Справа № 190/885/25
Провадження №1-кп/190/125/25
ЄРДР № 12025046550000025
21 травня 2025 року м. П'ятихатки
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. П'ятихатки кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.П'ятихатки П'ятихатського району Дніпропетровської області, громадянина України, освіта повна загальна середня, одруженого, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 02.10.2017 року П'ятихатським районним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 24.05.2017 року та остаточно призначено до відбуття 4 роки позбавлення волі;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України,
21 квітня 2025 року в період часу з 12:00 год. по 13:30 год. ОСОБА_4 знаходився в домоволодінні за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_6 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де в нього раптово виник прямий умисел на таємне викрадення банківської картки АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 , відкриту на ім'я потерпілого ОСОБА_6 ..
Реалізуючи свій умисел на викрадення офіційного документа, ОСОБА_4 , цього ж дня, приблизно о 13 год. 30 хв., продовжуючи знаходитись у зазначеному домоволодінні, розташованому за вищевказаною адресою, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу знаходячись в кімнаті вищезазначеного будинку, скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_6 за його діями не спостерігає, таємно від оточуючих, викрав банківську картку АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 , відкриту на ім'я ОСОБА_6 , розташовану на журнальному столі, яка є електронним платіжним документом, засобом доступу до банківського рахунку, що надає її власнику можливість безготівкової оплати товарів або послуг, а також отримання готівкових коштів у відділеннях банків та банкоматах, також містить обов'язкові реквізити, що дають змогу ідентифікувати платіжну систему, емітента (банк) та держателя цього спеціального засобу, для подальшого заволодіння за допомогою вказаної картки, грошовими коштами потерпілого, що зберігались на його банківському рахунку.
Після чого, ОСОБА_4 з місця скоєння події зник, залишивши собі викрадену банківську картку АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 , відкриту на ім'я ОСОБА_6 , та розпорядився нею на власний розсуд, а саме: того ж дня, приблизно о 16 год. 06 хв. використав з вказаної картки 462 грн., здійснивши покупку товару у магазині «Ніка Взуття», розташованому за адресою: вул. Шевченка, буд. № 1, м. П'ятихатки Кам'янського району Дніпропетровської області.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч. 1 ст. 357 КК України - як викрадення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів.
Крім того, 21 квітня 2025 року в період часу з 12:00 год. по 13:30 год. ОСОБА_4 знаходився в домоволодінні за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_6 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де в нього раптово виник прямий умисел на таємне викрадення паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий П'ятихатським РВ УМВС України в Дніпропетровській області, 22.09.2003 року на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Реалізуючи свій умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу знаходячись в кімнаті вищезазначеного будинку, скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_6 , за його діями не спостерігає, таємно від оточуючих, заволодів паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий П'ятихатським РВ УМВС України в Дніпропетровській області, 22.09.2003 року на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який знаходився на журнальному столі, з метою подальшого використання викраденого документа для оформлення кредитів.
Після чого, ОСОБА_4 з місця скоєння події зник, залишивши собі викрадений паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий П'ятихатським РВ УМВС України в Дніпропетровській області, 22.09.2003 року на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч. 3 ст. 357 КК України - як незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом.
25 квітня 2025 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості, згідно з якою ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України за обставин, викладених в обвинувальному акті.
Також, при укладенні угоди між сторонами, останні погодилися на призначення покарання за ч. 1 ст. 357 КК України у виді двох років обмеження волі; за ч. 3 ст. 357 КК України у виді трьох років обмеження волі; на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді трьох років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України пропонують звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання з встановленням іспитового строку, поклавши на нього обов'язки передбачені ст. 76 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначив, що при укладанні угоди були дотримані всі вимоги і правила КПК та КК України, а тому просив суд затвердити зазначену угоду і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
При цьому, обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у скоєнні кримінальних правопорушень повністю визнав, а також зазначив, що він розуміє надані йому законом права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення угоди про визнання винуватості згідно ч. 2 ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягав на затвердженні останньої.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між його підзахисним та прокурором, на умовах, визначених у ній.
Потерпілий ОСОБА_6 надав письмову згоду прокурору на укладення між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 угоди про визнання винуватості та просив затвердити угоду про визнання винуватості.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, який просив затвердити угоду про визнання винуватості, розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Умови угоди не суперечать вимогам КПК України, відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, укладення угоди відбулося добровільно, умови, які б ускладнювали виконання угоди обвинуваченим, не встановлено. Суд переконався, що укладення угоди сторонами є також добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винним, віднесено до категорії кримінального проступку, унаслідок вчиненого обвинуваченим криміанльного проступку шкода завдана потерпілому, який надав письмову згоду прокурору на укладення угоди.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розумів права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Керуючись ст.ст. 369 - 371, 373 - 376 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 25 квітня 2025 року між прокурором П'ятихатського відділу Жовтоводської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред"явленому обвинувачені за ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України та призначити покарання
- за ч. 1 ст. 357 КК України - ДВА роки обмеження волі;
- за ч. 3 ст. 357 КК України - ТРИ роки обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупність злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання ТРИ роки обмеження волі.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку ОДИН рік.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов"язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази - паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий П'ятихатським РВ УМВС України в Дніпропетровській області, 22.09.2003 року на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , банківську картку АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 - залишити ОСОБА_6 ..
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в П"ятихатський районний суд Дніпропетровської області на протязі тридцяти днів з дня проголошення вироку.
Вирок, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_1