Справа № 184/2325/24
Номер провадження 2/184/475/25
20 травня 2025 рокум. Покров
Покровський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Томаша В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Михайлової Т.В.,
розглянувши в м. Покров цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Покровське міське Комунальне підприємство «ЖИТЛКОМСЕРВІС», ОСОБА_3 «про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації»,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить позбавити ОСОБА_2 права користування житловим приміщенням, а саме квартири АДРЕСА_1 та зняти його з реєстрації з зазначеної квартири. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що він, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на протязі тривалого часу зареєстровані у вищевказаній квартирі. Він та ОСОБА_3 постійно проживають в квартирі, а ОСОБА_2 тільки значиться зареєстрованим, але не проживає без поважних причин більше 10 років. Він та ОСОБА_3 утримують квартиру, проводять оплату комунальних послуг, а ОСОБА_2 цього не робить, так як не мешкає в квартирі більше 10 років, не користується нею. Будь-якого майна та особистий речей відповідач в квартирі не має, так як він забрав їх більше 10 років назад при переїзді на інше місце проживання. Ключі від квартири залишив, так як відмовився від житла. Відповідач з 2013 року і по теперішній час не бере будь-якої участі у сплаті комунальних платежів, які нараховуються у зв'язку з його реєстрацією і це вимушено за нього постійно робить він за свої кошти. Крім цього, відповідач не сплачує нараховані за ним комунальні послуги. На даний час в нього скрутне матеріальне становище і він не має змоги сплачувати за відповідача комунальні послуги. Оскільки відповідач не має наміру добровільно знятися з реєстрації, позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.
Позивач та його представник ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, представник надав заяву, в якій просить розглянути справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, в разі неявки відповідача не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив не надав.
Разом з тим, на офіційному веб-сайті судової влади України розміщено оголошення про виклик до суду відповідача, з огляду на що відповідач, відповідно до п.11 ст.128 ЦПК України вважається таким, що отримав судову повістку.
Треті особи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ст.280 ЦПК України суд ухвалює по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення за наступних підстав.
Стаття 41 Конституції України проголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеним законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтями 47, 48 Конституції України закріплено право громадян на житло, як найважливішою ланкою соціально-економічного права.
Як підтверджується матеріалами справи та встановлено судом, згідно довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб №2335 від 15.11.2024 року, виданого виконкомом Покровської міської ради Дніпропетровської області, за адресою - АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а.с.13).
Згідно Акту про не проживання особи від 15.11.2024 року, зі слів сусідів встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , але з березня 2013 року не мешкає за вказаною адресою, а мешкає за межами країни (а.с.14).
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За змістом ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Так, статтею 379 ЦК України зазначено, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.
Згідно до ч.2 ст.327 ЦК України, управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 67 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до ст. 68 ЖК України, наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені законом.
Відповідно до ст.71 Житлового кодексу України «При тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців».
Відповідно до ст. 72 Житлового кодексу України «Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку».
Відповідно до ст. 107 Житлового кодексу України у разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.
На підтвердження вибуття особи до іншого постійного місця проживання суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, переадресування кореспонденції, утворення сім'ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо).
Відповідно до постанови Верховного Суду від 14 червня 2022 року у справі №161/20415/19: підставою для визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, може слугувати лише свідома поведінка особи, яка свідчить про втрату нею інтересу до такого жилого приміщення.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», місце проживання - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік; місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Як випливає із зазначеної норми закону, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно при позбавлення права власності на житлове приміщення, позбавленні права користування житловим приміщенням, визнанні особи безвісно відсутньою, оголошенні фізичної особи померлою.
З огляду на те, що Закон є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, положення статті 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.
Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.
Як зазначає у своєму позові позивач йому необхідно позбавити відповідача права користування житловим приміщенням для зняття з реєстраційного обліку, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне позбавити ОСОБА_2 права користування житловим приміщенням в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 та зняти його з реєстрації з зазначеної квартири.
Таким чином, з огляду на встановлені у судовому засіданні обставини та наведені норми чинного законодавства, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації є обґрунтованими, підтверджуються зібраними у справі доказами, а тому підлягають до задоволення у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.321, 383, 391 ЦК України, ст.ст. 10, 76, 81, 263, 265, 280-289 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Покровське міське Комунальне підприємство «ЖИТЛКОМСЕРВІС», ОСОБА_3 «про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації» - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,права користування житловим приміщенням, а саме квартири АДРЕСА_1 та зняти ОСОБА_2 з реєстрації з зазначеної квартири.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, яким повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 20.05.2025 року.
Суддя Покровського міського суду В. І. Томаш