П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
20 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/28053/24
Перша інстанція: суддя Токмілова Л.М.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
08 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №155750005027 від 07.06.2024 про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у призначені пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до загального страхового стажу, відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", період роботи з 06.02.1976 по 10.04.1999;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком на підставі частини 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 30.05.2024.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що відповідачем протиправно прийнято рішення про відсутність у позивача необхідного страхового стажу для призначення пенсії за віком. Позивач наголосив, що має достатньо страхового стажу для призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
ГУ ПФУ в Одеській області та ГУ ПФУ в Дніпропетровській області заперечували проти задоволення позову, зазначаючи, що рішеннями №155750005027 територіальними органами Пенсійного фонду України відмовлено в призначенні пенсії за віком позивачу відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», через відсутність необхідного страхового стажу. У позивача в наявності лише 06 років 05 місяців 10 днів страхового стажу з необхідних 31, що не дає право на призначення пенсії. При цьому, уточнюючі довідки та первині документи, надані позивачем, містять неточності.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №155750005027 від 07.06.2024 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області врахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 06.02.1976 по 10.04.1999 (із урахуванням вже зарахованих періодів) та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що періоди роботи в колгоспі зараховуються на підставі записів про трудову участь з урахуванням виробленого мінімуму. Так, до заяви про призначення пенсії позивачем надано архівну довідку від 09.05.2024 № 76, видану комунальною установою “Трудовий архів» Роздільнянської міської ради Одеської області про наявність відомостей роботи у колгоспі. Архівну довідку від 09.05.2024 № 76, видану КУ “Трудовий архів» Роздільнянської міської ради Одеської області пенсійним органом не взято до уваги, відповідно до акту перевірки від 07.05.2024 №1500-1003-1/4211, оскільки в довідці зазначено ПІБ іншої людини, в первинних документах зазначено скорочене прізвище, ім'я та по батькові, відсутній 1987 рік.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів виходить з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 30.05.2024 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком. За принципом екстериторіальності заяви про призначення пенсії та документи, які були надані позивачем до заяви, передані до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Провідним спеціалістом відділу контрольно-перевірочної роботи №2 управління контрольно-перевірочної роботи Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області проведено перевірку достовірності та обґрунтованості видачі довідки для призначення (перерахунку) пенсії від 11.12.2023 №39 за період з 01.01.1987 по 30.04.1999 та складено Акт від 07.05.2024 №1500-1003-1/4212, у якому зазначено, що за даними архівної довідки про вихододні від 11.12.2023 №39 розбіжностей не виявлено.
Провідним спеціалістом відділу контрольно-перевірочної роботи №2 управління контрольно-перевірочної роботи Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області проведено перевірку достовірності та обґрунтованості видачі довідки для призначення (перерахунку) пенсії від 11.12.2023 №38 за період з 11.06.1976 по 31.12.1992 та складено Акт від 07.05.2024 №1500-1003-1/4211, у якому зазначено, що за даними архівної довідки про вихододні від 11.12.2023 №38 виявлені розбіжності за квітень 1989 року, листопад 1986 року, грудень 1988 року, червень 1990 року.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 07.06.2024 №155750005027 заявнику відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Зазначено, що позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно наданої заяви від 30.05.2024 у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу на дату звернення, оскільки не взято до уваги скориговану довідку № 76 від 09.05.2024 відповідно до акту перевірки від 07.05.2024 №1500-1003-1/4211 (в довідці зазначено ПІБ іншої людини, в первинних документах зазначено скорочене прізвище, ім'я та по батькові, відсутній 1987 рік).
Вважаючи протиправною бездіяльність пенсійного органу щодо не зарахування спірного періоду до страхового стажу, що має наслідком не призначення позивачу пенсії за віком, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV визначені принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел. Крім того, Законом № 1058 врегульовано порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 1 Закону № 1058- IV визначено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до статті 8 Закону №1058-IV громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи.
Періоди, з яких складається страховий стаж визначені в статті 24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24 Закону №1058-IV).
За приписами ст.26 Закону №1058-IV, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.
У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року.
Матеріалами справи підтверджено, що станом на дату звернення позивача до пенсійного органу за призначенням пенсії за віком, ОСОБА_1 досяг 62 річного віку.
Спірним в межах розгляду даної справи є наявність у позивача необхідного страхового стажу.
Частиною першою статті 24 Закону №1058-ІV визначено, що страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з приписами частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
За приписами статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №1788-ХІІ) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог статті 62 Закону № 1788-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Пунктом 3 Порядку №637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 1 зазначеного Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Таким чином, трудова книжка має містити дані щодо факту перебування особи в трудових відносинах для підтвердження наявності трудового стажу та є основним документом, що підтверджує стаж роботи.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом 3 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно п.2 постанови Ради Міністрів СРСР від 21 квітня 1975 року №310 «Про трудові книжки колгоспників» (чинної на час внесення записів до трудової книжки) трудова книжка колгоспника являється основним документом про трудову діяльність членів колгоспу.
Відповідно до пунктів 1, 2 Основних положень порядку № 310, трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.
До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Основних Положень).
Постановою №310 встановлений взірець трудової книжки колгоспника, відповідно до якого трудова книжка колгоспника містить окремі розділи: ІІІ «членство в колгоспі», де зазначаються відомості про прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі та причини такого припинення , відомості про документ, на підставі якого внесений запис; ІV «відомості про роботу» - відомості про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, із зазначенням причин та відомості про документ, на підставі якого внесений запис; V «трудова участь у громадському господарстві» - встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі, відомості про документ, на підставі якого внесений запис.
Відповідно до пункту 8 Основних положень, трудові книжки зберігаються в правлінні колгоспу як бланки суворої звітності, а при припиненні членства в колгоспі видаються їх власникам на руки.
Враховуючи вищевикладені приписи постанови № 310, колегія суддів дійшла висновку, що трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого зразка, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема про прийом роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі).
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові по справі № 120/2366/21-а від 12 червня 2024 року.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано до пенсійного органу трудову книжку колгоспника, із встановленим річним мінімумом та даними щодо його виконання позивачем.
Так, з трудової книжки колгоспника, у 1976 році був встановлений річний мінімум трудової участі 84 дні (вихододні), позивачем виконано 84 днів, у 1977 році виконано 78 з 280 днів, у 1978 році - 257 з 280 днів, у 1979 році - 282 з 280 днів, у 1980 році - 289 з 280 днів, 1981-1982 роки - служба в рядах радянської армії, у 1983 році виконано 156 з 156 днів, у 1984 році - 303 з 280 днів, у 1985 році - 295 з 280 днів, у 1986 році - 255 з 255 днів, у 1986 році - 19 з 19 днів, у 1987 році - 85 з 85 днів, у 1987 році - 197 з 196 днів, у 1988 році - 252 з 280 днів (причини невиконання - через неповажну причину), у 1989 році - 254 з 280 днів (причини невиконання - через неповажну причину), у 1990 році - 302 з 280 днів, у 1991 році - 241 з 280 днів (причини невиконання - через неповажну причину), у 1992 році - 236 з 280 днів, у 1994 році - 268 з 260 днів, у 1995 році - 137 з 260 днів, у 1996 році - 78 з 260 днів, у 1997 році - 323 з 260 днів, у 1998 році - 287 з 260 днів, у 1999 році - 84 з 260 днів.
В свою чергу, пенсійним органом не зараховано до страхового стажу позивача весь період трудової діяльності в колгоспі, через неточності в уточнюючих довідках.
Верховний Суд у постанові від 21 лютого 2018 року у справі № 687/975/17 дійшов висновку, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці чи інших офіційних документах. Неточні записи у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи на підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не можуть бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу, що дає право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві. У свою чергу, недоліки ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не можуть бути підставою для позбавлення особи її права на соціальний захист.
Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі № 638/18467/15-а.
Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що неповне написання по батькові чи імені у архівних довідках, при тому що судом достеменно встановлено, що мова йде саме про ОСОБА_1 , а в первинних документах колгоспу допущено скорочення написання імені та по батькові позивача при наявності інших належно оформлених записів, що містять відомості про роботу, не є підставою для не зарахування спірного періоду до його страхового стажу.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №155750005027 від 07.06.2024 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 із зобов'язанням повторно розглянути подані позивачем документи.
Оскільки ОСОБА_2 не оскаржує рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, колегія суддів не надає правової оцінки рішенню Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року в цій частині.
Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 07 січня 2025 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, судова колегія
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К.В.Кравченко