Справа № 185/10054/24
Провадження № 2/185/1060/25
16 квітня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Юдіної С.Г., за участю секретаря Мінарської О.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд
У березні 2024 року до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» до ОСОБА_1 , у якій позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 57 000,00 грн, з яких : 20 000, 00 грн. - заборгованість по простроченому тілу; 9 000,00 грн. - заборгованість по відсоткам; 18 000,00 грн. - заборгованість по простроченим відсоткам, 10 000 грн. - заборгованість по штрафам та судові витрати.
Позов обґрунтовано тим, що 02 травня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» до ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 02571-05/2024, у відповідності до умов якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» надав відповідачці фінансовий кредит в розмірі 20 000 грн. Відповідно до п. 1.2. Договору кредит надається строком на 120 днів. Дата погашення кредиту 29.08.2024. Відповідно до п. 1.4.1. Договору про надання фінансового кредиту денна процентна ставка становить 1,50 % та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п. 1.2 цього Договору. Відповідно до п. 1.6. Договору про надання фінансового кредиту кредит надасться Відповідачу в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Відповідача включаючи використання реквізитів платіжної картки № 5168 - 74хх хххх - 8758 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надасться без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами. Позивач виконав зобов'язання за договором про надання фінансового кредиту, надавши грошові кошти, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 30 липня 2024 року у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 57 000 грн., з яких : 20 000, 00 грн. - заборгованість по простроченому тілу; 9 000,00 грн. - заборгованість по відсоткам; 18 000,00 грн. - заборгованість по простроченим відсоткам, 10 000 грн. - заборгованість по штрафам.
Ухвалою суду від 04 жовтня 2024 року провадження у справі відкрито, постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного судового провадження.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду заяву, згідно з якою позовні вимоги підтримав, просив суд розглянути справу за його відсутності за наявними доказами у справі, просив винести заочне рішення.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, про час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, причину неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не надала.
На підставі ч. 4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд ухвалює у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін (їх представників) та без фіксування процесу технічними засобами.
Суд дослідивши матеріали цивільної справи, вважає що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02 травня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 02571-05/2024.
Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору відповідачка отримала кредит у розмірі 20 000,00 гривень.
У п. 1.2. Кредитного договору вказано, що кредит надається строком на 120 днів, а датою надання кредиту є 02 травня 2024 року. Дата погашення кредиту 29 серпня 2024 року.
Згідно з п. 1.4. Кредитного договору за користування кредитом Товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом.
У п. 1.4.1. Кредитного договору зазначена процентна ставка, яка становить 1,50 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.2. цього Договору.
Відповідно до п. 1.6 Кредитного договору, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 5168 - 74хх хххх - 8758 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.
Видача кредиту відповідачу було здійснено Товариством онлайн, використовуючи мережу «Інтернет», тобто через веб-сайт Товариства: https://starfin.com.ua (п. 2.2. Кредитного договору).
Додатком № 1 до вищевказаного договору сторони погодили графік платежів.
Факт перерахування коштів підтверджується листом № 3426_240807115748 від 07 серпня 2024 року, наданою ТОВ «Універсальні платіжні рішення», з якої вбачається, що між ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та ТОВ «Стар Файненс Груп» було укладено Договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № ФК-П-2022/02-3 від 22.02.2022. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта № 5168 - 74хх хххх - 8758 в сумі 20 000,00 грн.
Як вбачається з розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 02571-05/2024 від 02 травня 2024 року, остання має заборгованість у розмірі 57 000 грн., з яких : 20 000, 00 грн. - заборгованість по простроченому тілу; 9 000,00 грн. - заборгованість по відсоткам; 18 000,00 грн. - заборгованість по простроченим відсоткам, 10 000 грн. - заборгованість по штрафам.
Позивачем вживалися заходи щодо досудового врегулювання спору, зокрема на поштову адресу відповідачки 02 травня 2024 року було направлено повідомлення про повернення кредиту (досудова вимога) за договором про надання фінансового кредиту № 02571-05/2024 від 02 травня 2024 року.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У ст. 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 626 ч. 1 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України також передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною першою статті 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індекс інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи, що з матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов'язання перед ТОВ «Стар Файненс Груп» належним чином не виконує, про що свідчить наявність заборгованості, доказів на спростування доводів позивача та суми заборгованості відповідачка суду не надала, у зв'язку з чим суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 02571-05/2024 від 02 травня 2024 року, яка станом на 30 липня 2024 року склала 47 000 гривень 00 копійок, з яких : 20 000, 00 грн. - заборгованість по простроченому тілу; 9 000,00 грн. - заборгованість по відсоткам; 18 000,00 грн. - заборгованість по простроченим відсоткам.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідачки заборгованості по штрафам, суд зазначає, що таке нарахування є необґрунтованим та суперечить п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного Кодексу України, де зазначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем), а тому суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідачки заборгованості по штрафам.
За таких обставин, суд задовольняє позовні вимоги ТОВ «Стар Файненс Груп» частково.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивачем заявлено вимоги по стягнення судових витрат по справі, а саме витрат по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 550,00 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Як зазначив Верховний Суд у постановах від 07.12.2020 у справі № 922/3708/19, а також, від 01.10.2021 у справі № 607/14338/19-ц, проти розміру витрат на правничу допомогу має заперечувати обов'язково інша сторона і якщо вона не заперечує, то у суду відсутні підстави надавати оцінку кількості часу витраченому адвокатом на виконання робіт, а також суд не вправі зменшувати розмір витрат на професійну допомогу адвоката.
Так, згідно Договору про надання правничої допомоги від 17 липня 2024 року, укладеним між Адвокатським об'єднанням «КН Перший юридичний офіс» в особі старшого партнера, адвоката Нікіпелової К.Є., та ТОВ «Стар Файненс Груп», Реєстру (позичальників/боржників), який є Додатком № 1 та невід'ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги від 17 липня 2024 року, розмір послуг за надання професійної правничої допомоги становить 5 550,00 грн., яка згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 549, 611, 625, 629, 1049,1048, 1050,1054 ЦК України, ст. ст.4, 13, 19, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 02571-05/2024 від 02.05.2024 року в розмірі 47 000 (сорок сім тисяч) гривень 00 копійок, з яких : 20 000, 00 грн. - заборгованість по простроченому тілу; 9 000,00 грн. - заборгованість по відсоткам; 18 000,00 грн. - заборгованість по простроченим відсоткам.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» судові витрати, а саме : витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 грн. 00 коп.; витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 550,00 грн., а всього 8 578 (вісім тисяч п'ятсот сімдесят вісім) гривень 00 копійок.
В іншій частині відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційну скаргу може бути подано безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», місцезнаходження: м. Київ, вул. Фізкультури, 30-В.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації : АДРЕСА_1 .
Суддя С. Г. Юдіна