Справа № 127/14051/25
Провадження № 3/127/2985/25
20.05.2025м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Бернада Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
01.05.2025 о 04:00 год. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство економічного характеру стосовно своєї матері - ОСОБА_2 , а саме без відома та дозволу останньої зняв кошти з її банківської карти.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про вручення судової повістки у формі смс-повідомлення. Тому суд вважає за можливе здійснити судовий розгляд за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.
Згідно зі статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП) завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до положень частини першої статті 173-2 КпАП домашнє насильство полягає у вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Аналогічне визначення закріплене у пункті 3 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон № 2229-VIII). Зокрема, згідно з визначенням, даним у зазначеній правовій нормі, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до визначення, яке надане у пункті 4 частини першої статті 1 Закону № 2229-VIII, економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
З протоколу про адміністративне правопорушення випливає, що 01.05.2025 о 04:00 год. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство економічного характеру стосовно своєї матері - ОСОБА_2 , а саме без відома та дозволу останньої зняв кошти з її банківської карти.
Зазначені відомості узгоджуються з наданими суду доказами, а саме протоколом прийняття заяви про вчинення правопорушення та іншу подію, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, а також терміновим заборонним приписом стосовно кривдника.
З огляду на викладене, суд вважає, що діяння ОСОБА_1 охоплюється складом правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КпАП, за ознаками вчинення домашнього насильства економічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини. Аналізуючи надані суду матеріали, суд вважає за доцільне з метою попередження вчинення ним аналогічних правопорушень в майбутньому застосувати до останнього адміністративне стягнення у виді штрафу.
Згідно зі статтею 40-1 КпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено стягнення, справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 173-2, 283, 284 КпАП, суд
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: