Справа №209/2248/25
Провадження №1-кп/209/197/25
21 травня 2025 року м. Кам'янське
Дніпровський районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участі - прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду у м. Кам'янське кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041790000143 від 23 лютого 2025 року , за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, не одруженого, раніше судимого:- 10 лютого 2009 року Дніпровським районним судом м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.2 ст.190, ч.2 ст. 186, 70, 75,76 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років , на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;- 08 листопада 2011 року Дніпровським районним судом м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки , на підставі ст. 71 КК України частково приєднаний невідбутий строк 2 роки 1 місяць, звільнено 26.02.2015 року по відбуттю покарання;- 11 травня 2017 року Дніпровським районним судом м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.2 ст.190, 75,76 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки , на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік; - 31 серпня 2017 року Дніпровським районним судом м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.2 ст.307, ч.2 ст. 309,ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 роки , на підставі ст. 71 КК України частково приєднано 1 рік позбавлення волі за вироком Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 травня 2017 року, до відбуття 7 років , звільнено 30 серпня 2024 року, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.2 ст. 190 КК України,
15 лютого 2025 року у вечірній час доби ОСОБА_5 , знаходився біля кіоску «Сквозняк » за адресою пр.Нескорених, 67А в місті Кам'янське, до побачив раніше незнайому йому ОСОБА_6 , у якої при собі був мобільний телефон "ОРРО АЗІ", темно- бузкового кольору , об'ємом пам'яті 4/64 ГБ, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 . В цей момент у ОСОБА_5 раптово виник умисел , направлений на заволодіння чужим майном , а саме вказаним мобільним телефоном , шляхом обману.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , перебуваючи у вказаний час в означеному місці , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та корисливої мети , цілковито усвідомлюючи противоправний характер своїх дій, попрохав у ОСОБА_6 мобільний телефон нібито для здійснення телефонного дзвінка, в дійсності не маючи наміру в подальшому повертати його власниці, а ОСОБА_6 , будучи введеною в оману, погодилася та добровільно передала ОСОБА_5 свій мобільний телефон "ОРРО АЗІ", темно- бузкового кольору , об'ємом пам'яті 4/64 ГБ, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №711/25 від 12.03.2025 , становить 3 266,33 грн. Після чого, ОСОБА_5 , тримаючи вказаний мобільний телефон при собі, імітуючи здійснення телефонного дзвінка, місце вчинення злочину залишив, отримавши таким чином можливість розпоряджатись цим майном , та пішов у невідомому напрямку .
У подальшому, вказаним мобільним телефоном ОСОБА_5 розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 майнової шкоди у розмірі 3 266,33 грн.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
19 березня 2025 року було укладено угоду про визнання винуватості між прокурором Кам'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 ,згідно якої сторони , підписуючи зазначену угоду, сторони повністю погодилися з формулюванням фактичних обставин вказаного кримінального правопорушення та його правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 190 КК України. Підозрюваний ОСОБА_5 під час досудового розслідування беззастережно визнав свою винуватість у інкримінованому йому діянні і зобов'язується:- беззастережно визнавати обвинувачення в обсязі обвинувачення у судовому провадженні;- сприяти у виявленні чи припиненні інших кримінальних правопорушень; - сприяти в забезпеченні виконання завдання кримінального провадження щодо швидкого , повного та неупередженого судового розгляду обвинувального акту в суді. .З урахуванням обставин кримінального провадження, особи обвинуваченого, цілі та мети покарання , наявності пом'якшуючих обставин у вигляді щирого каяття, обтяжуючої обставини рецидив злочинів, сторони узгодили наступне покарання : визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 від відбування основного покарання звільнити з випробуванням, із покладенням обов'язків , передбачених ст.76 КК України.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 зазначив, що він цілком розуміє характер обвинувачення, яке йому пред'явлено, та визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України в повному обсязі, визнав фактичні обставини справи, встановлені під час досудового розслідування.
Крім того обвинувачений зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди . Просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні просив угоду про визнання винуватості затвердити, призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.
Потерпіла ОСОБА_6 до судового засідання не з'явилася , про час,дату і місце розгляду кримінального провадження повідомлялася належним чином, надала заяву про розгляд справи у її відсутність , проти затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим не заперечує .
Прокурор ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні просила угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.
Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, характеру висунутого обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки ухвалення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, переконавшись, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, суд дійшов висновку про те, що надана угода про визнання винуватості відповідає вимогам законодавства, інтересам суспільства та не порушує права, свободи та інтереси сторін та інших осіб.
За таких обставин суд вважає доведеним те, що ОСОБА_5 вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, і кримінальна відповідальність за вказане кримінальне правопорушення передбачена ч. 2 ст. 190 КК України.
В силу ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому , суд вважає щире каяття .
В силу ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому, суд вважає рецидив злочинів .
При визначенні виду покарання суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_5 - судимий , на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря психіатра не перебуває, не працює, за місцем проживання характеризується нейтрально.
З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень призначення йому основного покарання у виді позбавлення волі у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України, за якою він обвинувачується і яка передбачає відповідальність за вчинений злочин.
Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання » від 24 жовтня 2003 р. № 7(із змінами) судам необхідно мати на увазі, що частиною 1 статті 75 КК передбачено звільнення від відбування покарання з випробуванням тільки тих осіб, які засуджуються до виправних робіт, службового обмеження (для військовослужбовців), обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, тобто лише щодо основного покарання, що має бути належним чином вмотивовано у вироку.Рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням має бути належним чином мотивоване. Звільняючи особу від відбування покарання з випробуванням, суд може покласти на неї обов'язки, передбачені ст. 76 КК, з метою організації органами виконання покарань належного контролю за її поведінкою.
Відповідно до ст.75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.Суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п'яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням. У випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки. Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.
При призначенні покарання у виді позбавлення волі, враховуючи тяжкість злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_5 і обставини справи, суд приходить до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання за вчинене кримінальне правопорушення, оскільки він не представляє великої суспільної небезпеки, розкаявся у вчиненому, має постійне місце проживання, враховуючи, що тяжкі наслідки від кримінального правопорушення не наступили, цивільний позов не заявлявся, тому суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням в порядку ст.75 КК України.
Суд приходить до висновку , що у даному конкретному випадку призначення обвинуваченому покарання зі застосуванням положень ст. 75 КК України відповідає вимогам ст.ст.50,65 КК України.
У відповідності до ч.1 ст.76 КК України на обвинуваченого ОСОБА_5 необхідно покласти обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Також, у відповідності до ч.3 ст.76 КК України, суд вважає за можливе покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов"язок не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, що є необхідним та достатнім для його виправлення з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення , особи обвинуваченого та обставин, що пом'якшують покарання.
Враховуючи викладене, вивчивши надані матеріали, перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК та КК України, суд дійшов до переконання про наявність всіх правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 19 березня 2025 року між прокурором Кам'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 .
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 не обирався.
Процесуальні витрати на залучення експерта за проведення судової товарознавчої експертизи №711/25 від 12.03.2025 в сумі 320 грн.підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь Держави.
Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Цивільний позов не заявлявся. Викрадене майно - мобільний телефон "ОРРО АЗІ" повернуто потерпілій ОСОБА_6 .
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
На підставі викладеного, керуючись ст. 474, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 19 березня 2025 року між прокурором Кам'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначити ОСОБА_5 узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
В силу ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік , якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені судом на нього обов'язки , передбачені ст.76 КК України : 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Нагляд за поведінкою засудженого ОСОБА_5 покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання засудженого.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта у сумі 320 грн. 00 коп. ( триста двадцять грн. 00 коп.).
Після вступу вироку у законну силу речові докази- копію договору про надання фінансового кредиту під заставу DNZ-11.130202/0.87949 від 16.02.2025 року , - оптичний DVD-R диск з відеозаписом з камер внутрішнього відеоспостереження у приміщені ПТ «ломбард «Гарант», які зберігаються в матеріалах кримінального провадження , зберігати в матеріалах кримінального провадження;- мобільний телефон "ОРРО АЗІ", темно- бузкового кольору , об'ємом пам'яті 4/64 ГБ, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , який повернутий під розписку потерпілій , залишити власнику ОСОБА_6 .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Кам'янського, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, надіслати копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1