Справа № 560/12488/24
Головуючий у 1-й інстанції: Гнап Д.Д.
Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.
20 травня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Граб Л.С. Матохнюка Д.Б.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТ-ЕКСПРЕС» на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТ-ЕКСПРЕС» до Хмельницької митниці про визнання протиправним, скасування рішення,
В вересні 2024 року позивач, - ТОВ "ІМПОРТ-ЕКСПРЕС", звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів № UA400000/2024/0000146/2 від 10.06.2024.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року позовну заяву залишено без розгляду.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Згідно з ч.1 ст.312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
З урахуванням вказаного, незначної складності справи та відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, розгляд справи призначено в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду - скасувати, виходячи з наступного.
Як встановлено з матеріалів справи, 27.08.2024 ТОВ "Імпорт-Експрес" звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Хмельницької митниці. До адміністративного позову позивач долучив платіжну інструкцію №455 від 23.08.2024.
Згідно вказаною інструкцією, позивачем сплачено 3028 грн 00 коп на рахунок отримувача: UA888999980313161206084022775, код отримувача: 37971775, отримувач: ГУК у Хмел.обл/Хмельниц.мтг/22030101. Сплата здійснена через АБ "Укргазбанк". Призначення платежу: 101 44695197; Судовий збір, за позовом ТОВ "ІМПОРТ-ЕКСПРЕС", Хмельницький окружний адміністративний суд.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року позовну заяву залишено без руху. Підставами для залишення без руху адміністративного позову стало те, що платіжна інструкція від 23.08.2024 №455, не є належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, оскільки не підтверджує зарахування судового збору в сумі 3028,00 грн у цій справі до спеціального фонду Державного бюджету України.
Позивачем як до позовної заяви, так і на усунення недоліків додано копію платіжної інструкції № 455 від 23.08.2024, кошти по якій, як встановлено судом при перевірці зарахування судового збору, до спеціального фонду Державного бюджету України не надходили.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.11.2024 позовну заяву ТОВ "Імпорт-Експрес" залишено без розгляду.
Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи, надходження до спеціального фонду Державного бюджету України якого перевіряються судом перед відкриттям (порушенням) провадження у справі. Тобто, суд зобов'язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної адміністративної справи.
Суд першої інстанції зауважив, що відповідно до ухвали про залишення без руху позивач мав надати докази сплати судового збору (зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України), а тому недоліки позовної заяви не усунуто.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст.9 ЗУ "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, а також на забезпечення архітектурної доступності приміщень судів, доступності інформації, що розміщується в суді, для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 вересня 2020 року у справі № 760/8363/16-ц (провадження № 61-8061св19) суд зазначив, що частинами першою, другою статті 9 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Оскільки законодавством не встановлено певного порядку здійснення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, то суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевірити таке зарахування, використовуючи засоби, передбачені законом, зокрема в разі необхідності отримати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування вказаного фонду.
Згідно з постановою Верховного Суду від 20 липня 2023 року в справі № 300/2856/22 частинами першою, другою статті 9 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, то суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені процесуальним законодавством, зокрема в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду.
Таким чином, обов'язок перевірити факт зарахування судового збору у конкретній справі покладається на суд.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 9901/144/20; у постановах Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 826/2429/18, від 20 лютого 2019 року у справі № 823/1940/18, від 25 січня 2021 року у справі №914/1131/20, від 26 січня 2023 року справі №300/2484/22 та від 27 січня 2023 року у справі № 300/2202/22
Відповідно до постанови Верховного Суду від 13 квітня 2023 року в справі №640/18777/21 перевірка зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України здійснюється на підставі поданих заявником доказів на підтвердження доказів сплати суми судового збору.
Разом з цим, як вбачається з додатків апеляційної скарги, позивач звертався з відповідними заявами до ТУ ДСА України в Хмельницькій області, ГУ ДКС України у Хмельницькій області.
ГУ ДКС України у Хмельницькій області в листі відповіді від 06.11.2024 №05.1-18-10/8586 зазначило, що для підтвердження факту надходжень та зарахувань платежів до бюджету, необхідно звернутись до відповідного контролюючого органу визначеного постановою КМ України №106, який відповідно до законодавства має повноваження з контролю за справлянням надходжень до державного бюджету за ККДБ 22030101 (суди та ДСА).
ТУ ДСА України в Хмельницькій області в листі відповіді від 11.11.2024 №Т/ЗГ-12-1/24-вих зазначило, що рахунок UA888999980313161206084022775 належить Хмельницькому окружному адміністративному суду, відтак виключно ним здійснюється контроль за справлянням судового збору до Державного бюджету України. На підставі наведеного, територіальним управлінням направлено лист позивача до Хмельницького окружного адміністративного суду за належністю.
Листом від 15.11.2024 №вих-36507/24 Хмельницький окружний адміністративний суд зазначив, що станом на 15.11.2024 судовий збір, згідно платіжних документів доданих до листа ТОВ «ІМПОРТ-ЕКСПРЕС», зарахований до спеціального фонду державного бюджету України.
З урахуванням вказаного колегія суддів дійшла висновку, що сам Хмельницький окружний адміністративний суд підтвердив зарахування коштів до спеціального фонду державного бюджету України в межах платіжної інструкції №455 від 23.08.2024.
На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про залишення позовної заяви без розгляду з підстав не підтвердження зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, оскільки платіжна інструкція №455 від 23.08.2024 має достатньо інформації щодо суми сплати, рахунку на який здійснено сплату судового збору, а Хмельницький окружний адміністративний суд листом від 15.11.2024 №вих-36507/24, підтвердив зарахування коштів до спеціального фонду державного бюджету України в межах даної платіжної інструкції.
Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За правилами частини першої статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
З огляду на викладене та враховуючи помилковість прийнятого судом першої інстанції судового рішення в порушення вимог Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає, що ухвалу суду першої інстанції як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, необхідно скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТ-ЕКСПРЕС» задовольнити.
Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТ-ЕКСПРЕС» до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування митного рішення скасувати.
Справу направити до Хмельницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Граб Л.С. Матохнюк Д.Б.