Справа № 383/365/25
Номер провадження 2/383/262/25
21 травня 2025 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючої судді - Адаменко І.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Зербул С.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області справу №383/365/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості-,
У березні 2025 року Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулося до суду з указаним позовом до ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 21 грудня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 уклали Договір про споживчий кредит № 3272347, за умовами якого відповідачу надано грошові кошти (кредит) у розмірі 7000,00 гривень, а остання зобов'язалась повернути надані кредитні кошти, сплатити комісію та проценти за користування кредитом у термін, встановлений договором. 26 липня 2024 року ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» уклали Договір №26-07/2024, відповідно до умов якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі до ОСОБА_1 за договором № 3272347. Станом на час звернення із позовом, заборгованість за Договором № 3272347 від 21 грудня 2021 року відповідач не погасила, в останньої обліковується прострочена заборгованість, загальний розмір якої становить 22414,00 грн., з яких: 7000,00 гривень - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту); 15414,00 гривень, яку просять стягнути, а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн.
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 31 березня 2025 року прийнято позовну заяву та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, в позовній заяві позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розглядати справу без участі представника позивача при цьому представник надав згоду на ухвалення заочного рішення у справі у разі неявки відповідача в судове засідання (а.с.10).
Відповідач ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з'явилася по невідомій суду причині, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлялася належним чином. До суду заяв чи клопотань не надійшло. Відзиву на позовну заяву від відповідача також не надходило.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі ст.280 ЦПК України, оскільки належним чином повідомлений відповідач до суду не з'явився, не подав заяв чи клопотань про розгляд справи без його участі та відзиву на позов, тому, враховуючи згоду позивача, суд ухвалює заочне рішення.
Суд, дослідивши зібрані в судовому засіданні докази вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 21 грудня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 уклали Договір про споживчий кредит № 3272347 (а.с.12-20).
Згідно з п. 1.1. вказаного Договору, кредитодавець зобов'язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов'язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.
Відповідно до п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 7000,00 гривень.
Кредит надається строком на 20 днів з 21.12.2021 року (строк кредитування). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредиту (дата платежу) 10.01.2022 рік (п.п.1.3.-1.4. Договору).
Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 14,00 гривень, які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Згідно п.1.6. Договору стандартна (базова) процента ставка за користування кредитом становить 5,0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Відповідно до Розділу 2, сторонами узгоджені умови щодо сплати за кредитом, пролонгації строку користування кредитом, повернення кредиту тощо.
Згідно з п. 2.1. кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Відповідно до п.2.3.1.2 Договору позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитним (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строку кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 Договору.
Згідно п. 4.2. у разі прострочення Позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього Договору, Кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування (датою остаточного погашення заборгованості), з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною ставкою передбаченою п.1.5.3. Договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст.625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні 4.2 ст.625 Цивільного кодексу України, на рівні стандартної ставки, передбаченої п.1.5.3. Договору.
Відповідно до п. 6.1. Договору цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця та доступний зокрема через сайт Кредитодавця таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
За умовами укладення ТОВ «МІЛОАН» кредитного договору з відповідачкою в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «МІЛОАН» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом відповідачки, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки (п. 6.4 договору). Укладений ТОВ «МІЛОАН» з відповідачкою договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5 договору).
Згідно Додатку №1 до договору про споживчий кредит №3272347 від 21.12.2021 року сторони погодили графік платежів за договором про споживчий кредит (а.с.105).
Довідкою про ідентифікацію, яка міститься у матеріалах справи, підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 акцепт договору здійснила шляхом підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора Z97153 21.12.2021 року, номером телефону НОМЕР_1 (а.с.21).
На підтвердження перерахування коштів відповідачу, позивачем надано квитанцію LIQPAY №1859101885 від 21.12.2024 року про перерахування коштів у розмірі 7000,00 грн, призначення платежу кошти згідно договору 3272347 ТОВ «МІЛОАН» на картковий рахунок НОМЕР_2 (а.с.22).
Крім того, 21.12.2021 року позивачем був підписаний Паспорт споживчого кредиту (а.с.91-92).
Згідно з паспортом споживчого кредиту визначено основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача: тип кредиту, сума кредиту 7000,00 грн, строк кредитування 20 днів. Інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки, орієнтовну загальну вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та умови продовження строку кредитування.
На підтвердження факту отримання кредиту ОСОБА_1 позивачем також надано розрахунок заборгованості за кредитним договором станом на 07.03.2025 рік, з якого вбачається, що у відповідача виникла заборгованість у загальній сумі 22414,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 7000,00 грн, заборгованість за відсотками 15414,00 грн (а.с.23), даний факт також підтверджується відомістю про щоденні нарахування та погашення кредиту ОСОБА_1 (а.с.24-25).
Відповідно до договору факторингу №24-07/2024 від 24.07.2024 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором № 3272347 від 21.12.2021 року (а.с.26-46).
Згідно копії акту прийому-передачі від 26.07.2024 реєстру боржників в електронному вигляді за договором факторингу №24-07/2024 від 24.07.2024, Фактор ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» з однієї сторони та Клієнт ТОВ «МІЛОАН» уклали даний акт про те, що Клієнт передав, а Фактор прийняв реєстр боржників від 24.07.2024 року (а.с.47-48).
Як вбачається з реєстру боржників за договором, укладеним між позичальником та ТОВ «МІЛОАН» до договору факторингу №24-07/2024 від 24.07.2024 року, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 3272347 від 21.12.2021 року у сумі 22414,00 грн, з яких: 7000,00 грн заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту), 15414,00 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги (а.с.49-52).
Також позивачем на виконання фактором зобов'язань щодо передачі грошових коштів клієнту за Договором факторингу №24-07/2024 від 24.07.2024 року, щодо здійснення фінансування (сплати фактором суми грошових коштів клієнту за відступлення клієнтом права вимоги), до суду надано платіжну інструкцію №448090005 від 26.07.2024 року на загальну суму 3310395,81 грн (а.с.46).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ч. 1 ст. 207 ЦК України).
Договір, що за своєю правовою природою є двостороннім правочином, є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.ст. 626,628 ЦК України).
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається за загальним правилом шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до положень 12 Закону України «Про електрону комерцію» одним із моментів підписання електронного правочину є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно з абзацом 2 ч.2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтями 1046, 1048 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згіднозі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.
За загальним правилом, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону (ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даними договором.
Приписами ч. 2 ст. 615 ЦК України визначено одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Така заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.516 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Частинами 1, 3 статті 89 ЦПК України визначено, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідач погодився з умовами Договору про споживчий кредит №3272347 від 21.12.2021 року, про що свідчить наявність електронного підпису одноразовий ідентифікатор для підписання кредитного договору.
Встановлено, що кредитодавцем виконані умови договору, кредитні кошти були перераховані відповідачу. Остання не виконала зобов'язання за договором, вчасно отримані в кредит кошти не повернула, відсотки за користування такими коштами не сплатила, заборгованість погашена не була.
Також, судом встановлено набуття позивачем права вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит №3272347 від 21.12.2021 року на підставі договору факторингу від 24.07.2024 року.
Таким чином, позивачем підтверджений факт укладення договору про споживчий кредит з відповідачем та порушення ним взятих на себе зобов'язань.
На підставі вищезазначеного, суд вважає, що позивачем доведено на підставі наданих належних доказів, що відповідачу були надані кредитні кошти, однак ОСОБА_1 допустила неналежне виконання своїх обов'язків, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість у розмірі 22414,00 грн.
Враховуючи те, що відповідачем не спростовано розмір боргу і не доведено його відсутність або його повне погашення, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованості за договором №3272347 від 21.12.2021 року у розмірі 22414,00 грн, з яких 7000,00 грн сума заборгованості за тілом кредиту та 15414,00 грн сума заборгованості за нарахованими відсотками.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 273, 280, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за Договором про споживчий кредит №3272347 від 21.12.2021 року в загальній сумі 22414,00 грн, а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення суду може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: вул. Єжи Ґедройця, 6, офіс 521, м. Київ, п.і. 03150.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Повне рішення суду складено 21.05.2025 року.
Суддя І. М. Адаменко