Справа № 560/866/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.
Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.
19 травня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, поданою в порядку ст. 382 КАС України про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі.
Суд задовольнив заяву позивача про встановлення судового контролю та зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подати звіт про виконання рішення суду.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.10.2024 у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області - відмовлено.
Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області новий строк для подачі звіту про виконання рішення суду - до 01.11.2024.
Не погоджуючись з судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало апеляційну скаргу, в якій апелянт просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти звіт про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.04.2023 № 560/866/23, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2023 суд визнав протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки, виданої фінансово-економічним управлінням Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/17 від 19.11.2021. Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.08.2021 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки, виданої фінансово-економічним управлінням Адміністрації Державної прикордонної служби України за № 11/17 від 19.11.2021, без застосування обмежень розміру пенсії, стосовно яких раніше вже приймались рішення суду, та з урахуванням раніше виплачених сум.
У подальшому ОСОБА_1 звертався до суду з заявою, поданою в порядку ст. 382 КАС України про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі.
Суд задовольнив заяву позивача про встановлення судового контролю та зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подати звіт про виконання рішення суду.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.10.2024 у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області - відмовлено.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, відповідач повинен був проводити наступні перерахунки пенсії позивача без застосування обмеження її максимальним розміром. Відтак, суд вважає необхідним у прийнятті звіту відмовити, встановивши новий строк для подачі звіту про повне виконання рішення суду.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За приписами ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно ч. 2 та 4 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Частиною 1 ст. 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З аналізу викладених норм убачається, що судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Таким чином, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № 0640/3719/18, від 11.06.2020 у справі № 640/13988/19 та від 23.12.2020 у справі № 704/1167/19.
Так, згідно матеріалів справи а саме, звіту з додатками вбачається, що відповідач провів перерахунок пенсії позивача з 01.08.2021 без обмеження її максимальним розміром.
Водночас у подальшому відповідач продовжив обмежувати пенсію позивача максимальним розміром. У звіті Головне управління зазначило, що рішенням суду у цій справі не покладено зобов'язань щодо проведення перерахунків пенсії позивача без обмеження максимальним розміром у подальшому.
При цьому, у рішенні суд зазначив, що ОСОБА_1 необхідно провести перерахунок пенсії без застосування обмежень розміру пенсії, стосовно яких раніше вже приймались рішення суду. Отже, щодо позивача не повинне було застосовуватись обмеження його пенсії максимальним розміром при перерахунку її у подальшому ( у тому числі при нарахуванні і виплаті пенсії за поточні періоди ).
Отже, відповідач повинен був проводити наступні перерахунки пенсії позивача без застосування обмеження її максимальним розміром, а тому наданий відповідачем звіт про виконання судового рішення не містить обґрунтованих розрахунків здійсненого перерахунку пенсії із поясненнями стосовно зменшення розміру пенсії.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.