№ 207/734/25
№ 2/207/755/25
15 травня 2025 року м. Кам'янське .
Південний районний суд міста Кам'янського у складі головуючого судді Скиба С.А. , при секретареві Куцевол Л.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кам'янське справу № 207/734/25 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив» про стягнення заборгованості по заробітній платі , середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації моральної шкоди ,
У провадженні Південного районного суду міста Кам'янського знаходиться цивільна справа № 207/734/25 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив» про стягнення заборгованості по заробітній платі , середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації моральної шкоди .
Представник відповідача Приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив» Снітько Е.В. звернувся з клопотання про закриття провадження у справі , оскільки постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2025 року у справі № 904/9932/16 визнано Приватне акціонерне товариство «Дніпровський завод мінеральних добрив» банкрутом банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 6 місяців .
Дослідивши матеріали справи , суд дійшов до наступних висновків .
21 жовтня 2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) , пунктами 2 , 4 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» якого визначено , що з дня введення його в дію Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» втрачає чинність і подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство .
Судом встановлено , що постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2025 року у справі № 904/9932/16 визнано Приватне акціонерне товариство «Дніпровський завод мінеральних добрив» банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 6 місяців , на час розгляду цієї справи ліквідаційна процедура триває .
Частиною 1 статті 19 ЦПК України встановлено , що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних , земельних, трудових , сімейних , житлових та інших правовідносин , крім справ , розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства .
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах , що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ , передбачених частиною другою цієї статті) , та інші справи у визначених законом випадках , зокрема : справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника , стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство , у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів) , укладених боржником ; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника , за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу) , визначених відповідно до Податкового кодексу України , а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень , визначених Податковим кодексом України .
Згідно ст. 7 КУзПБ спори , стороною в яких є боржник , розглядаються господарським судом за правилами , передбаченими ГПК України , з урахуванням особливостей , визначених цією статтею .
Господарський суд , у провадженні якого перебуває справа про банкрутство , в межах цієї справи вирішує всі майнові спори , стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна ; спори про визнання недійсними результатів аукціону ; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів , укладених боржником ; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно ; спори про стягнення заробітної плати ; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника ; спори щодо інших вимог до боржника .
Згідно висновку до якого дійшла колегія суддів ВП ВС у своїй постанові від 15 січня 2020 року прийнятій за результатами розгляду справи , законодавець захищає не лише права банкрута , а й права інших осіб , які мають вимоги до банкрута . Захист таких осіб полягає у тому , що інші суди , незалежно від юрисдикції , які розглядали справи за позовами до відповідача , щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах , не закривають таке провадження , а передають справу до належного суду для розгляду по суті . При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції , який відкрив справу про банкрутство відповідача .
Отже , законодавець вкотре підкреслив , що розгляд усіх майнових спорів , стороною в яких є боржник у справі про банкрутство , повинен відбуватися саме і лише господарським судом , у провадженні якого перебуває справа про банкрутство , в межах цієї справи .
Аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц , від 18 лютого 2020 року у справі № 918/335/17 , постановах Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 921/557/15-г/10 , від 6 лютого 2020 року у справі № 910/1116/18 , від 12 січня 2021 року у справі № 334/5073/19 .
У постановах від 15 травня 2019 року у справі № 289/2217/17 , від 12 червня 2019 року у справі № 289/233/18 , від 19 червня 2019 року у справах № 289/718/18 та № 289/2210/17 , Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те , що визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду , який порушив справу про банкрутство , має на меті як усунення правової невизначеності , так і захист прав кредитора , який може за умови своєчасного звернення реалізувати свої права й отримати задоволення своїх вимог .
Крім того , як зазначено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11 червня 2019 року за №15/143-6 з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі , який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника . Поряд з іншими принципами правового регулювання відносин неплатоспроможності (галузевих принципів) , суттєве значення має й принцип судового нагляду у відносинах неплатоспроможності та банкрутства , який розпочинається з призначення розпорядника майна чи ліквідатора банкрута . Наведений вище принцип полягає у нагляді за дотриманням інтересів кредиторів стосовно збереження об'єктів конкурсної маси , а також інтересів боржника щодо обґрунтованості грошових претензій кредиторів тощо . Суд у справі про банкрутство повинен сам приймати рішення стосовно виду та інтенсивності нагляду з урахуванням процедури провадження , особи боржника та арбітражного керуючого , а також інших обставин справи .
Тобто , за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника особливістю вирішення таких спорів є концентрація всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника , залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів , метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів .
Такий правовий висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 908/4057/14 .
Таким чином , розгляд усіх спорів , стороною в яких є боржник , з дня введення в дію вказаного Кодексу має відбуватися господарським судом у межах справи про банкрутство , яку такий суд розглядає .
До того ж , вирішуючи питання про необхідність розгляду спору , стороною якого є особа , щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство , суди мають виходити не тільки з того , чи підлягають такі вимоги вартісній оцінці з урахуванням положень статті 163 ГПК України , а також надати оцінку змісту заявлених вимог та порушеного права або інтересу , на захист якого такий позов подано .
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15 червня 2021 року у справі №916/585/18 (916/1051/20) (провадження № 12-14гс21) звернула увагу на те , що положеннями частин першої , другої статті 131 КУзПБ передбачено , що майно боржника , що підлягає реалізації у процедурі погашення боргів боржника, складає ліквідаційну масу .
До складу ліквідаційної маси включається все майно боржника , що перебуває у його власності , а також те , що буде отримано боржником у власність після визнання його банкрутом і до завершення процедури погашення боргів боржника , крім майна , визначеного частинами шостою та сьомою цієї статті та статтею 132 цього Кодексу .
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те , що якщо наслідком задоволення вимоги , заявленої у справі , стороною якої є особа , щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство , може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника , таку справу слід розглядати у межах справи про банкрутство на підставі статті 7 КУзПБ .
Таким чином , суд дійшов до висновку про те , що заявлені позивачкою у цій справі вимоги мають розглядатися у межах справи про банкрутство ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» відповідно до статті 7 КУзПБ , що узгоджується з викладеними Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 15 червня 2021 року у справі № 916/585/18 (916/1051/20) (провадження № 12-14гс21) правовими висновками .
Тому необхідно надіслати справу на розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області за адресою : 49027 , м. Дніпро , вулиця Володимира Винниченка , 1 , для розгляду в межах справи № 904/9932/16 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив» .
Керуючись ст. 19 ЦПК України , ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства , суддя
Надіслати справу № 207/734/25 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив» про стягнення заборгованості по заробітній платі , середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації моральної шкоди , до Господарського суду Дніпропетровської області за адресою : 49027 , м. Дніпро , вулиця Володимира Винниченка , 1 А , для розгляду в межах справи № 904/9932/16 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив» .
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів .
Суддя С.А. Скиба