Справа № 369/6737/24
Провадження № 2/369/2171/25
21.05.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Фінагеєвої І. О.,
при секретарі Маснюк А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 369/6737/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Житлово-експлуатаційна організація “Софія Київська» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У квітні 2024 року ТОВ “ЖЕО “Софія Київська» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, посилаються на те, що ОСОБА_1 є власником приміщення № 511 за адресою: АДРЕСА_1 та споживає комунальні послуги, які надає ТОВ “ЖЕО “Софія Київська». Позивач та відповідач уклали договори про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої та холодної води і водовідведення, договір з надання послуг з електроенергії. В подальшому договір про надання послуг з електропостачання було переукладено відповідачем з ДТЕК та КОЕК, однак заборгованість з оплати послуг з електропостачання не була погашена. Станом на 31 березня 2024 року заборгованість складала 60 270,47 грн. Остання оплата вартості комунальних послуг була здійснена відповідачем у березні 2023 року, тобто з квітня 2023 року відповідач порушує покладене на нього зобов'язання. За таких обставин позивач вже звертався до суду з заявою про видачу судового наказу, який був скасований. Незважаючи на це, заборгованість зростала, відповідач кошти не сплачувала, однак продовжувала користуватися комунальними послугами.
Так позивач направив досудову вимогу відповідачу 25 березня 2024 року, однак відправлення не було отримане відповідачем та 08 квітня 2024 року повернулося відправнику.
Позивач вважає, що несплатою коштів відповідач порушує її право, в зв'язку з чим з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить суд:
1.стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ “ЖЕО “Софія Київська» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 62 969,61 грн;
2.вирішити питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 квітня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
У відзиві на позов від 29 травня 2024 року ОСОБА_1 зазначає, що зазначені позивачем відомості не відповідають дійсності. Відповідач зауважує, що позивач не виконав обов'язку з опублікування інформації щодо укладення індивідуального договору. За таких підстав за умови відсутності укладеного індивідуального договору про надання житлово-комунальних послуг відповідач вважає, що у позивача від сутні підстави для нарахування плати за надані послуги. Також відповідач зауважує, що позивач, нараховуючи заборгованість, посилається на рахунки-фактури надання послуг, виготовлені ТОВ “Київська обласна ЕК», однак не є виробником електроенергії чи суб'єктом господарювання, який здійснює продаж електроенергії споживачу. Не погоджується відповідач з нарахуванням позивачем заборгованості за послуги з теплопостачання, зауважуючи про надмірний розмір, необґрунтований належним чином.
У відповіді на відзив ТОВ “ЖЕО “Софія Київська» зазначає, що відповідач, заперечуючи проти нарахування плати за надання послуги з теплопостачання, договірні відносини не оскаржував, а отже фактично погодився на їх виконання. Спростовує позивач і посилання відповідача на незаконність заборгованості з теплопостачання, оскільки така заборгованість нарахована за показниками лічильника станом до 25 жовтня 2023 року. Не погоджується відповідач і з доводами відповідача щодо незаконності нарахованої заборгованості з електропостачання, оскільки надані відповідачем докази не стосуються нерухомого майна, яке є предметом спору, а відображають дані про електропостачання до іншого об'єкта нерухомого майна. Також позивач наполягає на законності нарахування заборгованості щодо оплати послуги з утримання будинку та прибудинкової території, посилаючись на те, що до позовної заяви додані всі квитанції, згідно з якими були нараховані платежі.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце слухання справи сповіщений належним чином, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце слухання справи сповіщена належним чином, на адресу суду представник відповідача направив клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із участю в іншій справі у Васильківському міськрайонному суді Київської області. Водночас, суд не визнає такі причини неявки відповідача та її представника поважними, з огляду на ту обставину, що дата судового засідання погоджувалась з усіма учасниками справи, а заперечень та повідомлень про неможливість прибуття у визначений час та день від учасників справи не надходило.
Відповідно до вимог частини першої, третьої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
У зв'язку з неявкою сторін в силу частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно з частини п'ятої статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, доводи сторін, викладені в заявах по суті спору, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов такого висновку.
Відповідно до вимог частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд встановив, що ОСОБА_1 належить на праві власності нежитлове приміщення площею 62,5 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15 лютого 2019 року № 156380561.
Станом на 05 вересня 2023 року площу зазначеного нежитлового приміщення було збільшено до 89,4 кв. м та перетворено в групу приміщень № 511 літ. “А» та тераса літ. “А».
Рішенням Виконавчого комітету Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області від 12 червня 2018 року № 217 погоджено тарифи на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій ТОВ ЖЕО “Софія Київська» для утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для першого поверху у розмірі 4,71 грн за 1 кв. м, для 2-го і вище поверхів - 6,14 грн за 1 кв. м.
12 вересня 2019 року ОСОБА_1 та ТОВ ЖЕО “Софія Київська» уклали договір № 7480511 з надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, за умовами якого виконавець зобов'язувався надавати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення до належного ОСОБА_1 нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 .
12 вересня 2019 року ОСОБА_1 та ТОВ ЖЕО “Софія Київська» уклали договір НЖП № 7480511 про користування електричною енергією стосовно належного ОСОБА_1 нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 .
Також 12 вересня 2019 року ОСОБА_1 та ТОВ ЖЕО “Софія Київська» уклали договір № 7480511 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій стосовно належного ОСОБА_1 нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 .
12 лютого 2020 року ОСОБА_1 та ТОВ ЖЕО “Софія Київська» уклали угоду № 480511 про надання послуг з централізованого опалення, абонентського обліку квартирних лічильників теплової енергії стосовно належного ОСОБА_1 нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 .
21 лютого 2020 року майстер ТОВ ЖЕО “Софія Київська» з двома представниками зазначеної юридичної особи склали акт про те, що власником НЖП № 511 за адресою: АДРЕСА_1 , було знято лічильник обліку електричної енергії № 12610877 з показниками 48 кВт, тип лічильника NP-07 і встановлено електричний лічильник № 10822504 з показниками 17 кВт, тип лічильника NIK-2301.
24 лютого 2020 року ОСОБА_1 та ТОВ ЖЕО “Софія Київська» уклали договір НЖП № 7480511 про користування електричною енергією стосовно належного ОСОБА_1 нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішенням Виконавчого комітету Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області від 02 лютого 2021 року встановлено тарифи ТОВ ЖЕО “Софія Київська» на автономне виробництво та постачання теплової енергії згідно з додатком до рішення.
11 березня 2021 року ОСОБА_1 та ТОВ ЖЕО “Софія Київська» уклали договір № 7480511 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій стосовно належного ОСОБА_1 нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 .
Наказом ТОВ ЖЕО “Софія Київська» від 01 червня 2022 року № 14/1-П встановлено з 01 червня 2022 року вартість послуги з вивезення твердих побутових відходів з розрахунку 1,44 грн/кв. м.
Наказом ТОВ ЖЕО “Софія Київська» від 30 червня 2021 року № 24/1-П встановлено з 01 вересня 2021 року вартість послуг з обслуговування будинків та прибудинкових територій відповідно до переліку, зазначеного в наказі.
Наказом ТОВ ЖЕО “Софія Київська» від 01 липня 2021 року № 25/1-П встановлено з 01 вересня 2021 року вартість послуг з вивезення твердих побутових відходів у розмірі 0,98 грн/кв.м.
Рішенням Виконавчого комітету Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області від 23 вересня 2021 року № 618 скориговано КП “Софія» Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, а саме для ТОВ ЖЕО “Софія Київська» встановлено тариф з водопостачання з ПДВ 16,90 грн, з водовідведення - 11,11 грн з ПДВ.
Рішенням Виконавчого комітету Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області від 23 листопада 2021 року № 760 скориговано КП “Софія» Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, а саме для ТОВ ЖЕО “Софія Київська» встановлено тариф з водопостачання з ПДВ 16,22 грн, з водовідведення - 9,24 грн з ПДВ.
31 серпня 2023 року ТОВ “Київська обласна ЕК» та ТОВ ЖЕО “Софія Київська» склали акт прийняття-передавання електричної енергії за серпень 2023 року, за змістом якого було здійснено постачання електроенергії у кількості 178 196 кВт/год на суму 472 979,47 грн з ПДВ.
25 жовтня 2023 року ОСББ “Софія Київська» склало акт пломбування вузла комерційного обліку тепла.
21 грудня 2023 року ТОВ “Чекдом інженерінг» склало акт розпломбування засобу обліку № 10822504 з показниками 17 кВт, тип лічильника NIK-2301. Показники на момент розпломбування були 9029.
25 березня 2024 року ТОВ ЖЕО “Софія Київська» надіслало ОСОБА_1 вимогу про погашення заборгованості з оплати вартості наданих житлово-комунальних послуг у розмірі 60 720,47 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Наведеною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.
Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права й охоронювані законом інтереси.
Під час ухвалення рішення на суд покладено обов'язок вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.
У частині другій статті 89 ЦПК України встановлено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Згідно із положеннями частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Положеннями частини п'ятої статті 12 ЦПК України на суд також покладені певні обов'язки зі створення для сторін змагального процесу, а саме суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Частинами четвертою-шостою статті 81 ЦПК України встановлено, що у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Між сторонами виникли спірні правовідносини у сфері постачання житлово-комунальних послуг та сплати вартості їх надання.
Відповідно до положень частини четвертої статті 319 ЦК України власність зобов'язує.
Згідно зі статтею 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто, положення статті 322 ЦК України встановлюють презумпцію обов'язку власника нести усі витрати, пов'язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов'язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов'язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов'язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.
Правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України “Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 13 цього Законом України “Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Частиною першою статті 19 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Аналіз зазначених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а тому факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
За змістом статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).
Згідно з приписами статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Так, в матеріалах справи наявні договори про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої та холодної води та водовідведення, про надання послуг з централізованого опалення, абонентського обліку квартирних лічильників теплової енергії, про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, підписані позивачем та відповідачем, а отже сторони погодилися на обов'язкове виконання умов договорів.
Долучені до матеріалів справи копії квитанцій про розмір нарахованої вартості спожитих комунальних послуг дають підстави для висновку про те, що відповідач періодично та не внормовано сплачувала комунальні послуги до березня 2023 року, а почала не оплачувати надані житлово-комунальні послуги з квітня 2023 року до дня звернення до суду з позовом.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Відповідно до пункту 9 Договору № 7480511 від 12 вересня 2019 року у разі застосування щомісячної оплати послуг платежі вносяться не пізніше 25 числа місяця, що настає за розрахунковим. Пунктом 10 договору визначено, що послуги оплачуються у безготівковій формі.
За змістом пункту 3.2 договору № 480511 від 12 лютого 2020 року споживач зобов'язаний сплачувати послуги в установлені даною угодою строки. Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 договору щомісячні платежі за спожиті послуги вносяться до 25 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Відповідно до пункту 5 договору від 12 вересня 2019 року № 7480511 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 25 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Згідно з пунктом 16 договору від 12 вересня 2019 року № 7480511 оплата за електричну енергію відповідно до показань приладу обліку за встановленим тарифом шляхом перерахування коштів на рахунок ТОВ ЖЕО “Софія Київська» в термін до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
В матеріалах справи відсутні докази того, що житлово-комунальні послуги не надавалися відповідачу. ОСОБА_1 не довела безпідставність нарахованої заборгованості або факт оплати нею фактично наданих та спожитих житлово-комунальних послуг.
За таких обставин згідно з доказами в матеріалах справи за період існування договірних правовідносин між позивачем та відповідачем всього було нараховано 91 654,63 грн вартості наданих житлово-комунальних послуг, сплачено відповідачем 30 934,16 грн, залишок непогашеної заборгованості 60 720,47 грн.
Відповідач зазначену суму у визначений законом спосіб не спростував.
Отже, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких умов з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме 96,43% - 2 919,90 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 48, 51, 76, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Житлово-експлуатаційна організація “Софія Київська» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Житлово-експлуатаційна організація “Софія Київська» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 60 720,47 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Житлово-експлуатаційна організація “Софія Київська» судовий збір у розмірі 2 919,90 грн.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ТОВ ЖЕО «Софія Київська, ЄРДПОУ 39018680, Київська обл., Бучанський район, вул. Горького, 5-В
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , нежитлове приміщення № 511.
Суддя: І. О. Фінагеєва