П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
20 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/40096/24
Головуючий в 1 інстанції: Хлімоненкова М.В. Місце ухвалення рішення: м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Бітова А.І.
- Ступакової І.Г.
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України, в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України, яка полягає у невиготовленні та ненаправленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсій з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення на підставі статей 8, 10, 43, та 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», за формою, передбаченою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393», з урахуванням змін у грошовому забезпеченні, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсії станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з повною інформацією за формою, передбаченою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», для перерахунку та виплати пенсії з 1 січня 2018 року на підставі статей 8, 10, 43, та 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відмова відповідача у виготовленні та ненаданні до органу ПФУ оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.03.2018р. з інформацією також про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, є протиправною, оскільки з набранням чинності з 05 березня 2019 року судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ з урахуванням розміру як основних так і додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати, як стверджує позивач, він має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ і статті 9 Закону № 2011-ХІІ. При цьому, за висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі №520/2098/19 встановлено нові підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення з 01.01.2018 (з дати перерахунку пенсії на підставі Постанови №103), оскільки у період чинності пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатка 2 Порядку №45 Пенсійний фонд України повинен застосовувати Закон №2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми не були скасовані на момент спірних правовідносин.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року позов ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Адміністрація Державної прикордонної служби України подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В своїй скарзі апелянт зазначає, що факту перерахунку пенсії передує факт прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики. Лише Кабінету Міністрів України делеговано визначати порядок, умови та розміри перерахунку пенсії. Апелянт вказує, що саме з 05 березня 2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) і премії, тому із цієї дати позивач має право на отримання пенсії виходячи з розміру складових грошового забезпечення, розрахованих згідно з Постановою №704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Зазначає, що скасування в судовому порядку з 05 березня 2019 року пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 не є підставою для задоволення позовних вимог позивача, оскільки на момент виникнення права на перерахунок пенсії та момент видачі довідки про розмір його грошового забезпечення, пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 були чинними та не скасованими, відповідали вимогам чинного законодавства та підлягали застосуванню Адміністрацією Держприкордонслужби.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є військовим пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та з 01.06.2008 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ.
Позивач через свого представника звернувся до Адміністрації Державної прикордонної служби України із заявою від 18.07.2024, в якій просив скласти та направити до Головного управління ПФУ в Одеській області нову довідку про розмір грошового забезпечення із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, що враховується для перерахунку пенсії заявника станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови №704, з повною інформацією за формою, передбаченою додатком 2 до Порядку №45, для перерахунку та виплати пенсії позивача з 1 січня 2018 року на підставі статей 8, 10, 43, та 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, премії на підставі зазначеної вище Постанови № 704.
Листом №09/63133-24-Вих від 24.09.2024 Адміністрація Державної прикордонної служби України направила представнику позивача лист-відповідь Адміністрації Державної прикордонної служби України від 11.09.2023 №11/44068/23-Вих (повторно), яким аналогічне попереднє звернення позивача вже розглядалось та було відмовлено у підготовці нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018 з урахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, визначених у березні 2018 року у відповідності до положень постанови України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, та деяких інших осіб» за посадою, відповідною останній ОСОБА_1 .
Обґрунтовуючи відмову, відповідач у своєму листі вказував, що у 2018 році для перерахунку з 01.01.2018 пенсії позивача, на виконання вимог пунктів 1 та 7 постанови КМ України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», уповноваженим структурним підрозділом Адміністрації Держприкордонслужби було забезпечено підготовку та надсилання до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідки від 20.03.2018 №11/9232 про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018 з урахуванням окладу за посадою, окладу за військовим званням та відсоткової надбавки за вислугу років. Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2019 №826/3858/18, якою залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 щодо визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2 постанови Кабміну № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, набрала законної сили з 05.03.2019 року. Водночас, оскільки у період з 01.03.2018 по 05.03.2019 постанова КМ України №103 була чинною, відповідач вважав, що в уповноваженого структурного підрозділу Адміністрації Держприкордонслужби відсутні підстави для підготовки нових довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018 з урахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для перерахунку пенсій з 01.01.2018 понад 13,7 тис. осіб з числа пенсіонерів прикордонників та їх надсилання до 25-ти головних управлінь фонду України в областях та м. Києві.
Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивач набув право на отримання нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) для перерахунку пенсії з 1 січня 2018 року на підставі статей 43, 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а тому визнав протиправною бездіяльність та зобов'язав надати довідку.
Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги колегія суддів виходить з наступного.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ(далі - Закон № 2262-XII)..
Відповідно до частини третьої статті 43 Закону №2262-ХІІ, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно із частиною вісімнадцятою статті 43 Закону №2262-ХІІ, у разі, якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
За приписами частин першої, другої статті 63 Закону №2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
На підставі системного аналізу наведених вище приписів нормативно-правових актів можна дійти висновку, що підставою для проведення перерахунку пенсії є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, затверджений Постановою № 45.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103, пунктом 1 якої зобов'язав перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-XII до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із цим Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення зі служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови № 704.
Відповідно до пункту 7 Постанови № 103 Міністерству оборони, Міністерству внутрішніх справ, Міністерству інфраструктури, Міністерству юстиції, Державній службі з надзвичайних ситуацій, Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Державної прикордонної служби, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державній фіскальній службі, Національній гвардії, Управлінню державної охорони після набрання чинності цією постановою приписано забезпечити оформлення та подання до органів ПФУ довідок про розміри грошового забезпечення, визначені в пункті 1 цієї постанови, відповідно до Порядку № 45.
Також Постановою № 103 було внесено низку змін до Порядку № 45, зокрема:
- пункт 5 викладено в новій редакції;
- додаток 2 викладено в новій редакції, відповідно до якої відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Згідно з положеннями пунктів 1-5 Порядку № 45 зі змінами, внесеними згідно з Постановою № 103 пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-XII, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із цим Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
ПФУ після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління ПФУ) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи). Головні управління ПФУ у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням ПФУ. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені зі служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-XII. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18 позов особи до Кабінету Міністрів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: особи, про визнання постанови протиправною та нечинною в частині задовольнив: визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 до Порядку № 45; зобов'язав Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним і нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.
Відповідно до частини другої статті 255 КАС рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року набрало законної сили 5 березня 2019 року.
Як вбачається з відповіді апелянта на заяву представника позивача, що у 01.01.2018 році для перерахунку пенсії позивача на виконання вимог пунктів 1 та 7 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі постанова Кабміну № 103) уповноваженим структурним підрозділом Адміністрації Держприкордонслужби було забезпечено підготовку та надсилання до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідки від 31.03.2018 № 11/10319 про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018 з урахуванням окладу за посадою, окладу за військовим званням та відсоткової надбавки за вислугу років.
Оскільки в період з 01.03.2018 по 05.03.2019 постанова Кабміну № 103 була чинною, то в уповноваженого структурного підрозділу Адміністрації Держприкордонслужби відсутні підстави для підготовки нових довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018 з урахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для перерахунку пенсій з 01.01.2018 понад 13,7 тис. осіб з числа пенсіонерів прикордонників та їх надсилання до 25-ти головних управлінь Пенсійного фонду України в областях та м. Києві.
Пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 втратили чинність з 5 березня 2019 року. Тобто на момент виникнення спірних правовідносин Постанова № 103 була чинною та не скасованою.
Колегія суддів зазначає, що спірним питанням у даній справі є наявність у позивача права на отримання нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.03.2018 р. із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (доплати, надбавки, підвищення) та премії.
З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
Як уже зазначалось, 21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанова № 103, з преамбули якої вбачається постановлення останньої на виконання частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII.
Пунктом 1 Постанови № 103 встановлено перерахування пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-XII до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року, відповідно до Постанови № 704.
Пунктом 2 Постанови № 103 визначено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом)) проводити з 1 січня 2018 року в таких розмірах: з 1 січня 2018 року -- 50 відсотків; з 1 січня по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Постановою № 103 внесено також зміни до Порядку № 45, а саме:
- пункт 5 викладено в такій редакції: «Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням».
- додаток 2 до Порядку № 45 викладено в новій редакції, в якій довідка про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, не містить таких складових грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Статтею 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок перерахунку пенсій врегульований розділом VIII «Порядок перерахунку пенсій» Закону № 2262-XII.
Перерахунок раніше призначених пенсій визначено частиною четвертою статті 63 цього Закону, за якою усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, перерахунок раніше призначених пенсій визначено статтею 63 Закону № 2262-XII.
Кабінету Міністрів України лише надано право на встановлення умов, порядку та розміру для перерахунку пенсій, передбачених указаною статтею.
При цьому обчислення пенсії встановлюється статтею 43 Закону № 2262-XII, яка має загальний характер та визначає вихідні дані відносно визначення грошового забезпечення для встановлення розміру як призначуваних пенсій, так і для перерахунку останніх, що є однорідними правовідносинами виходячи зі змісту процитованого Закону.
Законодавець делегував уряду повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.
Так, «умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.
Під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення «розміру» перерахунку пенсій. При цьому орган виконавчої влади не уповноважений та не вправі змінювати визначений Законом перелік складових грошового забезпечення, які встановлені статтею 43 Закону № 2262-XII.
До повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, натомість приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого (а не його складові) може змінюватись Кабінетом Міністрів України.
Абзац 3 статті 1-1 Закону № 2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Конституційний Суд України у Рішенні від 13 травня 2015 року за № 4-рп/2015 у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону № 2262-XII наголосив на тому, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 6 КАС передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Закон України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» установлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Право на пенсію підпадає під сферу дії статті 1 Протоколу першого до Конвенції, якщо за національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках національної системи соціального забезпечення та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити у таких виплатах доти, доки виплати передбачено законодавством.
Обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом № 2262-XII, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України, а дому доводи апелянта в цій частині є безпідставними.
Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов'язує з ними принцип захисту «законних очікувань» (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід'ємними елементами принципу правової держави та верховенства права.
Так у справі «Суханов та Ільченко проти України» (заяви № 68385/10 та № 71378/10) ЄСПЛ вказав, що якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя: наприклад, коли є чинний Закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (пункт 35).
У справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00) ЄСПЛ наголосив, що в межах свободи дій держави перебуває право визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідних для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, вона має виплачуватися на основі чітких і об'єктивних критеріїв, і якщо людина очевидно підходить під ці критерії - це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу.
Відповідно до статті 7 КАС суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами оскаржувані пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили.
Аналогічну правову позицію висловлювала і Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 13 січня 2021 року у зразковій справі № 440/2722/20 (Пз/9901/14/20).
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).
Така ж правова позиція була неодноразово викладена й у постановах Верховного Суду України, зокрема у постанові від 10 лютого 2016 року у справі № 537/5837/14-а, де суд зазначив, що, керуючись принципом законності та виходячи із визначених у частині четвертій статті 9 КАС (у редакції, чинній на час прийняття судових рішень) загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2014 році слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України, а закон.
Отже, з урахуванням вимог статті 7 КАС, а також того, що Верховний Суд постановою від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон № 2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин.
Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 9 червня 2022 року у справі № 520/2098/19.
З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 р., заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому підстав для його скасування немає.
З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлений 20 травня 2025 року.
Головуючий суддя: О.В. Лук'янчук
Суддя: А.І. Бітов
Суддя: І.Г. Ступакова