Справа № 202/13266/23
Провадження № 2-др/202/44/25
14 травня 2025 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Доценко С.І.,
за участю:
секретаря Тарасової К.О.,
представника позивача- ОСОБА_1
відповідач: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду м. Дніпра заяву відповідача ОСОБА_2 , про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до ОСОБА_2 , третя особа Державнаказначейська служба України , про відшкодування матеріальної шкоди в порядку зворотної вимоги (регресу),
01.05.2025 року до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_2 про стягнення стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
В відзиві на позов відповідачем було зазначено попередній орієнтований розрахунок витрат на правничу допомогу 10000 грн., та заявлено про намір подати докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу протягом 5 днів після ухвалення судового рішення.
В обґрунтування вимог зазначив, що 23.04.2025 року було завершено судовий розгляд цієї справи. Позивачу в задоволенні позову відмовлено . Згідно з наданими документами на підтвердження зазначених витрат просив стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 гривень.
Представник позивача проти задоволення заяви заперечувала, мотивуючи тим, що розмір витрат на правничу допомогу не відповідає складності справи та обсягу роботи, є необґрунтованим, просила відмовити в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні підтримав свою заяву.
Вислухавши сторони, суд прийшов до наступних висновків .
Судом, 23.04.2025 року було ухвалено судове рішення в зазначеній справі , яким відмовлено в задоволенні позовних вимог Південному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції ( м.Одеса) до ОСОБА_2 про стягнення боргу в порядку зворотньої вимоги на користь Державного бюджету України за завдану моральну шкоду.
Так, згідно пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо серед іншого , судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 5 частини 3 статті 133 ЦПК України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Згідно частини 1 статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
До закінчення судових дебатів відповідачем заявлено про намір подати докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу протягом 5 днів після ухвалення судового рішення.
За правилами статті 137ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх не співмірності.
Верховний Суд у постанові від 01 листопада 2022 року у справі № 757/24445/21-ц (провадження № 61-9163св22) зазначив, що відсутність доказів оплати вартості наданих адвокатом послуг не може виступати самостійною підставою для відмови у стягненні витрат на правничу допомогу.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті141 ЦПК України).
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18, від 31 жовтня 2022 року у справі № 236/3503/20-ц (провадження № 61-19531св21).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так , на підтвердження понесених судових витрат відповідач надав договір про надання правничої допомоги,додаткову угоду до договору, в якій визначено розрахунок суми гонорару адвоката, акт виконаних робіт на сумі 6000 грн. та платіжну квитанцію про оплату Кисельовим наданої правничої допомоги в сумі 6000 грн.
Відповідно до акту виконаних робіт зазначено участь в 4 судових засіданням по 500 грн за кожне , за складання відзиву на позовну заяву -2000 грн, подання заяви про визнання доказів недопустимими,заяви про застосування строків позовної давності по 1000 грн кожна.
Суд зазначає що справа є невеликої складності, розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження.
Суд вважає, що витрати на консультаційні послугу підготовку відзиву на позовну заяву -2000 грн за 2 години роботи відповідають складності справи.
Але ж, перевіривши обсяг часу який був витрачений на судовий розгляд зазначеної справи , встановлено, що безпосередньо представник відповідача приймала участь в 3 судових засіданням, на що було витрачено 1 година 12 хвилин часу: 20.02.2024 року -22 хвилини, 16.04.2024 - 22 хвилини , 14.05.2025 - 28 хвилин.
Таким чином, доведені витрати на участь представника позивача в судовому розгляді в 3 судових засіданнях.
Відповідно до договору сторони домовились за кожну участь в судовому засіданні - 500 грн , тобто за 1 год.12. хвилин роботи -1500 грн, але на думку суду це не відповідає складності справи і витраченому часу. Таким чином за 3 судові засідання та витрачений час достатнім відшкодуванням буде 1000грн.
Що стосується інших витрат за договором, інші заяви які зазначені, не прийняті судом при розгляді справи по суті , а тому витрати за них відшкодуванню не підлягають.
Всього доведені витрати на професійну правничу допомогу - 3000 гривень, які необхідно стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань . В іншій частині заявлених витрат - відмовити.
Керуючись ст. 137,141, 270 ЦПК України, суд,
Вимоги ОСОБА_2 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
Стягнути з Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ( ЄДРПОУ 43315529, місцезнаходження: пр. ДмитраЯворницького, 21-А, м. Дніпро, 49027) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн. ( три тисячі гривень,00 коп)
В іншій частині заявлених витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня отримання копії рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення складений 20.05.2024 року.
Суддя С. І. Доценко