Справа № 204/8967/24
Провадження № 2/204/2988/25
49006, м. Дніпро, проспект Лесі Українки 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua
14 травня 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра в складі:
головуючої судді Чудопалової С.В.
за участю секретаря судового засідання Корягіної Р.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Глачева Лариса Володимирівна про встановлення факту родинних відносин, факту постійного проживання разом зі спадкодавцями та визнання права власності в порядку спадкування за законом,-
У вересні 2024 року до суду надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Глачева Лариса Володимирівна про встановлення факту родинних відносин, факту постійного проживання разом зі спадкодавцями та визнання права власності в порядку спадкування за законом, у якій прохає суд: встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , як двоюрідними братами по лінії матері ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4 , дошлюбне прізвище ОСОБА_4 ) та по лінії його матері ОСОБА_7 (дошлюбне прізвище ОСОБА_7 ); встановити факт постійного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_8 разом зі спадкодавцем ОСОБА_7 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: квартира АДРЕСА_1 ; встановити факт постійного проживання ОСОБА_3 разом зі спадкодавцем батьком ОСОБА_8 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: квартира АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті двоюрідного брата, померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 , на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 58,3 кв.м. та яка складається з 3-х кімнат житловою площею 38,1 кв.м., втому числі: 1-а кімната 21,7 кв.м., 2-а кімната 9,0 кв.м., 3-тя кімната 7,4 кв.м., а також кухні 13,1 кв.м., вбиральні 2,8 кв.м., коридора 4,4 кв.м. право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_3 .
В обґрунтування позовної заяви зазначає, що він є спадкоємцем за законом після смерті свого двоюрідного брата ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв'язку з чим відкрилася спадщина на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , яка належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 відповідно до свідоцтва про право власності на житло, яке було видано на підставі розпорядження Виконкому міської Ради народних депутатів від 20 січня 1997 року № 8/54-97. Вказує, що всі співвласники вказаної квартири померли, що підтверджується відповідними документами про смерть. Він як єдиний спадкоємець звернувся до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак, він позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, оскільки постановою приватного нотаріуса йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у зв'язку з тим, що не підтверджується факт родинних відносин з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Таким чином, зважаючи на неможливість вирішення даного спору в позасудовому порядку, останній вимушений звернутися з вказаним позовом до суду.
Ухвалами суду від 23.09.2024 було відкрито провадження у справі, призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження та 20.11.2024 судом було витребувано спадкову справу після смерті ОСОБА_3
16.10.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача ОСОБА_2 , згідно якого, останній не заперечує проти задоволення позовних вимог, та не заперечується той факт, що позивач являється двоюрідним братом померлого ОСОБА_3 .
28.11.2024 на адресу суду надійшла копія спадкової справи №6/2024.
У судовому засіданні позивач та його представник адвокат Шило Т.В. позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав викладених у позові та просили суд позов задовольнити повністю.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Третя особа у судове засідання не прибув, подав клопотання про розгляд справи без її участі.
Заслухавши пояснення сторін, свідків, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане 12.02.2024 року Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №138.
Після його смерті відкрилася спадщина на об'єкти нерухомого майна (квартири), за адресою: АДРЕСА_2 , яка належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 відповідно до свідоцтва про право власності на житло, яке було видано на підставі розпорядження Виконкому міської Ради народних депутатів від 20 січня 1997 року № 8/54-97(а.с. 16).
Після смерті ОСОБА_3 ,ІНФОРМАЦІЯ_10 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Главчевою Л.В. заведена спадкова справа № 6/24 на підставі заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини, що зареєстрована в Книзі обліку та реєстрації спадкових справ 17.04.2024 за № 6 (а.с. 79-138).
Згідно матеріалів спадкової справи № 6/24 встановлено, що інших спадкоємців, які б фактично прийняли спадщину, або зверталися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини або з заявою про відмову від прийнятті спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 не має.
Постановою приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Главчевою Л.В. від 20.08.2024 № 362/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, що належало померлому ОСОБА_3 , у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують факт родинних відносин між ними (а.с. 36).
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
У п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. У п'яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї. Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім'ї спадкодавця, але не менш як п'ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування (статті 1261-1265 ЦК України).
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що під час вирішення питання, хто є спадкоємцями за законом, необхідно враховувати такі юридичні факти, як: родинні відносини (кровна спорідненість), шлюбні відносини, усиновлення (удочеріння), перебування на утриманні спадкодавця.
При цьому, для набуття права на спадкування за законом, позивачеві необхідно довести юридичний факт родинних відносин.
Відповідно до пункту 7 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.
Згідно з листом ВСУ від 01.01.2012 «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», до заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися такі документи та докази: 1) докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); 2) довідки органів реєстрації актів цивільного стану (далі - РАЦС) про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; 3) пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником. Цей перелік не є вичерпним.
Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Згідно з частиною 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Положеннями статей 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З матеріалів справи вбачається, що встановлення факту родинних відносин ОСОБА_1 із ОСОБА_3 необхідно позивачу для отримання спадщини.
Встановлення вказаного факту має визначені юридичні наслідки, що виражаються в отриманні статусу спадкоємця.
Родинні відносини (споріднення) - кровний зв'язок між людьми, з наявністю якого закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв'язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника).
Обґрунтовуючи той факт, що позивач є двоюрідним братом ОСОБА_3 , останній, зокрема, вказував на те, що у його матері ОСОБА_4 , була рідна сестра ОСОБА_7 .
З наданої до суду копії свідоцтва про народження позивача - ОСОБА_1 (а.с. 12), встановлено, що його батьками були ОСОБА_9 (батько) та ОСОБА_4 (мати).
А відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України № 00045405032 від 07.06.2024 вбачається, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , були ОСОБА_10 (батько) та ОСОБА_11 (мати)(а.с. 125-127).
В той же час, на підтвердження того факту, що його мати ОСОБА_4 мала дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 » та свідоцтво про народження її рідної сестри ОСОБА_7 , документи відсутні, що підтверджується повідомленням Черкаської обласної державної адміністрації від 29.05.2024 року №к-70/05/-08(а.с. 129).
Однак, як вбачається із свідоцтва про шлюб №853 від 28.12.1927 року, ОСОБА_7 мала дошлюбне прізвище « ОСОБА_7 »(а.с. 20).
Крім того, із наданої копії паспорту громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , вбачається однакове місцем народження - с. Прохорівка, Канівського району Черкаської області.
Допитані в судовому засіданні в якості свідка позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_13 , яка є сусідкою, повідомили суду, що родину ОСОБА_14 знає давно, мати позивача і ОСОБА_7 були рідними сестрами, та ОСОБА_1 є сином ОСОБА_4 , а у ОСОБА_7 - син ОСОБА_3 , який помер. ОСОБА_3 , був двоюрідним братом ОСОБА_1 по лінії матері.
Надаючи оцінку встановленим обставинам та документам, що їх підтверджують, суд дійшов висновку про доведеність факту родинних відносин ОСОБА_1 з померлим ОСОБА_3 .
Отже зважаючи на те, що частина документів, які б могли підтвердити родинні стосунки позивача зі спадкодавцем, не збереглися, а позивач відносяться до спадкоємців за правом представлення спадкоємців п'ятої черги за законом, наявні підстави для встановлення факту родинних відносин в судовому порядку.
У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17.01.2024 у справі № 522/17831/20 (провадження № 61-7951 св 23) суд зазначив: «Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів».
Суд вважає, що доводи ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, а факт родинних відносин підтверджується наявними доказами по справі,а також показами свідків, а тому вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин підлягають задоволенню.
Разом з цим, позовні вимоги про встановлення факту спільного проживання спадкодавця ОСОБА_3 та ОСОБА_8 разом із ОСОБА_7 за адресою: квартира АДРЕСА_1 , встановити факт постійного проживання ОСОБА_3 разом зі спадкодавцем батьком ОСОБА_8 , за адресою: квартира АДРЕСА_1 та визнання права власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 не підлягають задоволенню, оскільки згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини.
Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього.
За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
У пункті 1 ч.2 ст.16 ЦК України встановлено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.
Визнання права на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, зокрема, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Це відповідає позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 01.08.2019 у справі № 205/4311/14-ц.
Особливе значення при цьому має факт родинних відносин із спадкодавцем, і має бути доведений спадкоємцем (постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20.08.2024 року).
Позивачем не було доведено, що у нього існує спір або будь-які перешкоди для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 у нотаріальному порядку за умови встановлення факту родинних відносин, оскільки позивач в силу положень частини третьої статті 1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину після померлого ОСОБА_3 , а тому заявлені ним вимоги в цій частині, задоволенню не підлягають.
Тому, суд зазначає, що позивач не позбавлений права оформлення спадщини у встановленому законом порядку, під час якого нотаріус має перевірити наявність правомірних підстав для видачі свідоцтва про право на спадкове майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв'язку, суд приходить до висновку, що позивачем вжито всіх заходів для відновлення порушеного права, отже у даному випадку для позивача єдиним способом захисту його прав є встановлення факту родинних відносин, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15, 16, 319, 321, 328, 392, 1216-1218, 1220, 1223, 1261-1265, 1268, 1270, 1276 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Глачева Лариса Володимирівна про встановлення факту родинних відносин, факту постійного проживання разом зі спадкодавцями та визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити частково.
Встановити, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є двоюрідним братом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .
В решті позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , (місце реєстрації: АДРЕСА_3 );
Представник позивача - адвокат Шило Тетяна Володимирівна (адреса знаходження: АДРЕСА_4 );
Відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , (місце реєстрації: АДРЕСА_5 );
Третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Глачева Лариса Володимирівна, (адреса знаходження: м. Дніпро, вул. Шолом-Алейхема, 4/26, 2 поверх, оф. 232).
Суддя: С.В.Чудопалова