливості продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.
Згідно цих рекомендацій, введення в Україні режиму воєнного стану 24.02.2022 року на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та подальше продовження режиму воєнного стану є об'єктивною та поважною причиною проведення досудового розслідування.
Відповідно до ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на умовах змагальності. Представник сторони обвинувачення подав докази виконання обов'язку щодо ефективності проведеного розслідування, отже процесуальне право учасника кримінального провадження не порушено, не існує підстав для застосування заходів судового контролю для дотримання прав і свобод учасників кримінального провадження.
У задоволенні вимог скаржника необхідно відмовити, оскільки логістичні питання: відсутності порозуміння, тривалості, способу відправлення, дієвості вручення відповіді прокурора не входить до завдань судового контролю, і не передбачені ст. 303 КПК України.
Згідно пункту9-1 ч. 1 ст. 303 КПК України, слідчий суддя може скасувати рішення у формі постанови прокурора вищого рівня про відмову в задоволенні скарги про недотримання розумних строків. Тотожний висновок зробив Верховний суд у постанові від 16.05.2019 року (провадження №51-8007 км18) де зазначив, що жодною з норм кримінального процесуального закону, не передбачено повноваження слідчого судді про встановлення процесуального строку. Беззаперечно, ухвалюючи таке рішення слідчий суддя виходить за межі КПК України, адже таке рішення кримінальним процесуальним законом не передбачено.
Положеннями ч. 1 ст. 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскарженні до слідчого судді під час досудового розслідування. При цьому перегляд скарг на можливу бездіяльність прокурора вищого рівня з приводу дотримання розумних строків розслідування кримінальних проваджень, зазначеною нормою кримінального процесуального закону не передбачено.
Відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
З огляду на положення ст. 303 КПК України, слідчий суддя під час досудового розслідування не може вирішувати скарг, предметом якої є строки розгляду скарги прокурором вищого рівня з приводу дотриманні розумних строків досудового розслідування.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України. Вирішуючи заявлену вимогу скаржника треба врахувати неприйнятність порушення організаційно розпорядчих функцій прокурора вищого рівня та заборону втручання до його повноважень у спосіб не передбачений законом.
Судовий контроль слідчого судді полягає у вирішенні скарг визначених чітким і вичерпним переліком підстав передбачених ст. 303 КПК України, вони не підлягають поширеному тлумаченню. Таким чином підставою відмови у задоволенні вимог скаржника є існуючі законодавчо встановлені процесуальні обмеження, за умовами якого слідчий суддя не має права визначити бездіяльність прокурора вищого рівня з приводу можливого зволікання у розгляді скарги з приводу дотримання чи порушення розумних строків.
Представник потерпілої не зазначив назву слідчої дії, учасника слідчої дії та змісту процесуальних рішень, стосовно яких необхідно визначити розумні строки. Вказаний недолік порушує ст. 6 Конвенції, зокрема принцип юридичної визначеності, оскільки неможливо визначити чітку вимогу скаржника, предмет доказування і можливість ухвалення мотивованого судового рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування слідчим суддею може бути прийнято процесуальне рішення про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Керуючись ст. ст. 303-308 КПК України,
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про визнання протиправною бездіяльності прокурора з приводу зволікання з врученням винній особі письмового повідомлення про підозру; скасувати постанову прокурора вищого рівня від 28.04.2025 року, якою відмовлено встановити розумний строк, необхідний для проведення слідчих дій і прийняття процесуальних рішень для завершення досудового розслідування по кримінальному провадженню 12024121130000737 за ч. 1 ст. 358 КК України, відмовити.
Відповідно до ст. 309 КПК України, ухвала слідчого судді не оскаржується в апеляційному порядку, заперечення проти такої ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя Фортечного районного суду
міста Кропивницького ОСОБА_6