154/1841/25
1-кс/154/353/25
20 травня 2025 року Слідчий суддя Володимирського міського суду Волинської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області майора поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №12025030510000435 від 09.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КК України,
15 травня 2025 року старший слідчий ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з вищезазначеним клопотанням, яке обґрунтовує тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 08.05.2025 близько 18 год. гр. ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , жит. Волинської області, Володимирського району Волинської області, с. Суходоли відвіз малолітню ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 власним автомобілем до лісу в с. Дігтів, та вчиняв розпусні дії відносно останньої, а саме чіпав руками ноги, груди, сунув руки у штани, цілував у шию та губи.
09 травня 2025 року, відомості про дане кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025030510000435 з попередньою кваліфікацією за ч. 2 ст. 156 КК України.
13 травня 2025 року, в ході огляду приміщення, в службовому кабінеті №5 Володимирського РВП ГУНП у Волинській області, що за адресою: м. Володимир, вул. Соборна, 6, у малолітньої ОСОБА_5 , у присутності понятих, законного представника і психолога, було вилучено невеликий тряпчастий мішечок червоного кольору, в якому знаходився браслет із металу білого кольору, довжиною 19 см, якого подарував малолітній ОСОБА_5 - ОСОБА_4 .
Вилучені 13.05.2025 тряпчастий мішечок червоного кольору та браслет із металу білого кольору, мають значення речових доказів у кримінальному провадженні № 12025030510000435 від 09.05.2025, оскільки вони можуть бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 1 ст. 98 КПК України.
Крім того, на даний час у кримінальному провадженні необхідно провести ряд необхідних судових експертиз та слідчих дій за участю вищезазначених речей.
Таким чином вилучені речі підлягають арешту із забороною відчуження, розпорядження та користуванням, оскільки мають значення речових доказів і на даний час у провадженні є необхідність у проведенні за їх участю ряду судових експертиз та слідчих дій, що дозволить об'єктивно встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження.
В іншому ж випадку, вказані речі, є речовими доказами у кримінальному провадженні, підлягатимуть поверненню з подальшою неможливістю проведення необхідних експертиз, оскільки сліди злочину на них можуть бути знищені.
Вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Згідно ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавленні за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (ч.2 ст.131, ч.1 ст.170 КПК України).
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні правові підстави для накладення арешту на зазначені у клопотанні слідчого речі, з метою їх збереження, оскільки існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що ці речі є доказом кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Незастосування даного заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до зникнення або втрати майна, зазначеного у клопотанні слідчого, що визнано речовим доказом, чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Зважаючи на такі ризики, слідчий суддя вважає обґрунтованим застосувати заборону розпоряджатися та відчужувати вказане майно.
Такий спосіб арешту майна, на думку слідчого судді, забезпечить його збереження, та буде найменш обтяжливим для його власника або володільца.
Керуючись ст.ст.170-174 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого СВ Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області майора поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №12025030510000435 від 09.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на тряпчастий мішечок червоного кольору, в якому знаходився браслет із металу білого кольору, довжиною 19 см, які були вилучені у малолітньої ОСОБА_5 , шляхом заборони розпоряджатися та користуватися цим майном.
Відповідно до ч.3 ст.173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Арешт майна є тимчасовим, до скасування у встановленому КПК України порядку заходом забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копію ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення направити слідчому, та власнику майна.
Слідчий суддя ОСОБА_1