Справа № 826/6120/18 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С.
19 травня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Коротких А.Ю.,
суддів Сорочка Є.О.,
Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Українські фонди" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року про закриття провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Українські фонди" до Національної комісії цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною та скасування постанови,-
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року закрито провадження у справі № 826/6120/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Українські фонди" до Національної комісії цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною та скасування постанови.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Українські фонди" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного судового рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Сторони були належним чином повідомлені про дату апеляційного розгляду справи - 19 травня 2025 року, проте у судове засідання не з'явилися. За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що існує судове рішення, яке набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тим самих підстав.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що в межах розгляду адміністративної справи №640/24511/20 (за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Українські фонди" до Національної комісії цінних паперів та фондового ринку, Державної регуляторної служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії) надана оцінка аргументам, зазначеним позивачем в межах даної адміністративної справи №640/6120/18.
Так, підставою для прийняття Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку згаданої постанови слугувало повторне порушення ним Ліцензійних умов відповідно до пункту 6 частини другої статті 16 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", в редакції, що діяла станом на час прийняття оскаржуваної постанови. Після прийняття Закону №79-ІХ єдиним Законом, який встановлює підстави для анулювання дії ліцензії на фондовому ринку, є Закон України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", який позивач уважає за можливе застосувати судом при вирішенні питання правомірності прийняття Національною комісію з цінних паперів та фондового ринку вищевказаної постанови. З урахуванням змін, внесених Законом №79-ІХ до Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", абзац шістдесят другий частини першої статті 11 цього Закону має таку редакцію "Крім застосування фінансових санкцій за правопорушення, зазначені у цій статті, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку може зупиняти або анулювати ліцензію". Серед правопорушень, перелічених в попередніх 61 абзацах частини першої статті 11 названого Закону немає такого правопорушення, як "повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов", отже у названої Комісії не було підстав для анулювання позивачу ліцензії.
Відхиляючи такі доводи позивача щодо протиправності вищевказаної постанови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, суд в межах адміністративної справи №640/24511/20, звернув увагу на те, що приймаючи зазначену постанову, названа Комісія, керувалася законодавством в редакції, що діяла станом на час виникнення правовідносин, з приводу яких прийнято цю постанову, а саме:
- пунктом 5 статті 8 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", яким передбачено право Комісії у разі порушення законодавства про цінні папери, нормативних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку виносити попередження, зупиняти на термін до одного року обіг цінних паперів, дію ліцензій, виданих Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, анулювати дію таких ліцензій;
- статтею 16 Закону №222-VIII, відповідно до пункту 6 частини другої якої підставою для прийняття Комісією рішення про анулювання ліцензії є акт про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов;
- підпунктом 3 пункту 2 розділу VI Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ризику цінних паперів - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами), затверджених рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.07.2013 №1281, та підпункту 2.4 пункту 2 розділу ХVII Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням Комісії від 16.10.1012 №1470.
Суд звернув увагу, що стаття 11 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" взагалі не містить підстав для анулювання Комісією з цінних паперів та фондового ринку виданих нею ліцензій. Отже відсутність в частині першій цієї статті такої підстави для анулювання ліцензії як "повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов" жодним чином не впливає на правомірність прийняття Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку оскаржуваної постанови про анулювання позивачу ліцензії у зв'язку з повторним порушенням ним Ліцензійних умов на підставі пункту 6 частини другої статті 11 Закону №222-VIII.
Крім того, суд звертає увагу, що законодавче регулювання спірних правовідносин з часу прийняття рішення суду у справі №640/24511/20 не змінилось.
Відтак, в ході розгляду справи судом першої інстанції правильно встановлено, що існує судове рішення, яке набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Закриття провадження у справі у цьому разі можливе лише за умови, що постанова чи ухвала, яка набрала законної сили, постановлена за позовом, який є тотожним до позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів. Нетотожність хоча б одного елемента не перешкоджає заінтересованим особам звернутися до суду з позовом і не дає суду підстав закривати провадження у справі.
Предмет позову - це частина позову, яка містить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення. Ця вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під адміністративну юрисдикцію.
Підстава позову - це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують кожну обставину, а також наявність підстав для звільнення від доказування. Під підставою позову розуміються обставини, з яких випливає право вимоги позивача, якими позивач їх обґрунтовує.
Виходячи з аналізу зазначених норм, позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави і предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників справи, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що існує судове рішення у справі 640/24511/20, яке набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що й у справі №826/6120/18.
На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку про те, що судом першої інстанції було правомірно закрито провадження в даній справі.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 150-154, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Українські фонди" залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року про закриття провадження у справі - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Сорочко Є.О.
Чаку Є.В.