Справа № 127/14238/25
Провадження № 1-кп/127/523/25
19.05.2025 місто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
потерпілого ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження, відомості про яке внесено 09 серпня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022020020000711 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кам'янець-Подільський, Хмельницької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України, -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Погребище, Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України, -
ОСОБА_4 , згідно наказу № 798 від 20.12.2021 призначений на посаду начальника елеваторного господарства ПрАТ «Вінницького олійножирового комбінату» (далі ПрАТ «Вінницький ОЖК»), за адресою: м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, 26 та у відповідності до посадової інструкції № 2910/775, затвердженої Головою правління ПрАТ «Вінницького ОЖК», на начальника елеваторного господарства ПрАТ «Вінницького ОЖК» покладено ряд завдань та обов'язків, з якими було під особистий підпис ознайомлено ОСОБА_4 .
Згідно наказу Голови правління ПрАТ «Вінницького ОЖК» № 335-кп від 05.06.2020 ОСОБА_9 , вантажника служби вантажних робіт, переведено з 06.06.2020 на посаду вантажника елеваторного господарства на ПрАТ «Вінницький ОЖК».
08.08.2022 близько 08 год. 15 хв. вантажник елеваторного господарства ПрАТ «Вінницький ОЖК» ОСОБА_9 спільно з вантажником елеваторного господарства ОСОБА_10 за розпорядженням майстра зміни ОСОБА_5 , який діяв відповідно до вказівки начальника елеваторного господарства ОСОБА_4 , приступив до перезавантаження шроту з вантажного автомобіля до вагону-цистерни за допомогою розвантажувача вагонів мобільного РВМ-180 за адресою: м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, 26, на території ПрАТ «Вінницький ОЖК». який відповідно до вказівки
У подальшому, 08.08.2022 близько 13 год. 37 хв. ОСОБА_9 в ході виконання робіт по перевантаженню, під час висипання шроту з вантажного автомобіля на платформу розвантажувача вагонів, помітив, що збільшився потік висипання шроту, після чого, він став на приймальну платформу РВМ-180 та розпочав палицею розправляти шрот, в ході чого ліва нога ОСОБА_9 потрапила в шнеки механізму РВМ-180, та, як наслідок, спричинила йому тілесні ушкодження.
Згідно висновку судово-медичної експертизи від 25.10.2022 у ОСОБА_9 виявлено тілесні ушкодження, а саме травма лівого стегна на рівні середньої та нижньої третин стегна з пошкодженням діафізу стегнової кістки та м'яких тканин, що викликало необхідність ампутації лівої нижньої кінцівки на рівні середньої та нижньої третин лівого стегна, травматичний шок важкого ступеня, що виникло від травматичної дії тупого твердого предмету (предметів), та за ступенем тяжкості належать до тяжких тілесних ушкоджень, оскільки являлось небезпечним для життя в момент спричинення.
Згідно акту розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, що стався 08.08.2022 о 13 год. 40 хв., зазначений нещасний висновок відповідно до п.п. 1,2 п. 52 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 337 від 17.04.2019, даний нещасний випадок з ОСОБА_9 визнано таким, що пов'язаний з виробництвом.
Таким чином ОСОБА_4 , працюючи на посаді начальника елеваторного господарства ПрАТ «Вінницький ОЖК» не забезпечив контроль за додержанням працюючими правил і норм з охорони праці, чим порушив вимоги п. 2.6 посадової інструкції № 2910/775 начальника елеваторного господарства, затвердженої Головою правління ПрАТ «Вінницький ОЖК» 17.10.2019.
Крім того, ОСОБА_4 допустив до виконання роботи по професії машиніста перевантажувачів. вантажника ОСОБА_9 без відповідного навчання та перевірки знань з питань охорони праці, чим порушив вимоги п.п. 3.6, 4.1 НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці», затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 № 15.
Згідно висновку судової експертизи з дослідження причин та наслідків порушення вимог безпеки життєдіяльності та охорони праці, видом події, яка сталась 08.08.2022 з вантажником ПрАТ «Вінницький ОЖК» ОСОБА_9 є дія рухомих і таких, що обертаються, деталей розвантажувача вагонів мобільного РВМ-180 на нижню ліву кінцівку ОСОБА_9 , внаслідок чого він отримав травму лівого стегна на рівні середньої та нижньої третин, що викликало необхідність ампутації лівої нижньої кінцівки на рівні середньої та нижньої третин лівого стегна.
ОСОБА_9 виконував роботу машиніста перевантажувачів, а саме вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою розвантажувача вагонів мобільного РВМ-180, які відносяться до робіт з підвищеною небезпекою.
До виконання робіт з підвищеною небезпекою, а саме вантажно-розвантажувальних робіт за допомогою розвантажувача вагонів мобільного РВМ-180, був допущений вантажник ОСОБА_9 , який не пройшов спеціальне навчання з охорони праці та перевірку знань з охорони праці як машиніст перевантажувачів.
Згідно висновку додаткової судової експертизи з дослідження причин та наслідків порушення вимог безпеки життєдіяльності та охорони праці з технічної та організаційної точок зору у причинно-наслідковому зв'язку з настанням події, внаслідок якої 08.08.2022 отримав тілесні ушкодження ОСОБА_9 за адресою м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, 26, перебуває невиконання вимог нормативно-правових (нормативних) актів з охорони праці.
Зокрема, начальник елеваторного господарства ПрАТ «Вінницький ОЖК» ОСОБА_4 порушив наступні вимоги законодавства та нормативно - правових актів:
- в порушення вимог ст. 153 Кодексу законів про працю України 22-VIII від 10.12.1971, не створив безпечні і нешкідливі умови праці вантажнику ОСОБА_9 ;
- в порушення вимог ст. 160 Кодексу законів про працю України № 322-VIII від 10.12.1971, не здійснював постійний контроль за додержанням вимог нормативних актів про охорону праці;
- в порушення вимог ст. 13 Закону України «Про охорону праці» № 2694-XII від 14.10.1992, не забезпечив належне утримання розвантажувача вагонів мобільного РВМ-180, моніторинг за його технічним станом, а також не здійснив контроль за додержанням технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, за виконанням робіт відповідно до вимог законодавства;
- в порушення ч. 2 статті 18 Закону України «Про охорону праці» № 2694-XII від 14.10.1992, допустив до роботи з підвищеною небезпекою вантажно-розвантажувальних робіт за допомогою РВМ-180, у тому числі до керування РВМ-180, вантажника ОСОБА_9 , який не пройшов спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці;
- в порушення вимог ч. 6 статті 18 Закону України «Про охорону праці» № 2694-XII від 14.10.1992, допустив до роботи з підвищеною небезпекою - вантажно-розвантажувальних робіт за допомогою РBМ-180, у тому числі до керування РВМ-180, вантажника ОСОБА_9 , який не пройшов відповідне навчання, первинний інструктаж і перевірку знань з охорони праці за професією «машиніст перевантажувачів»;
- в порушення вимог п. 3.6 глави 3 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05), затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці № 15 від 26.01.2005, допустив вантажника ОСОБА_9 до роботи з підвищеною небезпекою - вантажно-розвантажувальних робіт за допомогою РВМ-180, у тому числі до керування РВМ-180, без проходження вантажником ОСОБА_9 відповідного навчання, первинного інструктажу і перевірки знань з питань охорони праці за професією «машиніст перевантажувачів»;
- в порушення вимог п. 4.1 глави 4 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05), затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці № 15 від 26.01.2005, допустив вантажника ОСОБА_9 до роботи з підвищеною небезпекою - вантажно-розвантажувальних робіт за допомогою РВМ-180, у тому числі до керування РВМ-180, без проходження вантажником ОСОБА_9 спеціального навчання і перевірки знань відповідних нормативно-правових актів з питань охорони праці;
- в порушення вимог п. 6.4 глави 6 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05), затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці № 15 від 26.01.2005, допустив вантажника ОСОБА_9 до роботи з підвищеною небезпекою - вантажно-розвантажувальних робіт за допомогою РВМ-180, у тому числі до керування PВМ-180, без проходження вантажником ОСОБА_9 первинного інструктажу за професією «машиніст перевантажувачів»;
- в порушення вимог п. 1.8 глави 1 розділу V Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників, затверджених наказом МНС України № 67 від 25.01.2012, не забезпечив оснащення приймальної платформи розвантажувача вагонів мобільного РBМ-180 міцними, безпечними та справними додатковими захисними пристроями, які обмежували б доступ до її рухомих частин (шнеків);
- в порушення вимог п. 8 розділу ІІІ Вимог безпеки та захисту здоров'я під час використання виробничого обладнання працівниками, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України № 2072 від 28.12.2017, не забезпечив обладнання приймальної платформи розвантажувача вагонів мобільного РВМ - 180 міцними, безпечними та справними захисними огородженнями чи пристроями для унеможливлення доступу до її рухомих частин (шнеків);
- в порушення вимог п. 88 кваліфікаційних характеристик робітників розділу 1 Випуску 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 336 від 29.12.2004, допустив до роботи з підвищеною небезпекою - вантажно-розвантажувальних робіт за допомогою PВМ-180, у тому числі до керування PВМ-180, вантажника ОСОБА_9 , який не відповідає кваліфікаційним вимогам за професією «машиніст перевантажувачів»;
- в порушення вимог п. 2.4 посадової інструкції № 2910/775 начальника елеваторного господарства, затвердженої Головою правління ПрАТ «Вінницький ОЖК» від 17.10.2019, не забезпечив технічно правильну експлуатацію PВМ-180;
- в порушення вимог п. 2.6 посадової інструкції № 2910/775 начальника елеваторного господарства, затвердженої Головою правління ПрАТ «Вінницький ОЖК» від 17.10.2019, не контролював додержання працюючими, у тому числі вантажником ОСОБА_9 та майстром елеваторного господарства ОСОБА_5 , правил і норм з охорони праці, виробничої і трудової дисципліни.
Таким чином, 08.08.2022 ОСОБА_4 , працюючи на посаді начальника елеваторного господарства ПрАТ «Вінницького олійножирового комбінату», будучи службовою особою підприємства, допустив вищезазначені порушення вимог нормативно-правових актів про охорону праці, в результаті чого працівник підприємства ОСОБА_9 отримав тяжкі тілесні ушкодження, які являлись небезпечним для життя в момент спричинення.
Згідно зазначеного висновку додаткової судової експертизи з дослідження причин та наслідків порушення вимог безпеки життєдіяльності та охорони праці у разі належного виконання начальником елеваторного господарства ПрАТ «Вінницький ОЖК» ОСОБА_4 нормативних вимог безпеки життєдіяльності та охорони праці можливо було уникнути настання досліджуваного нещасного випадку з ОСОБА_9 .
В той же час, ОСОБА_5 , згідно наказу № 795 від 20.12.2021 призначений на посаду майстра зміни елеваторного господарства ПрАТ «Вінницького олійножирового комбінату» (далі ПрАТ «Вінницький ОЖК»), за адресою: м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, 26 та у відповідності до посадової інструкції № 1700/277, затвердженої Головою правління ПрАТ «Вінницького ОЖК», на майстра зміни елеваторного господарства ПрАТ «Вінницького ОЖК» покладено ряд завдань та обов'язків, з якими було під особистий підпис ознайомлено ОСОБА_5
ОСОБА_5 , працюючи на посаді майстра зміни елеваторного господарства ПрАТ «Вінницький ОЖК» як відповідальна особа за безпечне проведення вантажно-розвантажувальних робіт не перевірив справність пристосувань, чим порушив вимоги п. 2 розділу 1 глави ІІІ НПАОП 0.00-1.75-15 «Правил охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт», затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 19.01.2015 № 21.
Крім того, ОСОБА_5 допустив експлуатацію розвантажувача PВМ-180 в незадовільному технічному стані з відсутнім елементом та пошкодженим кріпленням захисної решітки шнеків приймальної платформи, чим порушив вимоги п. 2.4 та п. 2.6 посадової інструкції № 1700/277 майстра зміни, затвердженої Головою правління ПрАТ «Вінницький ОЖК» 17.10.2019 та п. 4.26 розділу 4 НПАОП 15.4-1.10-92 «Правил безпеки у виробництвах рослинних олій методом пресування і екстракції», затвердженого Держгіртехнаглядом України 25.11.1992.
Також ОСОБА_5 не провів первинний інструктаж безпосередньо на робочому місці ОСОБА_9 , який мав виконувати нову для нього роботу, чим порушив вимоги п. 6.4 НПАОП 0.00-4.12-05 «Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці», затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 № 15.
Згідно висновку додаткової судової експертизи з дослідження причин та наслідків порушення вимог безпеки життєдіяльності та охорони праці з технічної та організаційної точок зору у причинно-наслідковому зв'язку з настанням події, внаслідок якої 08.08.2022 отримав тілесні ушкодження ОСОБА_9 за адресою м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, 26, перебуває невиконання вимог нормативно-правових (нормативних) актів з охорони праці.
Зокрема, майстер елеваторного господарства ПрАТ «Вінницький ОЖК» ОСОБА_5 порушив наступні вимоги законодавства та нормативно - правових актів:
- в порушення вимог ст. 153 Кодексу законів про працю України 22-VIII від 10.12.1971, не провів вантажнику ОСОБА_9 первинний інструктаж з питань охорони праці за професією «машиніст перевантажувачів»;
- в порушення вимог ст. 160 Кодексу законів про працю України № 322-VIII від 10.12.1971, не здійснював постійний контроль за додержанням вимог нормативних актів про охорону праці;
- в порушення вимог ст. 13 Закону України «Про охорону праці» № 2694-XII від 14.10.1992, не забезпечив належне утримання розвантажувача вагонів мобільного РВМ-180, моніторинг за його технічним станом, а також не здійснював контроль за додержанням технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, за виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;
- в порушення вимог ч. 1 статті 18 Закону України «Про охорону праці» № 2694-ХII від 14.10.1992, перед допуском вантажника ОСОБА_9 до вантажно-розвантажувальних робіт за допомогою РВМ-180, у тому числі до керування РВМ-180, не провів йому первинний інструктаж з питань охорони праці за професією «машиніст перевантажувачів»;
- в порушення ч. 2 статті 18 Закону України «Про охорону праці» № 2694-XII від 14.10.1992, допустив до роботи з підвищеною небезпекою вантажно-розвантажувальних робіт за допомогою РВМ-180, у тому числі до керування РВМ-180, вантажника ОСОБА_9 , який не пройшов спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці;
- в порушення вимог ч. 6 статті 18 Закону України «Про охорону праці» № 2694-XII від 14.10.1992, допустив до роботи з підвищеною небезпекою - вантажно-розвантажувальних робіт за допомогою РBМ-180, у тому числі до керування РВМ-180, вантажника ОСОБА_9 , який не пройшов відповідне навчання, первинний інструктаж і перевірку знань з охорони праці за професією «машиніст перевантажувачів»;
- в порушення вимог п. 3.6 глави 3 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05), затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці № 15 від 26.01.2005, допустив вантажника ОСОБА_9 до роботи з підвищеною небезпекою - вантажно-розвантажувальних робіт за допомогою РВМ-180, у тому числі до керування РВМ-180, без проходження вантажником ОСОБА_9 відповідного навчання, первинного інструктажу і перевірки знань з питань охорони праці за професією «машиніст перевантажувачів»;
- в порушення вимог п. 4.1 глави 4 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05), затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці № 15 від 26.01.2005, допустив вантажника ОСОБА_9 до роботи з підвищеною небезпекою - вантажно-розвантажувальних робіт за допомогою РВМ-180, у тому числі до керування РВМ-180, без проходження вантажником ОСОБА_9 спеціального навчання і перевірки знань відповідних нормативно-правових актів з питань охорони праці;
- в порушення п. 2 глави 1 розділу III Правил охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 21 від 19.01.2015, не перевірив справність захисної решітки приймальної платформи розвантажувача вагонів мобільного PВМ-180, а також перед початком робіт не провів первинний інструктаж вантажнику ОСОБА_9 за професією «машиніст перевантажувачів»;
- в порушення вимог п. 3 глави 13 розділу III Правил охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 21 від 19.01.2015, допустив вантажника ОСОБА_9 до роботи на РВМ-180, захисна решітка приймальної платформи якого перебувала в несправному, пошкодженому стані;
- в порушення вимог п. 4 глави 13 розділу III Правил охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 21 від 19.01.2015, не перевірив справність захисної решітки приймальної платформи PBМ-180;
- в порушення вимог п. 6 глави 3 розділу VII Правил охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України № 62 від 19.01.2018, перед початком робіт не провів первинний інструктаж вантажнику ОСОБА_9 за професією «машиніст перевантажувачів»;
- в порушення вимог п. 1.8 глави 1 розділу V Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників, затверджених наказом МНС України № 67 від 25.01.2012, не забезпечив оснащення приймальної платформи розвантажувача вагонів мобільного РBМ-180 міцними, безпечними та справними додатковими захисними пристроями, які обмежували б доступ до її рухомих частин (шнеків);
- в порушення вимог п. 8 розділу ІІІ Вимог безпеки та захисту здоров'я під час використання виробничого обладнання працівниками, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України № 2072 від 28.12.2017, не забезпечив обладнання приймальної платформи розвантажувача вагонів мобільного РВМ - 180 міцними, безпечними та справними захисними огородженнями чи пристроями для унеможливлення доступу до її рухомих частин (шнеків);
- в порушення вимог п. 88 кваліфікаційних характеристик робітників розділу 1 Випуску 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 336 від 29.12.2004, допустив до роботи з підвищеною небезпекою - вантажно-розвантажувальних робіт за допомогою PВМ-180, у тому числі до керування PВМ-180, вантажника ОСОБА_9 , який не відповідає кваліфікаційним вимогам за професією «машиніст перевантажувачів»;
- в порушення вимог пп. 2.2.4 п. 2.2 розділу 2 «Вимоги безпеки перед початком роботи» Інструкції № 1-ЕГ з охорони праці для вантажника елеваторного господарства, затвердженої наказом т.в.о. голови правління ПрАТ «Вінницький ОЖК» № 66 від 21.01.2022, не перевірив стан захисних решіток РВМ-180 на наявність порушень їх цілісності, не прийняв міри для усунення таких порушень;
- в порушення вимог п. 2.2 Інструкції № 2-ЕГ з охорони праці для машиніста перенавантажувача елеваторного господарства ПрАТ «Вінницький олійножировий комбінат», затвердженої наказом т.в.о. голови правління ПрАТ «Вінницький ОЖК» № 66 від 21.01.2022, не перевірив справність захисної решітки приймальної платформи PВМ-180 та не прийняв міри для усунення несправностей;
- в порушення вимог п. 2.4 посадової інструкції № 1700/277 майстра зміни елеваторного господарства, затвердженої Головою правління ПрАТ «Вінницький ОЖК» від 17.10.2019, не забезпечив безпечні умови праці для вантажника ОСОБА_9 , не запобіг виникненню виробничого травматизму;
- в порушення п. 2.6 посадової інструкції № 1700/277 майстра зміни елеваторного господарства, затвердженої Головою правління ПрАТ «Вінницький ОЖК» від 17.10.2019, не забезпечив справний стан і безпечну експлуатацію РВМ- 180;
- в порушення вимог п. 2.8 посадової інструкції № 1700/277 майстра зміни елеваторного господарства, затвердженої Головою правління ПрАТ «Вінницький ОЖК» від 17.10.2019, не провів з вантажником ОСОБА_9 первинний інструктаж з питань охорони праці за професією «машиніст перевантажувачів»;
- в порушення вимог п. 2.11 посадової інструкції № 1700/277 майстра зміни елеваторного господарства, затвердженої Головою правління ПрАТ «Вінницький ОЖК» від 17.10.2019, не провів щозмінну перевірку стану охорони праці на всіх дільницях елеватора, зокрема, перевірку належного технічного стану захисної решітки приймальної платформи PBМ-180, і не прийняв всі можливі заходи по усуненню неполадок;
- в порушення вимог п. 2.12 посадової інструкції № 1700/277 майстра зміни елеваторного господарства, затвердженої Головою правління ПрАТ «Вінницький ОЖК» від 17.10.2019, при прийнятті зміни не перевірив і не проконтролював належний технічний (справний) стан захисної решітки приймальної платформи PBM-180;
- в порушення вимог п. 2.19 посадової інструкції № 1700/277 майстра зміни елеваторного господарства, затвердженої Головою правління ПрАТ «Вінницький ОЖК» від 17.10.2019, не контролював процес перевантаження шроту вантажником ОСОБА_9 з транспортного засобу до вагону;
- в порушення вимог п. 3.3 глави 3 «Вимоги безпеки» Інструкції з експлуатації розвантажувача вагонів мобільного РВМ-180, допустив до роботи з розвантажувачем РВМ-180 вантажника ОСОБА_9 , який не пройшов первинний інструктаж з техніки безпеки за професією «машиніст перевантажувачів».
Таким чином, 08.08.2022 ОСОБА_5 , працюючи на посаді майстра зміни елеваторного господарства ПрАТ «Вінницького олійножирового комбінату», будучи службовою особою підприємства, допустив вищезазначені порушення вимог нормативно-правових актів про охорону праці, в результаті чого працівник підприємства ОСОБА_9 отримав тяжкі тілесні ушкодження, які являлись небезпечним для життя в момент спричинення.
Згідно висновку зазначеної додаткової судової експертизи з дослідження причин та наслідків порушення вимог безпеки життєдіяльності та охорони праці у разі належного виконання майстром елеваторного господарства ПрАТ «Вінницький ОЖК» ОСОБА_5 нормативних вимог безпеки життєдіяльності та охорони праці можливо було уникнути настання досліджуваного нещасного випадку з ОСОБА_9 .
До початку судового розгляду, 19.05.2025 року, між прокурором Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 , з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_4 , в присутності захисника з іншого боку, на підставі ст. ст. 468, 469, 470, 472-473 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Зі змісту укладеної угоди вбачається, що сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 272 КК України та призначення ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 272 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що він розуміє надані законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосовний за наслідками затвердження угоди про визнання винуватості судом.
Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся та зазначив, що угода про визнання винуватості є добровільною та наполягав на затвердженні угоди про визнання винуватості. По суті обвинувачення ОСОБА_4 пояснив, що він працював на посаді начальника елеваторного господарства ПрАТ «Вінницький ОЖК». Від керівництва йому була поставлена задача, а саме організувати перевантаження шроту з «Вінницязерносервіс», який перевозився автотранспортом на територію ПрАТ «Вінницький ОЖК» та перевантажити його у вагони. Оскільки на підприємстві звільнилися багато людей, у нього не вистачало машиністів-перевантажувачів. ОСОБА_5 тоді був на зміні змінним майстром та у нього в підпорядкуванні були два вантажника. Оскільки ОСОБА_9 був досвідченою людиною у цій сфері, тому його залучили до перевантаження. Потерпілий керував перевантажувачем. Водій грузовика, під'їхавши до перевантажувача, вище підійняв кузов, тому шроту посипалося більше. Внаслідок чого шнеки почали пробуксовувати. Побачивши це, ОСОБА_9 підійшов до автомобіля підняти люк, аби зменшити подачу шроту та став ногами на захисну решітку. Оскільки на захисній решітці була поламана перемичка, нога ОСОБА_9 потрапила до шнеку. В цей час ОСОБА_4 саме здійснював обхід на підприємстві. Коли йому повідомили про цю подію, він відразу викликав медсестру, зателефонував до служби швидкої допомоги та механіку підприємства, аби звільнити ОСОБА_9 .
Крім того зазначив, що він, як начальник підрозділу відповідає за техніку безпеки на підприємстві. Він мав би перевірити справність розвантажувача та захисних решіток, однак цього не зробив. Потерпілий не був особою, допущеною до робіт із підвищеною небезпекою, однак він допустив його до виконання таких робіт.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 просила затвердити вищевказану угоду та призначити узгоджене сторонами покарання.
Прокурор ОСОБА_3 просила суд затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між нею та обвинуваченим ОСОБА_4 , просила ухвалити вирок, яким призначити узгоджене сторонами покарання. Зазначила, що прокуратурою під час укладення угоди детально вивчено всі дані справи та особу обвинуваченого, і сторона обвинувачення переконана, що саме узгоджене покарання є достатнім та належним.
Крім того, до початку судового розгляду, 19.05.2025 року, між прокурором Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 , з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_5 , в присутності захисників з іншого боку, на підставі ст. ст. 468, 469, 470, 472-473 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Зі змісту укладеної угоди вбачається, що сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 272 КК України та призначення ОСОБА_5 покарання за ч. 2 ст. 272 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 зазначив, що він розуміє надані законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосовний за наслідками затвердження угоди про визнання винуватості судом.
Обвинувачений ОСОБА_5 свою вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся та зазначив, що угода про визнання винуватості є добровільною та наполягав на затвердженні угоди про визнання винуватості. По суті обвинувачення ОСОБА_5 пояснив, що станом на 08.08.2022 року він працював на посаді майстра зміни елеваторного господарства ПрАТ «Вінницький ОЖК». Прийшовши на роботу йому була поставлена задача із перевантаженням шроту у вагони. Самої події, у якій ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження, він не бачив. До роботи того дня ОСОБА_9 допустив саме він, однак інструктажу із потерпілим проведено не було. За справністю розвантажувача мали слідкувати майстри, в тому числі і він. У день коли ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження, він не перевіряв справність розвантажувача, однак мав це зробити. Потерпілому шкоду відшкодовано.
Захисники обвинуваченого ОСОБА_7 та ОСОБА_8 просили затвердити вищевказану угоду та призначити узгоджене сторонами покарання.
Прокурор ОСОБА_3 просила суд затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між нею та обвинуваченим ОСОБА_5 , просила ухвалити вирок, яким призначити узгоджене сторонами покарання. Зазначила, що прокуратурою під час укладення угоди детально вивчено всі дані справи та особу обвинуваченого, і сторона обвинувачення переконана, що саме узгоджене покарання є достатнім та належним.
Згідно письмових заяв потерпілого ОСОБА_9 та позиції, яку він висловив у судовому засіданні, останній надав прокурору дозвіл на укладення угод про визнання винуватості між прокурором з одного боку та ОСОБА_4 з іншого та між прокурором з одного боку та ОСОБА_5 з іншого. Підтримав затвердження угоди. Вважав за можливе призначити покарання обвинуваченим, яке узгоджено угодами. Зазначив, що шкода йому відшкодована, претензій до обвинувачених не має.
Заслухавши думку прокурора, позицію обвинувачених та їхніх захисників, думку потерпілого, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши зміст угод про визнання винуватості, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_4 та ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення та надання правової кваліфікації дій обвинувачених.
Суд, оцінивши сукупність доказів у справі та надавши юридичну оцінку діям ОСОБА_4 кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 272 КК України, як порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо це порушення спричинило тяжкі наслідки.
Суд, оцінивши сукупність доказів у справі та надавши юридичну оцінку діям ОСОБА_5 кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 272 КК України, як порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо це порушення спричинило тяжкі наслідки.
Відповідно до довідки КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР» № 29/4259 від 29.04.2025 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на лікуванні у вказаному закладі станом на 28.04.2025 року не перебув та за медичною психіатричною, неврологічною та нейрохірургічною допомогою не звертався.
Згідно довідки КНП ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР № 2222 від 24.04.2025 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під диспансерним спостереженням у закладі не перебуває, за медичною допомогою в заклад не звертався, на стаціонарному лікуванні не перебуває.
Відповідно до характеристики № 23 від 02.05.2025 року, виданої директором ПП «Бокуд», за час проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , скарг від сусідів та матеріалів з УВС на адресу ПП «Бокуд» не надходило.
З вимоги про судимість від 24.04.2025 року вбачається, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення проти безпеки виробництва, раніше не судимий, вину визнав, щиро розкаявся.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, про що свідчать показання та поведінка обвинуваченого під час судового розгляду.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.
Відповідно до ч. 2, 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
У судовому засіданні встановлено, що угода про визнання винуватості між прокурором Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 відповідає вимогам ст. 472 КПК України, укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також, судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, в тому числі і наслідки укладення та затвердження даної угоди передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Крім того, судом при вирішенні питання щодо затвердження угоди встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України, правова кваліфікація кримінального правопорушення вчиненого ОСОБА_4 є вірною, умови угоди не суперечать інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб та обвинувачений може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання.
Враховуючи викладене, суд вважає, що угода від 19.05.2025 року, укладена між прокурором Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 підлягає затвердженню.
Таким чином суд приймає рішення про призначення обвинуваченому ОСОБА_4 узгодженого сторонами в угоді про визнання винуватості покарання.
В той же час, згідно угоди сторони погоджуються на звільнення ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. Тривалість іспитового строку сторонами не визначена. Враховуючи, що ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість, щиро розкаявся та сприяв розкриттю кримінального правопорушення, позитивно характеризується за місцем проживання, позицію потерпілого, який претензій до обвинуваченого немає, вважає за можливе застосувати вимоги ст. 75 КК України, звільнивши ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання з іспитовим строком два роки.
Разом з тим, звільняючи ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, суд керується ч. 3 ст. 75 КК України, відповідно до якої засуджений звільняється від відбування призначеного покарання, якщо протягом визначеного іспитового строку він не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки. Обов'язки, які покладаються на особу визначаються судом.
Враховуючи вказане, суд покладає на ОСОБА_4 обов'язки визначені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Судом встановлено, що у кримінальному провадженні до ОСОБА_4 06 травня 2025 року був застосований запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби, який підлягає скасуванню.
Вирішуючи питання щодо угоди із ОСОБА_5 суд приймає до уваги, що відповідно до довідки КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР» № 29/4258 від 29.04.2025 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував на стаціонарному лікуванні в психіатричному відділенні № 17 з 22.11.2010 по 10.12.2010 року з діагнозом: «Змішаний тривожно-депресивний розлад».
Згідно довідки КНП ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР № 2303 від 29.04.2025 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під диспансерним спостереженням у закладі не перебуває, за медичною допомогою в заклад не звертався, на стаціонарному лікуванні не перебуває.
Відповідно до довідки-характеристики № 02-44/166 від 05.05.2025 року, виданої міським головою Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області, компрометуючими матеріалами відносно ОСОБА_5 міська рада не володіє.
З вимоги про судимість від 24.04.2025 року вбачається, що обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення проти безпеки виробництва, раніше не судимий, вину визнав, щиро розкаявся.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, про що свідчать показання та поведінка обвинуваченого під час судового розгляду.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 судом не встановлено.
Відповідно до ч. 2, 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
У судовому засіданні встановлено, що угода про визнання винуватості між прокурором Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 відповідає вимогам ст. 472 КПК України, укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також, судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, в тому числі і наслідки укладення та затвердження даної угоди передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Крім того, судом при вирішенні питання щодо затвердження угоди встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України, правова кваліфікація кримінального правопорушення вчиненого ОСОБА_5 є вірною, умови угоди не суперечать інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб та обвинувачений може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання.
Враховуючи викладене, суд вважає, що угода від 19.05.2025 року, укладена між прокурором Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 підлягає затвердженню.
Таким чином суд приймає рішення про призначення обвинуваченому ОСОБА_5 узгодженого сторонами в угоді про визнання винуватості покарання.
Згідно угоди, сторони погоджуються на звільнення ОСОБА_5 від відбування основного покарання з випробуванням та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. Тривалість іспитового строку має бути визначена судом.
Вирішуючи вказане, суд враховує, що ОСОБА_5 повністю визнав свою винуватість, щиро розкаявся та сприяв розкриттю кримінального правопорушення, позитивно характеризується за місцем проживання, позицію потерпілого, який претензій до обвинуваченого немає, вважає за можливе застосувати вимоги ст. 75 КК України, звільнивши ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання з іспитовим строком два роки.
Разом з тим, звільняючи ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, суд керується ч. 3 ст. 75 КК України, відповідно до якої засуджений звільняється від відбування призначеного покарання, якщо протягом визначеного іспитового строку він не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки. Обов'язки, які покладаються на особу визначаються судом.
Враховуючи вказане, суд покладає на ОСОБА_5 обов'язки визначені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Також у відповідності до ст. 124 КПК України з обвинувачених слід стягнути судові витрати у справі, які згідно із довідками про витрати на проведення експертиз в кримінальному провадженні становлять 53802,60 гривень та вирішити питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні відповідно до ст. 100 КК України.
Керуючись ст. ст. 368, 369, 370, 374, 468, 470, 472, 474, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між обвинуваченим ОСОБА_4 та прокурором Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 від 19.05.2025 року у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено 09 серпня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022020020000711.
Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України.
Призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами покарання за ч. 2 ст. 272 КК України у виді двох років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади та займатися діяльністю, пов'язаною з організацією та забезпеченням дотримання працівниками на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності вимог законодавства про охорону праці, а також виконувати обов'язки, що пов'язані з допуском працівників до виконання робіт з підвищеною небезпекою та забезпеченням експлуатації й допуску до експлуатації машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, строком один рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання з іспитовим строком два роки.
На підставі п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Початок іспитового строку рахувати з дня ухвалення вироку, тобто з 19.05.2025 року.
Запобіжний захід застосований до ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту в певний період доби скасувати.
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між обвинуваченим ОСОБА_5 та прокурором Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 від 19.05.2025 року у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено 09 серпня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022020020000711.
Визнати винуватим ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України.
Призначити ОСОБА_5 узгоджене сторонами покарання за ч. 2 ст. 272 КК України у виді двох років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади та займатися діяльністю, пов'язаною з організацією та забезпеченням дотримання працівниками на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності вимог законодавства про охорону праці, а також виконувати обов'язки, що пов'язані з допуском працівників до виконання робіт з підвищеною небезпекою та забезпеченням експлуатації й допуску до експлуатації машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, строком один рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання з іспитовим строком два роки.
На підставі п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Початок іспитового строку рахувати з дня ухвалення вироку, тобто з 19.05.2025 року.
Стягнути в рівних частках із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь держави судові витрати за проведення експертиз у кримінальному провадженні в сумі 53802,60 гривень.
Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10.08.2022 року - скасувати.
Речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме черевик чорного кольору, який поміщено до спец. пакету НПУ № 7385073 (квитанція № 195) - знищити.
Речові докази, а саме документи за вихідним номером № 32/788 від приватного акціонерного товариства «Вінницький олійножировий комбінат» - залишити в матеріалах досудового розслідування.
Речовий доказ, а саме DVD-R диск, на якому знаходиться один відеозапис з камер відеоспостереження на території ПрАТ «Вінницький ОЖК», що розташований за адресою: м. Вінниця, Немирівське шосе, 26, якими було зафіксовано нещасний випадок із ОСОБА_11 08.08.2022 року; CD-R диск, на якому знаходиться відсканований файл медичної картки стаціонарного хворого № 9209 на ім'я ОСОБА_9 - залишити в матеріалах досудового розслідування.
Речові докази, а саме матеріали спеціального розслідування нещасного випадку з тяжкими наслідками, який стався 08 серпня 2022 року о 13 год. 40 хв. в приватному акціонерному товаристві «Вінницький олійножировий комбінат» з вантажником елеваторного господарства ОСОБА_9 - залишити в матеріалах досудового розслідування.
Речовий доказ, а саме медичну карту хворого № 9209 на ім'я ОСОБА_9 - повернути ОСОБА_9 .
Речові докази, а саме документи, які надані на підставі ухвали Вінницького міського суду Вінницької області № 127/8150/25 від 18.03.2025 з ПрАТ «Вінницький ОЖК», що розташований за адресою: м. Вінниця, Немирівське шосе, 26, за фактом нещасного випадку 08.08.2022 року - залишити в матеріалах досудового розслідування.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:
1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Суддя: