Рішення від 20.05.2025 по справі 188/3138/24

Справа № 188/3138/24

Провадження № 2/188/1004/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2025 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Місюри К.В.,

за участю секретаря судового засідання Лисяк А.Є.

у відсутність сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні смт. Петропавлівка у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства зобмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 та просить стягнути з відповідача заборгованість за укладеним з ТОВ «Лінеура Україна» електронним договором № 3911945 від 21.08.2023 року у сумі 71006,28 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором. В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що відповідно до укладеного кредитного договору, відповідач отримав суму кредиту в розмірі 10000,00 грн. на строк 360 днів з датою повернення кредиту 15.08.2024р.

Ураховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов'язань перед кредитором, 24 .05. 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» як клієнтом, та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» як фактором, було укладено договір факторингу № 24/05/2024, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за вказаним кредитним договором. Станом на 24.05.2024р., заборгованість відповідача склала 59006,28 грн., з яких 9999,99 грн. тіло кредиту; 49006,29 грн.- нараховані проценти.Сума розрахована первісним кредитором.

У судове засідання учасники процесу не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у порядку, передбаченому ст. 128 ЦПК України.

Ураховуючи вимоги частини першої статті 223 ЦПК України та частини другої статті 247 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників процесу на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що 21серпня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір № 3911945 про надання споживчого кредиту.

Згідно пункті 1.2. кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 10000,00 грн.; строк кредиту 360 днів, детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Пунктом 1.5.1 договору сторони кредитного договору погодили стандартну процентну ставку, яка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 договору.

Розділом 3 договору передбачено порядок повернення позики та нарахування/сплати процентів.

Відповідно до пункту 3.1 проценти, що нараховуються за цим договором, є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році

Додаток № 1 до договору містить вказівку на суму кредиту, строк його видачі, знижену і стандартну відсоткові ставки, орієнтовну загальну вартість кредиту, штрафи тощо.

24.05. 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» як клієнтом, та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» як фактором, було укладено договір факторингу № 24/05/2024, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за вказаним кредитним договором.

Згідно з вимогами договору факторингу фактор прийняв реєстр боржників, що підтверджується актом приймання передачі від 24 травня 2024 року.

Як вбачається з витягу з реєстру боржників ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» передано право вимоги за кредитним договором №3911945 боржника ОСОБА_1 в загальній сумі заборгованості 71006,28 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 9999,99 грн., заборгованість за відсотками, нарахованими первісним кредитором49006,29грн.; нарахованих процентів за 60 днів - 12000 грн.

Положення частини першої статті 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої ст.207ЦК України правочин вважається таким,що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (частина третя статті 207 ЦК України).

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

Відповідно до частини першої статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Так, відповідно до п. 12 ст.11Закону України«Про електроннукомерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12цього Закону, вважається таким,що за правовими наслідками прирівнюється до договору,укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12Закону України«Про електроннукомерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

ТОВ «Лінеура Україна» виконало свої зобов'язання за кредитним договором, надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 10000,00 грн., що підтверджується матеріалами справи .

Відповідач підтвердив, що ознайомлений і приймає умови кредитного договору (оферти), яка акцептована відповідачем шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідача.

Ураховуючи викладені обставини, договір укладено в електронному вигляді з використанням електронного підпису, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони договору досягли згоди щодо всіх його істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов'язки, які витікають із кредитного договору.

Статтею 629ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 509 ЦК Українизобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтями 526, 530, 610ЦК України та частиною 1 статті 612ЦК України зобов'язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Одним з видів порушення зобов'язання є прострочення невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

У зв'язку з порушеннями зобов'язань за укладеним договором, відповідач ОСОБА_1 має заборгованість у сумі 71006,28 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 9999,99 грн., заборгованість за відсотками, нарахованими первісним кредитором49006,29грн.; нарахованих процентів за 60 днів - 12000 грн.

Оскільки позичальник ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти разом з процентами вчасно не повернув, внаслідок чого виникла заявлена до стягнення заборгованість в сумі 71006,28 грн., позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову, судовий збір сплачений ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» за подачу позовної заяви в розмірі 2422,40 грн. підлягає стягненню з відповідача.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 141ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

У частині третій статті 12 та частині першій статті 81ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У частині восьмій статті 141ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді позивачем надано договір про надання правової допомоги №17/07-2024 від 17 липня 2024 року, укладений між адвокатом Столітнім М.М. та позивачем, звіт про надання правової допомоги , платіжна інструкція про перерахунок гонорару адвокату, ордер на надання правової допомоги.

Відповідно до вказаних документів правова допомога адвоката в розмірі 10000,00 полягала в зборі та аналізі доказів і документів для подання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором, складення позовної заяви по даній справі та подання позовної заяви.

Ураховуючи вищевказане та те, що зазначені витрати на правничу допомогу підтверджені належними доказами,беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат,критерії реальності адвокатських витрат, задоволення позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування стороні позивача витрат на правничу допомогу в заявленому розмірі.

Керуючись статтями 525, 526, 530, 610, 625, 1050, 1054 ЦК України, статями 10, 12,13, 141, 263, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ44559822,місцезнаходження заадресою:м.Київ,вул.Загородня,буд.15,офіс 118/2) заборгованість за укладеним з ТОВ «Авентус Україна» електронним договором № 3911945 від 21.08.2023р. у сумі 71006,28 (сімдесят одна тисяча шість) гривень, з яких заборгованість за тілом кредиту у сумі 9999,99 (дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять ) гривень 99 коп., заборгованість по відсоткам у сумі 49006,29 ( сорок дев'ять тисячшість) гривень 29 копійок, заборгованість за відсотками за 60 календарних днів - 12000 грн.( дванадцять тисяч) гривень .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп. та витрат, понесених на правничу допомогу у сумі 10000 (десять тисяч) гривень 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя К. В. Місюра

Попередній документ
127490854
Наступний документ
127490856
Інформація про рішення:
№ рішення: 127490855
№ справи: 188/3138/24
Дата рішення: 20.05.2025
Дата публікації: 22.05.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (23.07.2025)
Дата надходження: 21.11.2024
Предмет позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
03.03.2025 09:00 Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області
19.05.2025 08:30 Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області