Справа № 560/14750/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Драновський Я.В.
Суддя-доповідач - Біла Л.М.
20 травня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Гонтарука В. М. Моніча Б.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року позов задоволено.
Суд визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 01.04.2024 №220950004435 про відмову у призначенні пенсії та зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 22.02.1993 по 12.12.2002 у СТОВ "Поділля" с. Кульчини Красилівського району.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач відзначає про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
У відповідності до вимог ст. 311 КАС України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія встановила наступне.
25.03.2024 позивач звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Заява позивача за принципом екстериторіальності була розглянута Головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яке рішенням № 220950004435 від 01.04.2024 відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 31 рік.
Згідно наданих документів страховий стаж позивача, що дає право на пенсію, становив 20 років 03 місяці 20 днів.
За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано: період роботи з 22.03.1993 по ... згідно наданої довідки від 22.03.2024 №09-21/2024/50, оскільки в довідці відсутня дата звільнення з роботи.
Вважаючи оскаржуване рішення протиправним, позивач звернулась до суду з цим позовом.
За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо обґрунтованості позовних вимог.
Оцінюючи спірні правовідносини, які виникли між сторонами, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів враховує наступне.
Загальні умови, порядок нарахування та розмір пенсій визначаються, зокрема, Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV.
Відповідно до ст. 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом (до 01.01.2004). Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до 01.01.2004, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Згідно з ст. ст. 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв, навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема, у статті 56 Закону №1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
До стажу роботи, серед іншого, також зараховується: а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків; ж) час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.
Основним документом, що підтверджує стаж роботи, згідно із статтею 62 Закону № 1788-XII, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктом 20 Порядку № 637 передбачено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Трудовий стаж встановлюється на підставі уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників у разі відсутності відповідних записів у трудовій книжці.
Таким чином, лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі №291/99/17 (адміністративне провадження № К/9901/24469/18).
Відтак, суд першої інстанції вірно виснував, що законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями про період роботи, що можуть міститися в інших документах.
Як вбачається з матеріалів справи відповідно до записів трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 , втановлено наступне:
20.04.1986 року позивача прийнята в члени колгоспу "Поділля" с. Кульчини, який 06.02.1992 року було реорганізовано в КСП "Поділля";
26.02.2000 року позивач звільнена з КСП "Поділля" у зв'язку із його реорганізацією в СТОВ "Поділля" та переведена на роботу в останнє.
12.12.2002 року позивач звільнена з роботи в СТОВ "Поділля" с. Кульчини.
Таким чином, судом першої інстанції достеменно встановлено, що у спірний період, а саме з 1993 по 2002 рік включно, позивач працювала у СТОВ "Поділля" с. Кульчини Красилівського району.
Крім того, в матеріалах справи наявні архівні довідки Красилівського трудового архіву Красилівської міської ради Хмельницької області від 15.03.2024 №03-01/165/1, де вказані суми заробітку позивача, отримані в СТОВ "Поділля" с. Кульчини Красилівського району, починаючи з лютого 1993 року по грудень 2002 року включно, та від 24.01.2024 року №03-01/55, де міститься інформація про відпрацьовані позивачем людинодні та нараховану заробітну плату за період роботи з 1993 року по 2022 рік в СТОВ "Поділля" с. Кульчини Красилівського району
Відтак, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність зарахування періоду роботи позивача з 22.02.1993 по 12.12.2002 у СТОВ "Поділля" с. Кульчини Красилівського району до її страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком.
Разом з тим, судова колегія зауважує, що в матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б свідчили про вчинення відповідачами дій, спрямованих на проведення перевірки відомостей у поданих позивачем документах в разі наявності сумнівів або необхідності уточнити певні відомості.
Тобто, ГУ ПФУ в Одеській області прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу по формальних підставах, не надавши при цьому до суду доказів на підтвердження того, що відомості трудової книжки позивача містять неправдиві або недостовірні відомості.
Наразі, підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки чи інших документів на підприємстві.
При цьому, належних доказів в підтвердження недостовірності та неправдивості інформації, що міститься в трудовій книжці позивача, матеріали справи не містять, а остання в судовому порядку недійсною не визнавалась.
В контексті викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Біла Л.М.
Судді Гонтарук В. М. Моніч Б.С.