Справа № 362/3580/25
Провадження № 1-кп/362/561/25
21 травня 2025 року м. Васильків
Колегія суддів Васильківського міськрайонного суду Київської області у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції з ДУ "Полтавська установа виконання покарань № 23"),
захисників - адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданнів залі суду в місті Василькові Київської області клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відкладення підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні № 22024170000000191, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.08.2024, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Кременчук Полтавської області, з професійно-технічною освітою, неодруженого, тимчасово непрацюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу статті 89 Кримінального кодексу України (далі - КК України) не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами другою, третьою статті 27, частиною третьою статті 28, частиною другою статті 111 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця міста Кременчук Полтавської області, з професійно-спеціальною освітою, неодруженого, тимчасово непрацюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 111, частиною другою статті 27, частиною третьою статті 28, частиною другою статті 111 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянки України, уродженки міста Кременчук Полтавської області, з середньою освітою, одруженої, тимчасово непрацюючої, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимої, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 27, частиною другою статті 111, частиною п'ятою статті 27, частиною третьою статті 28, частиною другою статті 111 КК України,
19 травня 2025 року з Полтавської обласної прокуратури до Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшов на розгляд обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні.
Також 19 травня 2025 року до суду надійшли клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , який закінчується 24.05.2025, без визначення розміру застави. Клопотання мотивовані наявністю обґрунтованої підозри, а на сьогодні вже обвинувачення, у вчиненні злочину проти основ національної безпеки, а саме державної зради (в різних формах співучасті), вчиненої в умовах воєнного стану (частина друга статті 111 КК України), що є особливо тяжким злочином, наявністю передбачених пунктами 1 - 5 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) ризиків та їх незмінністю, а також неможливістю застосування в умовах воєнного стану до осіб, які підозрюються у вчиненні таких злочинів, більш м'якого запобіжного заходу.
Ухвалою колегії суддів від 20.05.2025 призначено підготовче судове засідання.
У підготовчому судовому засіданні прокурор підтримала подані клопотання про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обґрунтувала продовження існування ризиків, передбачених пунктами 1-5 частини першої статті 177 КПК України, та необхідність застосування запобіжного заходу, пов'язаного саме з позбавленням волі, без визначення розміру застави. Також прокурор заявила клопотання про відкладення підготовчого судового засідання для надання їй можливості в порядку статті 34 КПК України звернутись до Касаційного кримінального суду Верховного Суду для вирішення питання передачі справи на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинувачених, більшості свідків, місця знаходження прокурора та захисників.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_11 заперечила щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначила, що всі докази у кримінальному провадженні зібрані, всі необхідні речі вилучені, вважає ризики, наведені прокурором, перебільшеними, її підзахисний як особа чоловічої статі не зможе в умовах воєнного стану виїхати за межі України. Просила застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Клопотання прокурора щодо відкладення підготовчого судового засідання підтримала.
Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника, вважає клопотання прокурора необґрунтованим, просив застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави або цілодобового домашнього арешту. Клопотання прокурора про відкладення підготовчого судового засідання підтримав.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_9 не погодився з клопотанням прокурора, вважає, що всі ризики, зазначені прокурором є лише припущеннями, насправді його підзахисний не має наміру переховуватись від суду, він чоловічої статі, що в умовах воєнного стану не дозволить йому виїхати за межі України, просив застосувати альтернативний запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою. Клопотання прокурора про відкладення підготовчого судового засідання підтримує.
Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника, просив застосувати до нього або заставу, або цілодобовий домашній арешт.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_10 заперечила щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо її підзахисної, повідомила, що остання заміжня, її чоловік-військовослужбовець, який забезпечує сім'ю, в ОСОБА_8 немає закордонного паспорта, тому ризики, наведенні прокурором, є надуманими. Просить застосувати запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою. Клопотання прокурора про відкладення підготовчого судового засідання підтримала.
Обвинувачена ОСОБА_8 в судовому засіданні підтримала позицію свого захисника.
Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши клопотання прокурора, суд приходить до такого.
Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 25.11.2024 до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід - тримання під вартою, який неодноразово продовжувався, зокрема ухвалами слідчих суддів зазначеного суду (нині - Шевченківського районного суду міста Полтави) від 17.01.2025, 20.02.2025 та 17.04.2025, востаннє - до 24.05.2025.
Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 25.11.2024 до ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід - тримання під вартою, який неодноразово продовжувався, зокрема ухвалами слідчих суддів зазначеного суду (нині - Шевченківського районного суду міста Полтави) від 17.01.2025, 20.02.2025 та 17.04.2025, востаннє - до 24.05.2025.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 08.05.2025 стосовно ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме з 08.05.2025 до 24.05.2025.
Таким чином, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 закінчується 24.05.2025.
Згідно з частиною третьою статті 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II КПК України.
Відповідно до положень статті 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою суд враховує, зокрема, обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Таким чином, суд вирішує питання щодо запобіжного заходу в порядку, встановленому главою 18 КПК України.
Відповідно до положень частини першої статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
За приписами частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до вимог пункту 4 частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно зі статтею 178 КПК України судом при вирішенні клопотання враховуються дані про особу обвинуваченого, його репутація, відомості про наявність у нього міцних соціальних зав'язків за місцем проживання, відсутність відомостей про наявність постійного місця роботи та джерел доходу, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого, розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
Відповідно до статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського Суду з прав людини (ЄСПЛ) обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою; при цьому в кожному випадку суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що на питання про те, чи є розумним строк тримання під вартою, не можна відповісти абстрактно. Визначити, чи розумно й надалі залишати обвинуваченого під вартою, необхідно на підставі особливостей кожної конкретної справи. Продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи (зокрема, пункт 152 рішення ЄСПЛ від 06.04.2000 у справі "Лабіта проти Італії"; пункт 70 рішення ЄСПЛ від 28.11.2002, остаточне рішення від 28.02.2003, у справі "Лавентс проти Латвії").
Слід зазначити, що питання про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вирішується на стадії підготовчого провадження судового провадження у першій інстанції, тобто на етапі, який унеможливлює перевірку обґрунтованості підозри, оскільки остання перестала існувати і на заміну якої висунуте обвинувачення. Обґрунтованість же обвинувачення перевіряється судом, який здійснює судовий розгляд на підставі обвинувального акта, шляхом дослідження наданих сторонами кримінального провадження доказів і може бути вирішене шляхом ухвалення остаточного рішення у цьому кримінальному провадженні. Тож під час вирішення питання про продовження обраного обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою на стадії підготовчого провадження у суді першої інстанції визначальним є встановлення наявності ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України.
З матеріалів, наданих суду прокурором, вбачається, що обвинувачені обвинувачуються:
ОСОБА_6 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами другою, третьою статті 27, частиною третьою статті 28, частиною другою статті 111 КК України, тобто в організації та вчиненні державної зради в умовах воєнного стану, організованою групою;
ОСОБА_7 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 111 та частиною другою статті 27, частиною третьою статті 28, частиною другою статті 111 КК України, а саме державної зради, вчиненої в умовах воєнного стану, а також державної зради, вчиненої в умовах воєнного стану організованою групою;
ОСОБА_8 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихчастиною п'ятою статті 27, частиною другою статті 111 та частиною п'ятою статті 27, частиною третьою статті 28, частиною другою статті 111 КК України, тобто в пособництві державній зраді в умовах воєнного стану, та пособництві державній зраді, вчиненому в умовах воєнного стану організованою групою.
Санкція частини другої статті 111 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна.
З реєстру матеріалів кримінального провадження вбачається наявність письмових доказів, на які посилається прокурор при пред'явленні обвинувачення, а саме: результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій, обшуку, огляду речових доказів, допиту свідків.
Таким чином, суд не вдаючись у кримінально-правову кваліфікацію інкримінованого обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 дій, звертає увагу на те, що відповідно до змісту обвинувального акта, пред'явлене їм обвинувачення обґрунтоване викладеними в обвинувальному акті фактами та інформацією, які у своїй сукупності здатні переконати пересічного об'єктивного спостерігача у тому, що обвинувачені можуть бути причетними до вчинення інкримінованих їм кримінальних правопорушень.
Крім того, наявність обґрунтованої підозри та вагомість доказів перевірено й слідчими суддями Октябрського районного суду м. Полтави (нині - Шевченківського районного суду міста Полтави) під час обрання та продовження обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Щодо наявності обставин, які виправдовують подальше тримання обвинувачених під вартою, суд вважає, що на теперішній час ризики, які були підставою для застосування та продовження запобіжного заходу передбачені пунктами 1 - 5 частини першої статті 177 КПК України, наявні на час розгляду справи судом, що підтверджують матеріали кримінального провадження.
З огляду на те, що ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, який карається позбавленням волі на строк 15 років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна, є обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачені, перебуваючи на волі, можуть переховуватись від суду, з метою уникнути покарання у разі доведеності їх вини.
Судом враховується вказана прокурором обставина щодо виявлення під час досудового розслідування в мобільному телефоні ОСОБА_6 листування у відповідних групах, які надають послуги щодо незаконного переміщення через державний кордон поза межами пунктів пропуску.
З огляду на тісний зв'язок обвинувачених між собою, які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення організованою групою, а також зменшення в умовах воєнного стану можливості контролювати безперешкодний пропуск осіб через кордон з державою-агресором, а так само унеможливлення обміну з нею інформацією в порядку міжнародного співробітництва через розірвання дипломатичних відносин, цілком реальним вбачається ризик переховування обвинувачених від суду шляхом виїзду за межі території України.
Суд також бере до уваги особу обвинувачених, які не мають місця роботи, відповідно законних джерел доходу, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 неодружені, не мають стійких соціальних зав'язків та утриманців, відсутні стримуючі фактори, які б перешкоджали ризику переховування від суду, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України.
Зважаючи на те, що протиправна діяльність, в якій обвинувачуються ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , здійснювалась з використанням інформаційних технологій, які забезпечують можливість віддаленого доступу та знищення інформації, розпорядження коштами, здобутими злочинним шляхом, тобто наявний ризик, передбачений пунктом 2 частини першої статті 177 КПК України, а саме перебуваючи на волі самостійно чи за допомогою інших осіб знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Також суд вважає, що на стадії підготовчого судового провадження зберігається ризик незаконного впливу обвинувачених на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки показання вказаних осіб, отримані в ході досудового розслідування, не можуть бути враховані судом як доказ під час судового розгляду, усі свідки мають бути допитаними безпосередньо у судовому засіданні на відповідній стадії судового провадження. Наразі матеріали кримінального провадження розкриті стороні захисту, відповідно обвинуваченим відомі всі свідки у кримінальному провадженні та їх показання, надані під час досудового розслідування, що вказує на наявність ризику чинення тиску на них шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови від наданих показань.
Також у разі перебування обвинувачених на волі неможливо буде запобігти їх контактам між собою, вільному спілкуванню та координації дій щодо приховування слідів та засобів вчинення кримінального правопорушення. Тож суд вважає наявним ризик, передбачений пунктом 3 частини першої статті 177 КПК України.
Вбачаючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, санкцію інкримінованих статей і безальтернативний вид покарання, перебуваючи на волі обвинувачені можуть перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, здійснюючи затягування судового розгляду, що призведе до здійснення судового розгляду у нерозумні строки, а саме не прибувати на виклики до суду, тим самим перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Таким чином, суд приходить до висновку про наявність ризику, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 177 КПК України.
Ризик вчинення інших кримінальних правопорушень, передбачений пунктом 5 частини першої статті 177 КПК України, також зберігається, оскільки, як вбачається з обвинувального акта, обвинуваченим інкримінується вчинення кримінального правопорушення з корисливих мотивів, вони ніде не працюють, тобто не мають законних джерел доходу, що з високим ступенем ймовірності свідчить, що перебуваючи на волі, вони можуть вчинити інші кримінальні правопорушення, в тому числі з метою прикриття своєї злочинної діяльності.
З часу обрання обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою наведені ризики не зменшилися та наявні до цього часу в повному обсязі, а тому виникає необхідність у продовженні раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому в даному конкретному випадку загальносуспільний інтерес, який полягає в забезпеченні відправлення судочинства, превалює над обмеженням права особи на свободу та виправдовує продовження обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
З огляду на дані про особу обвинувачених, пред'явлене прокурором обвинувачення, не вирішуючи питання його обґрунтованості чи вагомості зібраних доказів, суд вважає, що застосування до обвинувачених більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, буде недостатнім для запобігання встановленим ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, та не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинувачених.
Крім того, суд бере до уваги, що відповідно до частини шостої статті 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених, зокрема, статтею 111 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, застосований до обвинувачених запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню, а клопотання прокурора - задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Разом з тим, враховуючи дію на даний час воєнного стану, відповідно до положень частини п'ятої статті 183 КПК України, з метою забезпечення запобігання спробам обвинувачених переховуватися від суду, незаконно впливати один на одного, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи обставини, що стали підставою для обрання та продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд не визначає ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 розмір застави, оскільки вони обвинувачуються: ОСОБА_6 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами другою, третьою статті 27, частиною третьою статті 28, частиною другою статті 111 КК України; ОСОБА_7 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 111 та частиною другою статті 27, частиною третьою статті 28, частиною другою статті 111 КК України; ОСОБА_8 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 27, частиною другою статті 111 та частиною п'ятою статті 27, частиною третьою статті 28, частиною другою статті 111 КК України.
Також суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора про відкладення підготовчого судового засідання у даному кримінальному провадженні для надання можливості реалізувати своє право на звернення в порядку статті 34 КПК України до Касаційного кримінального суду Верховного Суду для вирішення питання передачі справи на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинувачених, більшості свідків, місця знаходження прокурора та захисників.
На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 178, 183, 314, 315, 370, 372, 376КПК України, колегія суддів
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 задовольнити.
Продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 діб, тобто до 19 липня 2025 року включно, утримуючи в Державній установі "Полтавська установа виконання покарань № 23".
Продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 60 діб, тобто до 19 липня 2025 року включно, утримуючи в Державній установі "Полтавська установа виконання покарань № 23".
Продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строком на 60 діб, тобто до 19 липня 2025 року включно, утримуючи в Державній установі "Полтавська установа виконання покарань № 23".
Ухвала про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 закінчує свою дію 19 липня 2025 року включно.
Клопотання прокурора про відкладення підготовчого судового засідання з метою реалізації права на звернення в порядку статті 34 КПК України до Касаційного кримінального суду Верховного Суду для вирішення питання передачі справи на розгляд іншого суду задовольнити.
Відкласти підготовче судове засідання у даному кримінальному провадженні до вирішення питання Касаційним кримінальним судом Верховного Судув порядку статті 34 КПК України.
Зобов'язати прокурора з метою дотримання розумних строків розгляду справи невідкладно повідомити Васильківський міськрайонний суд Київської області про результати розгляду його клопотання Касаційним кримінальним судом Верховного Суду.
Копію ухвали вручити прокурору, захисникам, обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .
Копію ухвали направити Державній установі "Полтавська установа виконання покарань № 23" для виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3