Справа № 640/24405/20
20 травня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.
Суддів: Беспалова О.О., Грибан І.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Кузьмука Б.І.,
представника позивача - Андрійчука Р.Б.,
представника відповідача - Цатуряна Е.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної фіскальної служби України від 14.09.2020 №1295-ос «Про звільнення з посади та зарахування у розпорядження ОСОБА_1 »;
- поновити позивача на раніше займаній посаді начальника слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, а у випадку неможливості - зобов'язати Державну фіскальну службу України призначити на рівнозначну посаду;
- стягнути з Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення (середній заробіток) за час вимушеного прогулу з 14.09.2020 по день винесення рішення у цій справі;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України внести вправлення до трудової книжки позивача щодо звільнення та поновлення на посаді.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що наказом Державної фіскальної служби України від 20.12.2017 №3024-о його було призначено на посаду начальника слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області. Наказом Державної фіскальної служби України від 09.04.2020 №48 призначено службове розслідування щодо нього та ряду працівників Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області. 30.06.2020 за результатами проведеного службового розслідування спірним наказом до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади.
Позивач вважає спірний наказ таким, що прийнятий без дотримання передбаченого законом порядку видачі, виконання і звільнення, оскільки 30.06.20220 під час перебування позивача у відпустці, за наслідками проведеного службового розслідування відповідачем прийнято наказ №20-дс, яким до нього застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади начальника СУ ФР ГУ ДФС у Київській області та зарахування у розпорядження Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області. Наказом від 14.09.2020 №1295-ос позивача звільнено з порушенням, на його думку, вимог статей 12, 14, 16, 18 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006 №3460-IV, оскільки місячний строк виконання дисциплінарного стягнення сплив 04.09.2020.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Суд першої інстанції на підставі аналізу обставин справи в контексті наведеного в рішенні нормативного регулювання дійшов наступних висновків.
Наказ, яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади та зарахування у розпорядження ГУ ДФС у Київській області є чинним, доказів його оскарження позивачем матеріали справи не містять. Крім того, виходячи із заявлених позивачем підстав та предмету позову, ним не оскаржуються підстави притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Означене, на переконання суду, свідчить про те, що позивач фактично не заперечує проти встановлених під час здійснення службового розслідування обставин, які слугували підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади та зарахування у розпорядження ГУ ДФС у Київській області. Позивач, не оскаржуючи підстави звільнення його з посади, зазначив накладення дисциплінарного стягнення поза межами встановленого місячного строку з дня, коли про проступок стало відомо начальнику та зазначає про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у період перебування у відпустці.
Суд вказав, що порушення відповідачем строків виконання застосованого до позивача дисциплінарного стягнення є тим недоліком, який не міг вплинути та не вплинув на правомірність як оскаржуваного рішення, так і рішення суб'єкта владних повноважень (наказ ДФС України від 30.06.2020 №20-дс), на виконання якого воно прийняте. Як наслідок, такий недолік не може потягнути за собою безумовне скасування спірного наказу, за умови прийняття його у відповідності до вимог законодавства, на виконання наказу ДФС України від 30.06.2020 №20-дс про накладення на позивача дисциплінарного стягнення, який є чинним та доказів оскарження якого позивачем матеріали справи не містять. Допущення відповідачем вищевказаного недоліку не є самостійною підставою для скасування спірного наказу та поновлення позивача на службі в разі наявності доведеного факту протиправних дій позивача, які свідчать про обґрунтованість звільнення останнього зі служби в ДСФ України.
Оскільки позивачем не оскаржуються підстави застосування до нього дисциплінарного стягнення наказом ДФС України від 30.06.2020 №20-дс, та у зв'язку із не зазначенням у якості підстав позову незгоди із підставами застосування до нього дисциплінарного стягнення, суд вважав підтвердженим неналежне виконання позивачем службових обов'язків, що призвело до порушення присяги працівника податкової міліції, вимог п. 4.26 розділу 4 Положення про слідче управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Київській області, затвердженого наказом ГУ ДФС у Київській області від 19.03.2019 №585, вимог пунктів 1, 6 частини першої статті 7, частини першої статті 8 Дисциплінарного статуту, за що на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади та його зараховано у розпорядження ГУ ДФС у Київській області.
При цьому, судом не досліджувались обставини (не)правомірності встановлення вини у вчиненні дисциплінарного проступку, обрання виду дисциплінарного стягнення з огляду на те, що означене не є підставами позову та не заперечувалось позивачем.
ОСОБА_1 не погодився з таким рішенням суду першої інстанції і 10 березня 2025 року засобами підсистеми «Електронний суд» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року у справі № 640/24405/20 та постановити нове рішення у справі, яким позов задовольнити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач оспорює підстави для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, оскільки в провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа № 640/17742/20 за його позовом до Державної податкової служби України (як правонаступника Державної фіскальної служби України) про визнання незаконним та скасування наказу Державної фіскальної служби України від 30.06.2020 №20-о/с, в частині накладення на начальника слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Київській області полковника податкової міліції ОСОБА_1 , дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади. Позовна заява про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності була подана до Окружного адміністративного суду 29.07.2020 задовго до видачі наказу від 14.09.2020, із зазначеним позовом позивач звернувся у вересні 2020 з інших підстав, а відтак очевидним є безпідставне посилання суду на те, що позивач не оспорив підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Позивач наголошує на тому, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку, що порушення присічного строку видання наказу від 14.09.2020 №1295-ос «Про звільнення з посади та зарахування у розпорядження ОСОБА_1 » не є підставою для його скасування; безпідставним є висновок суду про те, що порушення відповідачем процедури звільнення не може бути обов'язковою підставою для скасування наказу про звільнення з посиланням на надмірний формалізм, «правовий пуризм», оскільки він прямо суперечить нормам матеріального права, такі поняття не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2025 року та 02 квітня 2025 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 14 травня 2025 року о 11:40 год.
01 квітня 2025 року представником Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області подано пояснення.
02 квітня 2025 року представником Головного управління Державної податкової служби у Київській області подано пояснення.
12 травня 2025 року представниками Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області та Головного управління Державної податкової служби у Київській області подано відзив на апеляційну скаргу.
Під час підготовки до розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року, колегією суддів встановлено наявність підстав для зупинення провадження у справі з огляду на наступне.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Як встановлено судом з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, у межах адміністративної справи № 640/17742/20 ОСОБА_1 оскаржує наказ Державної фіскальної служби України від 30.06.2020 №20-о/с в частині накладення на начальника слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Київській області полковника податкової міліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року адміністративну справу № 640/17742/20 прийнято до свого провадження.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства суд зупиняє провадження у справі в разі: об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження в адміністративній справі - це тимчасове припинення вчинення у справі будь-яких процесуальних дій у зв'язку з обставинами, що перешкоджають розгляду справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії.
Суд може зупинити провадження у справі на будь-якому етапі від моменту відкриття провадження у справі до ухвалення судового рішення.
Зупинення провадження в адміністративній справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного, кримінального, господарського чи адміністративного судочинства, може мати місце тільки в тому разі, коли в цій, іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених в адміністративній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Обставини неможливості розгляду справи судом встановлюються у кожному конкретному випадку залежно від змісту справи. Об'єктивна неможливість розгляду справи полягає у взаємозв'язку підстав позову, що розглядається, з юридичними фактами, які будуть встановлені судовим рішенням в іншій справі.
Суд зауважує, що рішення Київського окружного адміністративного суду у справі №640/17742/20 матиме істотне значення для вирішення справи, що розглядається.
З урахуванням наведеного, а також приймаючи до уваги те, що позовні вимоги в даній справі є взаємопов'язаними, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року у справі №640/24405/20 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/17742/20.
Керуючись статтями 229, 236, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія
Зупинити провадження у справі №640/24405/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до набрання законної сили судовим рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №640/17742/20.
Запропонувати учасникам справи після усунення обставин, які стали підставою для зупинення провадження у справі, повідомити про це суд.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович
Судді: О.О. Беспалов
І.О. Грибан