Справа № 385/420/25
Провадження № 2/385/211/25
21.05.2025 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Гришака А.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» звернулося до Гайворонського районного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивований тим, що 23.01.2022 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ГВАДІАНА» та ОСОБА_1 укладено договір № S-00017360 (ID Договору 22484) надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (далі - кредитний договір) у формі електронного документу з використанням електронного підпису.
Відповідно до умов кредитного договору первісний кредитор зобов'язується надати відповідачу кредит у сумі 2000,00 грн. строком на 25 днів зі сплатою 2,5% на добу, на засадах строковості, зворотності, платності та забезпеченості, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим договором.
Згідно п.3.6 кредитного договору прострочення сплати кредиту та/або процентів за користування кредитом згідно додатку 1 до цього договору не зупиняє нарахування процентів, як протягом строку надання кредиту визначеного п. 2.1. цього Договору, так і після закінчення цього строку протягом подальшого користування позичальником наданими грошовими коштами, крім випадку прийняття окремого рішення про це Кредитодавцем.
Кредитний договір укладений у формі електронного документу та підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Одноразовий персональний ідентифікатор № F242359 направлено відповідачу 23.01.2022 року на номер мобільного телефону вказаний ним в заявці на отримання кредиту - +380981096017 та введено позичальником у відповідне поле на сайті первісного кредитора 23.01.2022 року.
Первісний кредитор свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором.
В свою чергу, позичальник зобов'язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені кредитним договором терміни, а також виконати інші свої зобов'язання згідно цього договору.
Враховуючи встановлені договором умови загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором № S-00017360 від 23.01.2022 року, становить 7750,00 грн., яка складається з наступного:
- 2000,00 грн. - заборгованість по кредиту;
- 5750,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом за період 23.01.2022 по 18.05.2022.
Нарахування відсотків здійснювалось у відповідності до умов Договору надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № S-00017360 від 23.01.2022 року та Додатків до нього та припинилось на 90 календарний день починаючи з першого дня прострочення Договору відповідно до умов договору та паспорту споживчого кредиту.
07.05.2024 року між первісним кредитором (ТОВ «ФК «ГВАДІАНА») та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» укладено договір факторингу № 1, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ГВАДІАНА» відступає ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» за плату належні йому права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами відповідно до реєстру боржників згідно додатку 1.
Таким чином, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № S-00017360 від 23.01.2022.
Відповідач не виконує умови взятого на себе зобов'язання, не погашає кредит та не сплачує проценти за користування кредитом.
Станом на день звернення із даним позовом до суду заборгованість за кредитним договором № S-00017360 від 23.01.2022 року не погашена.
На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» заборгованість за договором надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № S-00017360 від 23.01.2022 року у розмірі 7750,00 грн.; та судові витрати.
Ухвалою судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 08.04.2025 року відкрито провадження в справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін та без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.
Відповідач у запропоновані судом строк та порядку відзив на позовну заяву не подав, хоча в силу положень ч. 6 ст. 272 ЦПК України, ухвала судді про прийняття вищевказаної позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у цивільній справі від 08.04.2025 року вважається такою, що йому вручена 15.04.2025 року. Відповідно, відповідач свою позицію у цій справі із обґрунтуванням її необхідними доказами не навів.
Зважаючи на те, що відповідач був належним чином повідомлений розгляд справи, відзиву не подав, тому суд ухвалив рішення згідно наявних у справі доказів.
Враховуючи те, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також в інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.
За вимогами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені певні обставини.
23.01.2022 року між ТОВ «ФК «ГВАДІАНА» та ОСОБА_1 в електронному вигляді було укладено договір № S-00017360 про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, який відповідачем підписано з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «F242359», що вбачається з копії даного договору та додатків до нього (а.с. 7-15, 19-22). Згідно умов даного договору ТОВ «ФК «ГВАДІАНА» надає ОСОБА_1 кредит у сумі 2000,00 гривень на засадах строковості, зворотності, платності та забезпеченості, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим договором (п. 1.1 договору). Кредит надається строком на 25 днів, тобто до 16.02.2022 року від дати надання кредиту. Кредитодавець надає кредит шляхом його переказу на рахунок позичальника протягом 3-х календарних днів з дня укладення договору. Датою отримання кредиту позичальником вважається дата списання відповідної суми з рахунку кредитодавця. Кредит надається позичальнику в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної позичальником НОМЕР_1 (п. 2.1-2.2 договору). Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом з дотриманням графіка відповідно до додатку 1 до цього договору, що є невід'ємною частиною цього договору до закінчення строку, визначеного п. 2.1. цього договору. Стандартна процентна ставка становить 2,50% на добу (п. 2.4, 2.6 договору).
Плата за користування кредитом (проценти) є фіксованою, становить 912,50% річних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом і не може бути збільшена без письмової згоди Позичальника. Проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом включаючи день отримання та день його повернення, дати пролонгацій та автопролонгації (п. 3.1 договору).
Згідно п. 4.1 договору, клієнт має право подовжити (пролонгувати) строк повернення кредиту. Для цього він зобов'язаний у повному обсязі сплатити нараховані на дату пролонгації проценти за користування кредитом та пеню/штраф у разі наявності. Продовження строку надання кредиту доступне всім позичальникам до 90 (дев'яностого) дня прострочення зобов'язання включно.
Договір є чинним з моменту його підписання обома сторонами (п. 11.2 договору).
Позивачем до позовної заяви долучено копію паспорту споживчого кредиту від 23.01.2022 року підписану ОСОБА_1 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «F242359», в якій міститься інформація про основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інша інформація (а.с. 16-18).
ТОВ «ФК «ГВАДІАНА» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі та надало відповідачу кредитні кошти в сумі визначеній кредитним договором. Дана обставина підтверджується копією інформаційної довідки №2342/05 від 13.05.2024 року виданою ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН». Зазначене товариство, як технологічний оператор платіжних послуг, повідомляє, що на сайті Торговця через платіжний сервіс «Platon», була проведена успішна транзакція. Сайт торговця: FINBERT.UA, тип транзакції: видача, сума транзакції: 2000,00 грн., дата проведення 23.01.2022 року, номер платіжної картки: НОМЕР_1 , опис: виплата кредиту за договором № S-00017360 ОСОБА_1 3065318913 (а.с. 23).
07.05.2024 року між ТОВ «ФК «ГВАДІАНА» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» укладено договір факторингу № 1, відповідно до якого ТОВ «ФК «ГВАДІАНА» відступило на користь ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № S-00017360 від 23.01.2022 року (а.с. 24-28).
Таким чином, відповідно до копії реєстру прав вимоги від 07.05.2024 року до договору факторингу №1 від 07.05.2024 року від ТОВ «ФК «ГВАДІАНА» до ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» перейшло право вимоги до Відповідача на суму 3600,00 грн., з яких: 2000,00 грн. - сума заборгованості по основному боргу (тіло кредиту), 1600 грн. - сума заборгованості по відсоткам (а.с. 29-31). Даний факт підтверджується копією Акта прийому-передачі прав вимоги за договором факторингу № 1 від 07.05.2024 року (а.с. 28).
Згідно з розрахунком ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» зазначеним у позовній заяві, заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становить 7750,00 грн., з яких:
- 2000,00 грн. - заборгованість по кредиту;
- 5750,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом за період з 23.01.2022 по 18.05.2022.
Норми права застосуванні судом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків за шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми)про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст. 64 ЦПК України.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Так, згідно з приписом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За змістом ч. 2 ст. 1050, ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Висновки суду за результатами розгляду позову.
У позові ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» посилалося на те, що 23.01.2022 року відповідач ОСОБА_1 підписав з ТОВ «ФК «ГВАДІАНА» в електронній формі договір № S-00017360 про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, згідно якого отримав кредитні кошти у безготівковій формі у національній валюті на банківську картку. Даним договором було визначено суму кредиту, строк кредитування, розмір, підстави стягнення процентів за користування кредитними коштами, штрафні санкції у разі порушення умов договору. Кредитодавець ТОВ «ФК «ГВАДІАНА» виконав свої зобов'язання за договором у повному обсязі.
Відповідач належно і у доступній формі ознайомився з усіма умовами договору, тарифами кредитора, повністю і однаково з кредитором їх розумів, вважав їх справедливими, адекватними, розумними і жодних заперечень не мав. Надаючи свої персональні дані, проставивши електронний підпис у договорі, врешті решт отримав кредитні кошти, фактично підтвердивши реальність кредитного договору та висловив свою згоду з їх умовами. Вибір контрагента правочину та договір з ТОВ «ФК «ГВАДІАНА» підписані відповідачем добровільно, волевиявлення позичальника було вільним, не під впливом помилки, тиску чи тяжких обставин, відповідало його внутрішній волі та намірам безумовного і реального виконання взятих на себе зобов'язань.
Але разом з тим у порушення зазначених вище норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за зазначеним договором належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка, згідно розрахунку позивача з яким суд цілком погоджується, становить 7750,00 грн. та складається з суми заборгованості по кредиту у розмірі 2000,00 грн. та суми заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 5750,00 грн.
У подальшому право вимоги за вищевказаним кредитним договором, на підставі договору факторингу № 1 від 07.05.2024 року перейшло від первісного кредитора ТОВ «ФК «ГВАДІАНА» до позивача ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС».
Таким чином, суд погоджується з аргументами позивача, що право вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС», а також проведеним ним розрахунком заборгованості відповідача та вважає, що позивач довів належними та допустимими доказами факт, що між відповідачем та первісним кредитором погоджено розмір наданого кредиту, розмір, підстави стягнення процентів за користування кредитними коштами та інші платежі відповідно до умов договору. Тому слід стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики у загальному розмірі 7750,00 грн.
На підставі викладеного, позов підлягає задоволенню.
Щодо судових витрат.
Розмір витрат на професійну правничу допомогу понесених у суді позивачем підтверджується копією договору про надання правничої допомоги №23/08/24 від 23.08.2024 року та додатковою угодою до нього №8 від 06.12.2024 року, копією акта прийому-передачі наданих послуг №119 від 09.12.2024 року, копією платіжної інструкції №DI0119 від 11.12.2024 року, згідно яких позивач поніс витрати на правову допомогу в сумі 3500,00 грн.
Згідно з положеннями частин першої-п'ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частин першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).
З урахуванням вищевказаного, обґрунтувань позовної заяви, в якій порушено клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та доданих до неї документів, врахувавши критерії реальності, розумності та співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи і виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) на підставі наданих стороною позивача доказів, суд дійшов висновку про задоволення заяви представника позивача та стягнення з відповідача на користь ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» 3500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку із розглядом справи у суді, що відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони та часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги.
Крім того, позивач при подачі позовної заяви до суду сплатив судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп., а тому відповідно до ст. 141 ЦПК України такий підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 259, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромзадовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 43453613, заборгованість за договором надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № S-00017360 від 23.01.2022 року в розмірі 7750,00 грн., з яких: 2000,00 грн. заборгованість по кредиту, 5750,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом за період з 23.01.2022 по 18.05.2022.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 43453613, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп. та на правову допомогу в сумі 3500 грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: А. М. ГРИШАК
Дата документу 21.05.2025