Справа № 190/634/25
Провадження №1-кп/190/110/25
ЄРДР № 12025046550000009
20 травня 2025 року м. П'ятихатки
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. П'ятихатки кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.П'ятихатки П'ятихатського району Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-02.11.2015 року П'ятихатським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 310 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;
-27.10.2016 року П'ятихатським районним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до 4 років позбавлення волі;
-14.12.2016 року П'ятихатським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 309, ч. 4 ст. 70,ч. 1 ст. 71КК України до 4 років позбавлення волі;
- 29.07.2021 року П'ятихатським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, 71 КК України до 5 місяців арешту, вироком Дніпровського апеляційного суду від 11.01.2022 року вирок П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 29.07.2021 року скасовано, призначено покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді арешту на 4 місяці, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України, з урахуванням вимог ст. 72 КК України до призначеного покарання за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 14.12.2016 року та остаточно призначено покарання у виді 1 року 3 місяців позбавлення волі
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162, ст. 395 КК України,
23 лютого 2025 року о 16 год. 50 хв. ОСОБА_4 знаходився біля території домоволодіння, що розташоване за адресою : АДРЕСА_1 . В цей час у нього виник раптовий умисел, направлений на проникнення у домоволодіння, право власності на яке належить ОСОБА_6 , на підставі витягу з Державного реєстру речових прав №402164468 від 04.11.2024 року, в якому фактично ніхто не проживає.
Реалізуючи свій умисел, направлений незаконне проникнення до житла ОСОБА_4 цього ж дня о 17 год. 00 хв., перебуваючи в тому самому місці, в порушення ст. 30 Конституції України, згідно якої кожному гарантується недоторканість житла (чи іншого володіння особи), ст. 12 «Загальної декларації прав людини» та ст. 8 «Конвенції про захист прав людини та основних свобод», не маючи визначених законом підстав та відповідного дозволу фактичного володільця ОСОБА_6 , впевнившись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, незаконно, шляхом подолання перешкод, переліз огорожу вказаного домоволодіння, проник на територію домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , територія якого огороджена парканом. Надалі, перебуваючи у дворі вказаного домоволодіння ОСОБА_4 незаконно, виламавши ззовні дерев'яну раму вікна у будинку ОСОБА_6 , проник в середину житлового будинку, розташованого на території вказаного домоволодіння, де порушив побутову обстановку та у подальшому покинув територію будинку через вхідні двері.
Крім того, 29 липня 2021 року П'ятихатським районним судом Дніпропетровської області ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 185, 71 КК України призначено до 5 місяців арешту, вироком Дніпровського апеляційного суду від 11.01.2022 року вирок П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 29.07.2021 року скасовано, призначено покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді арешту на 4 місяці, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України, з урахуванням вимог ст. 72 КК України до призначеного покарання за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 14.12.2016 року та остаточно призначено покарання у виді 1 року 3 місяців позбавлення волі.
28.08.2023 року ухвалою П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області, згідно ст. ст. 3, 5, 6, 10 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими із місць позбавлення волі» відносно ОСОБА_4 , встановлено адміністративний нагляд на строк 1 рік із застосуванням наступних обмежень:
- заборона виходу з будинку ( квартири) за місцем проживання з 23:00 год. до 05:00 год. ранку;
-заборона виїзду в особистих справах за межі району (міста);
-зобов'язати проходити реєстрацію в поліції два рази на місяць у години і дні, визначені керівництвом територіального органу поліції.
04.09.2023 року ОСОБА_4 був ознайомлений під підпис про встановлення щодо нього адміністративного нагляду, з порядком та умовами адміністративного нагляду, та правовими наслідками за порушення його відбуття.
Всупереч вищевказаній ухвалі П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 28.03.2023 року та Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими із місць позбавлення волі», ОСОБА_4 будучи ознайомленим з порядком та умовами адміністративного нагляду та правовими наслідками за порушення його відбуття, неодноразово його порушував та був притягнутий 24 (двадцять чотири) рази до адміністративної відповідальності за ст. 187 ч. 1, ст. 182 ч. 2, та ст. 180 КУпАП, за що на нього було накладено адміністративні стягнення у вигляді штрафів.
26.08.2024 року ухвалою П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 продовжено адміністративний нагляд строком на 6 ( шість) місяців із встановленням наступних обмежень:
-заборона виходу з будинку ( квартири) з 23:00 год. до 05:00 год.;
- заборона виїзду в особистих справах за межі району без дозволу органу поліції;
- реєстрація в поліції два рази на місяць.
03.09.2024 року ОСОБА_4 був повторно ознайомлений під підпис про встановлення щодо нього адміністративного нагляду, з порядком та умовами адміністративного нагляду, та правовими наслідками за порушення його відбуття.
Всупереч вищевказаній ухвалі П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 26.08.2024 року та Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими із місць позбавлення волі», ОСОБА_4 будучи ознайомленим з порядком та умовами адміністративного нагляду та правовими наслідками за порушення його відбуття, неодноразово його порушував та був притягнутий 13.12.2024 року та 23.12.2024 року до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 187 КУпАП за що на нього було накладено адміністративні стягнення у вигляді штрафів.
10.02.2025 року ухвалою П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 продовжено адміністративний нагляд строком на 6 ( шість) місяців із встановленням наступних обмежень:
- заборона виходу з будинку ( квартири) з 23:00 год. до 06:00 год.;
- заборона перебування у місцях продажу спиртних напоїв на розлив;
- заборона виїзду в особистих справах за межі району без дозволу органу ОВС;
- реєстрація в поліції чотири рази на місяць, у години і дні, визначені керівництвом територіального органу поліції.
03.03.2025 року в ході проведення співробітниками ВП № 7 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області профілактичної бесіди, ОСОБА_4 був попереджений про адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду.
Однак, незважаючи на обмеження встановлені ухвалою П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 10.02.2025 року, 04.03.2025 року о 23:52 год. ОСОБА_4 з метою ухилення від адміністративного нагляду, повторно проігнорував обмеження зазначені в ухвалі суду про встановлення адміністративного нагляду, маючи реальну можливість виконувати покладені на нього зобов'язання, самовільно без поважної причини залишив своє останнє місце мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , та без повідомлення уповноважених працівників ВП № 7 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, тим самим покинув територию будинку після 23:00 год., без дозволу органу Національної поліції.
Таким чином, з 04.03.2025 року ОСОБА_4 діючи умисно, не ставлячи до відома уповноважені органи про свої дії, достовірно знаючи, що за невиконання покладених на нього вироком суду обов'язків йому загрожує кримінальна відповідальність, діючи у формі бездіяльності, без поважної причини, будучи в належній формі ознайомленим із порядком та умовами проведення адміністративного нагляду, які були йому встановлені судом, достовірно знаючи про наслідки невиконання покладених на нього обов'язків, будучи зобов'язаним додержуватися встановлених умов адміністративного нагляду, про що був попереджений, однак ігнорував вимоги законодавства, умисно ухилявся від покладених на нього обов'язків, тобто скоїв кримінальне правопорушення проти правосуддя.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 162 КК України - як незаконне проникнення до житла, а також кримінальний проступок, передбачений ст. 395 КК України - як у самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, щодо якої встановлено адміністративний нагляд у разі звільнення з місць позбавлення волі.
26 березня 2025 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості, згідно з якою ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 162, ст. 395 КК України за обставин, викладених в обвинувальному акті.
Також, при укладенні угоди між сторонами, останні погодилися на призначення покарання за ч. 1 ст. 162 КК України у виді обмеження волі на строк 2 роки, за ст. 395 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 2 років обмеження волі, пропонують на підставі ст. 75 КК України звільнити останнього від відбування покарання з іспитовим строком та встановленими обмеженнями на підставі ст. 76 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначив, що при укладанні угоди були дотримані всі вимоги і правила КПК та КК України, а тому просив суд затвердити зазначену угоду і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
При цьому, обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у скоєнні злочину повністю визнав, а також зазначив, що він розуміє надані йому законом права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення угоди про визнання винуватості згідно ч. 2 ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягав на затвердженні останньої.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між його підзахисним та прокурором, на умовах, визначених у ній.
Потерпіла ОСОБА_6 надала письмову згоду прокурору на укладення між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 угоди про визнання винуватості та просила затвердити угоду про визнання винуватості, також подала до суду заяву про розгляд справи без її участі.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, який просив затвердити угоду про визнання винуватості, розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Умови угоди не суперечать вимогам КПК України, відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, укладення угоди відбулося добровільно, умови, які б ускладнювали виконання угоди обвинуваченим, не встановлено. Суд переконався, що укладення угоди сторонами є також добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винним, віднесено до категорії кримінального проступку, унаслідок вчиненого обвинуваченим злочину шкода завдана потерпілій, яка надала письмову згоду прокурору на укладення угоди.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Керуючись ст.ст. 369 - 371, 373 - 376 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 26 березня 2025 року між прокурором П'ятихатського відділу Жовтоводської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред"явленому обвинувачені за ч. 1 ст. 162, ст. 395 КК України та призначити покарання:
- за ч. 1 ст. 162 КК України - ДВА роки обмеження волі;
- за ст. 395 КК України - ОДИН рік обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 ДВА роки обмеження волі.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку ОДИН рік.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов"язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання,
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в П"ятихатський районний суд Дніпропетровської області на протязі тридцяти днів з дня проголошення вироку.
Вирок, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_1