Справа № 600/2269/24-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Кушнір Віталіна Олександрівна
Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.
20 травня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Матохнюка Д.Б. Граб Л.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області з наступними позовними вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,14 , у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації пенсії, із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14 відповідно до Постанови КМУ № 118, починаючи з 01.03.2022 р., та з урахуванням індексації пенсії, із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197, відповідно до Постанови КМУ № 168, починаючи з 01.03.2023 р. та з урахуванням індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 відповідно до Постанови КМУ № 185, починаючи з 01.03.2024 р.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.
За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 починаючи з 11.12.2021 року отримує пенсію за віком, призначену та обчислену за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У березні 2024 році адвокат Співак В.В. звернулась в інтересах позивача до пенсійного органу із адвокатським запитом, у якому просила здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати по Україні за три останніх роки, який враховується при обчисленні його пенсії у розмірі 1,14, 1,197 і 1,0796.
За результатами розгляду запиту листом від 05.04.2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повідомило, зокрема, що відповідно до п.6 Постанови №168, з 1 березня 2023 року до пенсій, призначених відповідно до Закону за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2022 року включно, які не підвищуються з 01.03.2023 згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону. Відтак, розмір пенсії зріс на 100,00 грн. Також зауважено, що відповідно до п.6 Постанови №185, до пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2022 року включно, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в розмірі 100 гривень, яка виплачується додатково до щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 2 постанови КМУ від 22.02.2021 №127, в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Повідомлено, що за наявними документами у пенсійній справі пенсія з 01.03.2023 та 01.03.2024 перерахована, обчислена та виплачується у відповідності до норм чинного законодавства України, підстав для виплати пенсії в іншому розмірі немає.
Позивач вважаючи бездіяльність відповідача щодо не проведення індексації його пенсії у належному розмірі звернувся до суду з цим позовом.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.
Пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 №1058-IV встановлено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.
Індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців 2 і 3 частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (частина п'ята статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).
Частиною 2 статті 42 Закону №1058-IV визначено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Суд зауважує, що індексація пенсії згідно з цією нормою відбувається не шляхом безпосереднього збільшення її розміру на певний коефіцієнт, а шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, який враховується для обчислення пенсії.
Цей показник у відповідності до абзацу 2 частини другої статті 42 Закону №1058-IV збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначений Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 (далі - Порядок №124).
Разом з цим, хоча вказаний Порядок і затверджений у 2019 році, але враховуючи пункт 1 Порядку №124, його дія поширюється не лише на проведення індексації пенсій у 2019 році, а й на її проведення в наступні роки.
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 5 Порядку №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Таким чином, запроваджений механізм індексації обчислюється з урахуванням збільшених у попередніх роках показників середньої заробітної плати. Тому передбачений статтею 42 Закону №1058-IV перерахунок раніше призначених пенсій здійснюється з використанням спеціально визначеного для цього показника середньої заробітної плати.
Цей показник розраховується саме з метою використання при розрахунку індексації пенсії, що визначає сферу його застосування.
Згідно з даними розміщеними на веб-сайті Пенсійного фонду України (http://www.pfu.gov.ua), середня заробітна плата за 2014 рік становила 3149,45грн, за 2015 рік 3661,41грн, за 2016 рік 4482,35 грн. Отже, середній показник станом на 01 жовтня 2017 становить 3764,40грн ((3149,45грн + 3661,41грн + 4482,35грн) : 3 = 3764,40 грн).
З 01.03.2021 відбулася індексація пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році».
Зокрема, у 2022 році пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 (далі - Постанова №118) було передбачено коефіцієнт 1, 14. Тому при перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і Порядку №124 з метою індексації пенсій використовувався показник середньої заробітної плати 6186,32грн (3764,40грн х 1,17 х 1,11 х 1,11х 1,14 = 6186,32грн) - з 01 березня 2022 року.
У 2023 році пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 (далі - Постанова №168) було передбачено коефіцієнт 1,197. Тому при перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і Порядку №124 з метою індексації пенсій використовувався показник середньої заробітної плати 7405,03грн (3764,40грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 = 7405,03 гривні) - з 01 березня 2023 року.
У 2024 році пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 (далі - Постанова №185) було передбачено коефіцієнт 1,0796. Тому при перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і Порядку №124 з метою індексації пенсій використовувався показник середньої заробітної плати 7994,47грн (3764,40грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 = 7405,03 гривні) - з 01 березня 2024 року.
З урахуванням вищенаведених показників органи Пенсійного фонду Україні зобов'язані були визначати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески (Зс), згідно з статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, у відносинах пенсійного забезпечення застосовуються два показники середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески та який враховується для обчислення пенсії: розрахований з метою індексації пенсій та визначений для інших цілей, у тому числі для призначення пенсій.
В межах даних спірних правовідносин розраховані з метою індексації пенсії у 2022, 2023 та 2024 роках показники середньої заробітної плати складають 6186,32грн, 7405,03грн та 7994,47грн відповідно.
Як свідчать встановлені у цій справі обставини, при обчисленні пенсії позивача відповідач застосував показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який обраховується для обчислення пенсії за 2017-2019 роки (останні три роки, що передували року призначення позивачу пенсії) - 7763,17 грн.
Цей розмір є більшим за розмір показників середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2021-2024 роки, і які підлягають застосуванню при проведенні перерахунку пенсії у зв'язку з індексацією відповідно до статті 42 Закону №1058-IV.
У разі їх застосування при перерахунку пенсії позивача розмір останньої не збільшиться, оскільки при призначенні пенсії був застосований більший показник середньої заробітної плати (7763,17 грн).
Таким чином, згідно з Порядком №124 пенсія позивача з 01 березня 2022 року, 01 березня 2023 року та 01 березня 2024 не збільшується. У цьому разі пунктом 4 постанови №118, пунктом 6 постанови №168 та пунктом 6 постанови №185 передбачені виплати щомісячної доплати до пенсії в розмірі 135, 100 та 100 гривень відповідно, які були призначені позивачу за результатами проведених перерахунків на виконання названих постанов Кабінету Міністрів України.
Тобто, призначені у 2021 році пенсії (саме в цьому році позивачу було призначено пенсії відповідно до Закону №1058-IV) з урахуванням показника середньої заробітної плати 7763,17грн не індексуються із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,14 (01 березня 2022 року), 1,197 (з 01 березня 2023 року) та 1,0796 (з 01 березня 2024 року). Проте до таких пенсій встановлюються щомісячні доплати в розмірі 135грн (з 01 березня 2022 року), 100грн (з 01 березня 2023 року) та 100грн (з 01 березня 2024 року) у межах максимального розміру пенсії.
Вказані норми постанов №118, №168 та №185 прямо допускають, що внаслідок перерахунку певні пенсії, призначені відповідно до Закону №1058-IV, не підвищаться. У зв'язку з цим для досягнення мети індексації установлені щомісячні доплати.
Отже, вказане спростовує доводи позивача про обов'язкове підвищення пенсії внаслідок проведення індексації відповідно до статті 42 Закону №1058-IV.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач, здійснюючи перерахунок пенсії позивача за період з 2022 року по 2024 рік у зв'язку з індексацією, діяв обґрунтовано та у відповідності до вимог чинного законодавства. Відтак, заявлений позов не підлягає задоволенню.
При вирішенні даного спору, судом вірно враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 31 липня 2024 року (справа №380/27728/23) в подібних відносинах.
Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги позивача висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року відповідає.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що Чернівецький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п. 2 ч.5 ст. 328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Матохнюк Д.Б. Граб Л.С.