П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
20 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/2679/24
Перша інстанція суддя Харченко Ю.В.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів Єщенка О.В., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Департаменту патрульної поліції, а саме:
- визнання протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки виплати доплати за службу в нічний час з 31 березня 2023 року по 30 грудня 2023 року, по день фактичної виплати доплати за службу в нічний час відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року, у справі № 420/12083/23, але не більш ніж за шість місяців, у сумі 144 039,30 грн, з відрахуванням установлених законом податків, зборів та обов'язкових платежів;
- зобов'язання Департаменту патрульної поліції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки виплати доплати за службу в нічний час з 31 березня 2023 року по 20 грудня 2023 року, по день фактичної виплати доплати за службу в нічний час відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року, у справі № 420/12083/23, але не більш ніж за шість місяців у сумі 144 039,30 грн, з відрахуванням установлених законом податків, зборів та обов'язкових платежів.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року частково задоволено позовні вимоги, а саме:
- визнано протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 01 квітня 2023 року по 01 жовтня 2023 року;
- зобов'язання Департаменту патрульної поліції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01 квітня 2023 року по 01 жовтня 2023 року, розміром 6 380,94 грн.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким частково задовольнити позов.
Вимоги апеляційної скарги позивача обґрунтовано тим, що задовольняючи частково позовні вимоги судом першої інстанції невірно застосовано висновки Верховного Суду щодо зменшення розміру середнього заробітку та надмірно зменшено розмір належної позивачу суми.
При цьому, в апеляційній скарзі зазначається, що співмірним розміром середнього заробітку у межах спірних правовідносин є 38 040,77 грн.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 07 листопада 2015 року по 31 березня 2023 року проходив службу в Управлінні патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції.
Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 28 березня 2023 року № 347-ос ОСОБА_1 з 31 березня 2023 року звільнено зі служби.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року, у справі № 420/12083/23, залишеного без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо не нарахування та невиплати на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 07 листопада 2015 року по 31 березня 2018 року; зобов'язано Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 невиплачене грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 07 листопада 2015 року по 31 березня 2018 року.
На виконання Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року, у справі № 420/12083/23, Департаментом патрульної поліції 20 грудня 2023 року виплачено на користь позивача грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 07 листопада 2015 року по 31 березня 2018 року, розміром 6 380,16 грн, що підтверджується відповідною банківською випискою.
При цьому, ОСОБА_1 вважає, що оскільки його звільнено зі служби 31 березня 2023 року, а кінцеву виплату грошового забезпечення відповідачем здійснено лише 20 грудня 2023 року, то Департаментом патрульної поліції порушено права позивача щодо своєчасного повного розрахунку при звільненні з 31 березня 2023 року по 20 грудня 2023 року, у сумі 144 039,30 грн.
За наслідком з'ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про часткове задоволення позовних вимог, так як позивач має право на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, але не більше ніж за 6 місяців та в зменшеному розмірі, з чим частково не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, згідно ч. 1 ст. 117 КЗпП України (в редакції чинній на момент звернення до суду), у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
Згідно ч. 2 ст. 117 КЗпП України (в редакції чинній на момент звернення до суду), при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.
При цьому, згідно п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п'ятого пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.
У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
При цьому, згідно абз. 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата.
Колегією суддів встановлено, що у межах спірних правовідносин позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з поліції, так як йому станом на день звільнення зі служби, а саме 31 березня 2023 року, не виплачено усіх належних виплат, а саме доплати за службу в нічний час, яка була окремо нарахована та виплачена 20 грудня 2023 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року, постановленого у справі № 420/12083/23.
В свою чергу, задовольняючи частково позовні вимоги, судом першої інстанції зроблено висновок про те, що позивач має право на отримання середнього заробітку за період з 01 квітня 2023 року по 01 жовтня 2023 року, розміром 6 380,94 грн, оскільки саме така сума середнього заробітку є пропорційною до невиплаченої вчасно позивачу доплати за службу в нічний час.
Між тим, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача, колегія суддів вважає за необхідне зазначати наступне.
В даному випадку, в апеляційній скарзі зазначається, що судом першої інстанції при обрахунку суми належного позивачу середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку після звільнення належним чином не визначено співмірності суми середнього заробітку з розміром невчасно здійсненої виплати, оскільки нарахована сума є заниженою.
В свою чергу, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, керувався правовими висновками Верховного Суду, згідно яких, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд може зменшити розмір відшкодування, передбаченого ст. 117 КЗпП України.
Проте, колегія суддів зазначає, що наведений у відповідних постановах Верховного Суду підхід щодо критеріїв/способів зменшення суми середнього заробітку, який підлягає стягненню у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, був побудований з урахуванням попередньої редакції ст. 116 та ст. 117 КЗпП України, а тому такий підхід наразі не є актуальним.
В даному випадку, запроваджене законодавцем обмеження періоду за який працівникові передбачено виплату середнього заробітку у чинній редакції ст. 117 КЗпП України, на переконання колегії суддів, спрямоване на встановлення чіткого нормативного способу зменшення суми середнього заробітку.
Аналогічним чином положення статті 117 КЗпП України були застосовані в постановах Верховного Суду від 30 листопада 2023 року у справі № 380/19103/22, від 29 січня 2024 року у справі № 560/9586/22, від 22 лютого 2024 року у справі № 560/831/23, від 10 квітня 2024 року у справі № 360/380/23, від 30 квітня 2025 року у справі № 520/22859/23.
Таким чином, позивач після звільнення та виплати усіх належних йому сум грошового забезпечення, отримав прав на виплату середнього заробітку у повному обсязі за 6 місяців.
Між тим, як вбачається з відомостей про грошове забезпечення позивача, у лютому та березні 2023 року йому нараховано 48 013,65 грн грошового забезпечення (без одноразових виплат), а тому середньоденний розмір грошового забезпечення позивача складає 813,79 грн (48 013,65 грн / 59 днів).
Враховуючи викладене, розмір середнього заробітку позивача за 6 місяців, починаючи з 01 квітня 2023 року, складає 148 923,57 грн (813,79 грн х 183 дні).
Між тим, згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно ч. 2 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
При цьому, колегія суддів вважає, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача у межах спірних правовідносин є стягнення на його користь обрахованої вище суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
В свою чергу, враховуючи допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права при розгляді даної справи, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року змінити, виклавши 3 абзац резолютивної частини у наступній редакції:
«Стягнути з Департаменту патрульної поліції (65114, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01 квітня 2023 року по 01 жовтня 2023 року, у сумі 148 923 (сто сорок вісім тисяч дев'ятсот двадцять три) грн 57 коп».
В іншій частині, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів.
Суддя-доповідач О.В. Яковлєв
Судді О.В. Єщенко А.В. Крусян