Справа № 212/4322/25
3/212/1328/25
20 травня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу Власенко М.Д. розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли з Полку патрульної поліції в місті Кривому Розі Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
15 квітня 2025 року о 06.09 годині у місті Кривий Ріг по вулиці Січеславська біля будинку № 13 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом “Opel Astra» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння: виражене тремтіння пальців рук, сповільненість мови, неприродна блідність обличчя. Від проходження медичного огляду для визначення стану наркотичного чи іншого сп'яніння у медичному закладі у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, звернувся до суду із клопотанням про закриття провадження, у якому зазначив, що інформація, яка вказана у протоколі про адміністративне правопорушення не відповідає дійсності, оскільки 15 квітня 2025 року о 06.09 годині по вулиці Січеславська він їхав разом зі своєю цивільною дружиною на роботу, не порушував ПДР, але його зупинили працівники поліції не пояснивши причину зупинки. На його запитання вони повідомили, що зараз її придумають, що на стадіоні викрадено будівельні матеріали. Спілкування з поліцейськими відбувалось з виключеними бодікамерами, в нього питали чому він блідний, на що він повідомляв, що є інвалідом війни, отримав серйозне поранення та по теперішній час проходить лікування. Йому не пропонували пройти перевірку у встановленому законом порядку, натомість просили дихнути у обличчя, плюнути, підняти руки і він сам запропонував поїхати до лікарні для проходження перевірки у медичному закладі. По дорозі до медичного закладу у машині поліцейських, останні погрожували йому, вказували, що він отримає вирок і буде мати великі проблеми у майбутньому і все відбувалось з виключеними бодікамерами, що є порушенням норм чинного законодавства. У матеріалах справи відсутній оригінал відеозапису з нагрудної камери, відсутнє джерело походження відеозапису. Не долучені до справи працівниками поліції свідоцтва, що стосується технічного приладу "відеокамери", не дають можливості встановити той факт, що відеозапис на камеру у відношенні ОСОБА_1 було проведено спеціальним технічним засобом, який входить до вичерпного переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах поліції для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху. Також, всупереч встановленому порядку фіксації, працівники поліції не забезпечили ведення безперервної відеозйомки, та грубо порушили його права, не роз'яснили йому права згідно ст.268 КУпАП, не надали можливість скористатись правовою допомогою. Огляд проводився з порушенням вимог чинного законодавства, у той день він спиртних напоїв не вживав, жодного разу не був притягнутий до адміністративної відповідальності. Працівники поліції зупинили транспортний засіб безпідставно, адже він не допустив будь-яких порушень ПДР, тому всі складені відносно нього процесуальні документи не можуть бути належними та допустимими доказами вини у вчиненні адміністративного правопорушення. Він був згодний пройти огляд, приїхав з працівниками поліції до лікарні, але перед входом до будівлі, поліцейські без камер почали йому натякати на свої маленькі зарплати і сказали, що в лікарні всіх знають, тому якщо він не впевнений в результатах, краще відмовитись. Він злякався, що результати огляду йому зроблять неправдивими, тому відмовився. Враховуючи викладене, просить закрити провадження у відношенні нього за ч.1 ст.130 КУпАП у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши та дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступного висновку.
Частина 1 статті 130 КУпАП визначає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.278 КУпАП, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд, в тому числі, перевіряє правильність складання протоколу інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, належно з'ясовує обставини справи.
З аналізу ст.ст.251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Детально вивчивши та дослідивши матеріали справи та надані докази, суддя дійшов висновку, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП у судовому засіданні встановлена та підтверджується наданими до справи доказами, а саме:
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до Комунального закладу “Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради від 15 квітня 2025 року на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- рапортом поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 ППП в місті Кривому Розі УПП в Дніпропетровській області ДПП, згідно якого 15 квітня 2025 року під час патрулювання Покровського району було зупинено транспортний засіб “Opel» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 згідно ст.35 Закону України “Про Національну поліцію». Під часспілкування з ОСОБА_1 у останнього виявлені ознаки наркотичного чи іншого сп'яніння. ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд у встановленому законом порядку у медичному закладі з метою встановлення наркотичного чи іншого сп'яніння, на що останній відмовився;
- довідкою інспектора ВАП ППП в місті Кривому Розі УПП в Дніпропетровській області ДПП, з якої вбачається, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 ;
- роз'ясненнями про відсторонення від права керування транспортними засобами від 15 квітня 2025 року, з якого вбачається, що інспектором взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 ППП в міста Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП було ознайомлено ОСОБА_1 з вимогами ст.266 КУпАП щодо відсторонення осіб від керування транспортними засобами та повідомлено про відсторонення від права керування транспортним засобом “Opel» д.н.з. НОМЕР_1 , а також роз'яснено, що у разі відсторонення від керування транспортними засобами, керування таким транспортним засобом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортними засобами. Транспортний засіб залишено на місці зупинки;
- CD - диском, який безпосередньо досліджено суддею, у якому чітко зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом “Opel» д.н.з. НОМЕР_1 , зупинення його працівникам поліції, які повідомили про причину зупинку, а саме розшук осіб, які могли здійснити крадіжку майна зі стадіону. Після виявлення ознак наркотичного сп'яніння, запропонували ОСОБА_1 пройти медичний огляд у медичному закладі, на що ОСОБА_1 погодився, проте по приїзду до медичного закладу - відмовився від проходження медичного огляду.
На підтвредження своїх заперечень, ОСОБА_1 надано копію посвідчення учасника бойових дій, довідку МСЕК від 09.08.2022 року, якою йому встановлено ІІІ групу інвалідності з 01.09.2022 року по 01.08.2025 року у зв,язку з пораненням, пов,язаним із захистом Батьківщини, копію консультаційного висновку спеціаліста, а також витяг з протоколу засідання 18 Регіональної ВЛК від 09.07.2021 року.
Згідно з п.1 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 р. за № 28/32999 (далі - Інструкція), застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення; 2) охорони громадської безпеки та власності; 3) забезпечення безпеки осіб; 4) забезпечення публічної безпеки і порядку.
Відповідно до правил, визначених п.5 розділу ІІ Інструкції, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних із виникненням у поліцейського особистого приватного становища. У процесі включення портативного відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати і часу.
Відеозаписи відповідають п.5 розділу II Інструкції, містять повну інформацію щодо фактичних обставин вчинення адміністративного правопорушення та не викликають будь-яких сумнівів у своїй достовірності, при цьому всі відеозаписи є безперервними, а тому є належним та допустимим доказом.
Таким чином, доводи ОСОБА_1 стосовно відсутності в матеріалах справи повного та безперервного фрагменту відеозапису з нагрудних камер працівників поліції не приймаються судом до уваги.
Твердження ОСОБА_1 щодо порушення його прав спростовуються відеозаписом бодікамер працівників патрульної поліції, яким зафіксовано, що працівником поліції роз'яснено ОСОБА_1 права, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, в тому числі на правову допомогу, про що він поставив свій підпис у протоколі, будь-яких заяв чи клопотань не мав.
Твердження ОСОБА_1 щодо здійснення на нього тиску та залякування з боку працівників поліції також не знайшли свого підтвердження у відеозаписах, на яких повністю зафіксовано спілкування як під час руху до лікарні у поліцейському автомобілі, так і біля будівлі лікарні, при цьому роз'яснення щодо порядку медичного огляду та його наслідків не містять ознак залякування чи примусу, оскільки водію неодноразово вказувалось на те, що це його право проходити огляд, або відмовитись і працівники поліції не мають повноважень змушувати його пройти огляд насильно.
Відповідно до п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дослідивши надані ОСОБА_1 документи, суддя вважає, що вони у своїй сукупності не спротсовують його провину у порушенні вимог п.2.5 ПДР України, оскільки отримане поранення стопи у 2017 році та наслідки такої травми, об,єктивно не можуть викликати таких ознак наркотичного чи іншого сп,яніння, які були виявлені працівнкаим поліції, а саме: виражене тремтіння пальців рук, сповільненість мови, неприродна блідність обличчя, а отже працівниками поліції було законно висунуто вимогу про проходження медичного огляду.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що сукупність досліджених судом доказів, поза розумним сумнівом, доводить вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він будучи водієм транспортного засобу, відмовився від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.
Частиною 2 статті 33 КУпАП передбачено, що при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність.
Виходячи із вищевикладеного, проаналізувавши надані докази в їх сукупності, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, відсутність обставини, що пом'якшують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення, суддя дійшов висновку, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП у суді встановлена та доведена беззаперечними, тому вважає за доцільне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк рік.
Відповідно до ст.401 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується, особою, на яку покладено таке стягнення в розмірі, передбаченому п.5 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір», а саме, 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст.24, 130, 268, 279, 280, 283, 284 КУпАП, Закону України “Про судовий збір», суддя,-
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на користь держави (стягувач Державна судова адміністрація України, отримувач коштів ГУК у м. Києві /м.Київ/ 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Відповідно до ч.1 ст.307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до нього може бути застосоване подвійне стягнення розміру штрафу визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, в порядку ст.308 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її прийняття до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд міста Кривого Рогу.
Суддя М.Д. Власенко