Справа № 156/549/25
Провадження № 3/156/448/25
21 травня 2025 року сел.Іваничі
Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Федечко М. О., розглянувши матеріали, які надійшли з Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , працює у Нововолинському ЗДО №5, посада - кухар,
за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),
учасники справи:
особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,
про права передбачені ст. 268 КУпАП, ст. ст. 10, 63 Конституції України, особі роз'яснено,
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи
25.02.2025 року близько 19:00 год. гр. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою свого проживання ухилилась від виконання своїх батьківських обов'язків, передбачених ст. 150 СК України, відносно малолітньої доньки ОСОБА_2 , 2012 року народження, що виразилось у тому, що остання розпивала алкогольні напої та курила електронні сигарети, де в подальшому опублікувала дане діяння у соціальних мережах.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 184 КУпАП.
ІІ. Пояснення учасників справи
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнала повністю. Додатково зазначила, що має трьох дітей, одна дитина має інвалідність, дітей виховує належним чином, однак не знала про відео своєї дочки у соціальних мережах. Щодо електронних сигарет, наголосила, що сварила дочку, однак вона не слухається. Батько дитини воює, можливо це пов'язано з її поведінкою. Зазначила, що працює, отримує дохід в розмірі 8000,00 грн. Просила суд її суворо не карати.
ІІІ. Застосоване судом законодавство
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з положеннями ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, тощо.
Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини ООН від 20.11.1989р. (далі Конвенція), яку було ратифіковано Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991р. та яка набула чинності для України 27.09.1991р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків,опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Згідно зі ст. 18 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Статтею 150 СК України передбачені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Так, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину..
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Диспозицією ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачено відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Батьківські права та обов'язки - права і обов'язки, покладені законодавством на батьків щодо виховання і утримання дітей.
Батьки мають обов'язок виховувати своїх дітей та піклуватися про їх здоров'я, надавати їм освіту та готувати їх до праці.
Виховання дітей - процес заохочення та підтримки фізичного, емоційного, соціального та інтелектуального розвитку дитини від народження до дорослості.
ІV. Оцінка суду щодо фактичних обставин справи
Суддя, заслухавши в судовому засіданні особу, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшла висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 431018 від 25.03.2025 року;
- рапортом від 28.02.2025 року інспектора сектору «Служба освітньої безпеки» Володимирського РВП ГУНП у Волинській області - М. Грушковської;
- рапортом від 28.02.2025 року інспектора сектору «Служба освітньої безпеки» Володимирського РВП ГУНП у Волинській області - М. Грушковської;
- письмовим поясненням від 28.02.2025 року ОСОБА_1 в якому вона зазначила, що 25.02.2025 року думала, що дочка пішла на гурток дизайну, однак про випадок дізналася від інспектора сектору «Служба освітньої безпеки». Зазначила, що до цього випадку проводилися виховні роботи;
- письмовим поясненням від 28.02.2025 року ОСОБА_2 в якому вона зазначила, що 25.02.2025 року вона з подругами святкувала своє день народження, вживала алкоголь та курила, все це записала на відео в соціальних мережах. Пояснення відібрані в присутності законного представника;
- характеристикою щодо ОСОБА_2 , 2012 року народження, учениці 7-В класу Нововолинського ліцею №6;
- позитивною характеристикою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
Також до матеріалів справи додано копію паспорта гр. України ОСОБА_1 та копію свідоцтва про народження малолітньої ОСОБА_2 .
Вказані докази зібрані у встановленому законом порядку, відповідають фактичним обставинам справи, тобто є належними та допустимими, і в своїй сукупності, взаємозв'язку, достатності підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та її вину, тому суд бере їх за основу при постановленні судового рішення.
При цьому судом враховується також те, що ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржувала, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього, - суду не скеровувала.
Аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суддею беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей, оскільки докази її вини є переконливими, достатніми, відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в матеріалах, що були повно та всебічно досліджені.
V. Накладення стягнення
Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
На виконання вимог ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, суддею враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що б пом'якшували або обтяжували відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення, не встановлено.
Таким чином, суд всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи, вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а її дії вірно кваліфіковані, як адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу та майновий стан порушника (працює, має на утриманні трьох малолітніх дітей), ступінь її вини, визнання вини, суддя вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 184 КУпАП у виді п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Визначений вид та розмір покарання за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
VІ. Судові витрати
Згідно вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Оскільки, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення, то суддя вважає за необхідне стягнути з останньої судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень.
Керуючись ч. 1 ст. 184, ст. ст. 33, 34, 35, 40-1, 283-285, 268, 294 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 коп.
Встановити ОСОБА_1 строк для добровільної сплати визначеної суми штрафу - 15 днів з дня вручення їй цієї постанови. Реквізити для оплати штрафу: отримувач коштів: ГУК у Волинські області/м.Нововолинськ/21081100; код за ЄДРПОУ: 38009371; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA408999980313030106000003556.
У разі несплати штрафу правопорушником у встановлений строк стягнути в порядку примусового виконання цієї постанови із ОСОБА_1 в дохід держави подвійний розмір штрафу, визначеного в постанові, тобто 1 700 (одну тисячу сімсот) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Строк пред'явлення постанови для виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, та потерпілою особою протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області.
Суддя М. О. Федечко