П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
19 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/18190/24
Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е.А.
Місце та час укладення судового рішення «--:--», м. Одеса
Повний текст судового рішення складений 30.12.2024
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Єшенка О.В., Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу фермерського господарства «Чапаєве» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом Одеського обласного відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до фермерського господарства «Чапаєве» про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -
10.06.2024 Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (надалі - Одеське ОВФСЗОІ) звернулося до суду з позовом до фермерського господарства (надалі - ФГ) «Чапаєве» про стягнення адміністративно-господарських санкцій розмірі 55825,56грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 960,19грн. за невиконання нормативу робочого місця для працевлаштування однієї особи з інвалідністю у 2023 році.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач не виконав нормативу робочих місць для працевлаштування особи з інвалідністю у 2023 році, встановленого ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», у зв'язку з чим на нього покладається відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій у розмірі, визначеному ст.20 Закону, та нарахування пені виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки НБУ.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 позов задоволено з підстав того, що обов'язок щодо створення робочого місця для особи з інвалідністю у відповідача виник у лютому 2023 року, коли чисельність працівників склала 8 осіб (без врахування працівників працюючих за сумісництвом), у зв'язку з чим відповідач був зобов'язаний зареєструватися та після створення робочого місця в триденний строк подати звіт форми-3ПН. Разом з тим, враховуючи, що відповідач працевлаштував самостійно особу з інвалідністю тільки 01.09.2023, суд першої інстанції дійшов висновку щодо правомірності нарахування фондом адміністративно-господарських санкцій та пені.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає про помилковість висновку суду першої інстанції щодо виникнення обов'язку у підприємства створення робочого місця для особи з інвалідністю у лютому 2023 року, коли чисельність працівників складала 8 осіб, оскільки, як вказує апелянт, суд ототожнив облікову кількість штатних працівників на місяць, яка визначається на певну дату звітного періоду із середньообліковою кількістю штатних працівників за рік, яка обчислюється згідно положень п.3.2.5 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 №286. На думку скаржника, обов'язок щодо створення робочого місяця з метою працевлаштування особи з інвалідністю у кількості 1 особи виник у вересні 2023. При цьому, 01.09.2023 відповідачем було самостійно працевлаштовано особу з інвалідністю, у зв'язку з чим у нього не виникло підстав для звернення до служби зайнятості із відповідною заявою про попит на спеціальну робочу силу. Крім того, апелянт наголошує, що позивачем не надано до суду доказів щодо перевірки органом Держпраці про недотримання відповідачем нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023.
Розгляд апеляційної скарги здійснюється апеляційним судом у змішаній формі відповідно до п.112 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішення Вищої ради правосуддя 17.08.2021 № 1845/0/15-21.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачем сформовано розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій за 2023, які підлягають сплаті ФГ «Чапаєве», у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
З вказаного розрахунку вбачається, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік становила 14 осіб; середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб; норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю - 1 особа./а.с.10/
Враховуючи, що кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю складає 1 особа, позивачем було визначено ФГ «Чапаєве» адміністративно-господарські санкції у розмірі 55825,56грн.
Розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю 07.03.2024 було розміщено в електронному кабінеті відповідача, на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України. /а.с.11/
20.03.2024 позивач направив на адресу відповідача претензію, в якій додатково проінформував про те, що відповідачу був надісланий через електронний кабінет підприємств, фізичних осіб, що використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України розрахунок АГС на суму 55825,56грн. Також, повідомлено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені в розмірі 120 відсотків річної облікової ставки НБУ за кожний календарний день прострочення. /а.с.14-16/
Враховуючи, що ФГ «Чапаєве» не сплачено суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 у добровільному порядку, позивач нарахував пеню в сумі 960,19грн., та звернувся до суду з даним позовом.
Перевіривши матеріали справи, судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.
Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні визначено Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (надалі - Закон №875-XII), який гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.
Частинами 1,3 ст.18 Закону №875-XII визначено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За змістом ст.18-1 Закону №875-XII пошук підходящої роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості.
Згідно із ч.ч.1, 2 ст.19 Закону №875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.20 Закону №875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Згідно із ч.1 ст.218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення (ч.2 ст.218 ГК України).
Зі змісту ч.2 ст.218 ГК України слідує, що вказана норма встановлює підстави для звільнення від відповідальності, як за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання (за що встановлено відповідальність у вигляді відшкодування збитків, штрафні санкції, або оперативно-господарські санкції), так і за порушення правил здійснення господарської діяльності (за що встановлено відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій).
Отже, суб'єкт звільняється від відповідальності, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності (тобто від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення.
Згідно із п.4 ч.3 ст.50 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 №5067-VI (надалі - Закон №5067-VI) роботодавці зобов'язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.
Наказом Міністерства економіки України від 12.04.2022 №827-22 затверджено Порядок подання форми звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» (надалі - Порядок №827-22).
Відповідно до п.1.4. Порядку №827-22 форма № 3-ПН подається юридичними особами, фізичними особами - підприємцями, які в межах трудових відносин використовують працю фізичних осіб (далі - роботодавець), за наявності попиту на робочу силу (вакансії).
Згідно з п.1.5. Порядку №827-22 форма №3-ПН заповнюється та подається роботодавцем до філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (або до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості - до дати припинення їхньої діяльності) (далі - центр зайнятості) незалежно від місцезнаходження роботодавця з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.
Форма №3-ПН може подаватися роботодавцем в електронній формі (з накладенням чи без накладення електронного підпису або печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів) або в паперовій формі (із засвідченням підписом керівника/фізичної особи - підприємця або уповноваженої ним (нею) особи).
З огляду на викладене, обов'язок по працевлаштуванню осіб з інвалідністю відповідно до встановленого Законом нормативу покладається як на роботодавців, так і на державну службу зайнятості. Механізм реалізації зазначеної програми працевлаштування передбачає здійснення певних заходів з боку підприємств.
З матеріалів справи вбачається, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за звітний 2023 рік відповідача становила 14 осіб, у зв'язку з чим, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю складає 1 особа.
В свою чергу, ФГ «Чапаєве» надано до суду докази працевлаштування ОСОБА_1 , що підтверджується наказом про прийняття працівника на роботу №13-23/ЗП від 31.08.2023; довідкою до акту огляду МСЕК №245780 від 28.08.2019 (інвалідність ІІІ групи).
Таким чином, позивачем підтверджено працевлаштування ОСОБА_1 та відповідно виконання у 2023 році нормативу робочого місця для працевлаштування 1 особи з інвалідністю.
При цьому, слід зазначити, що Законом №875-XII визначено працевлаштування інвалідів шляхом їх безпосереднього звернення до підприємства, або шляхом звернення до державної служби зайнятості, яка в свою чергу здійснює пошук підходящої роботи для працевлаштування особи з інвалідністю.
Отже, у зв'язку з працевлаштуванням ФГ «Чапаєве» однієї особи з інвалідністю, підприємством звіт за формою №3-ПН може й не подаватися.
Крім того, відсутні докази безпідставної відмови особам з інвалідністю, які самостійно зверталися до відповідача з метою працевлаштування.
Таким чином, стягнення з відповідача заборгованості з адміністративно-господарських санкцій та пені, за відсутності правопорушення у сфері господарювання, як того вимагає ст.218 Господарського кодексу України, є необґрунтованим.
На підставі викладеного, оскільки судом першої інстанції при вирішенні справи неповно з'ясовано обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції в порядку ст.317 КАС України підлягає скасуванню.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, -
Апеляційну скаргу фермерського господарства «Чапаєве» задовольнити, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року скасувати.
Ухвалити у справі постанову, якою відмовити у задоволенні позову Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до фермерського господарства «Чапаєве» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.
Стягнути з Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на користь фермерського господарства «Чапаєве» судовий збір у розмірі 4542 (чотири тисячі п'ятсот сорок дві)грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Суддя-доповідач А.В. Крусян
Судді О.В. Єщенко О.В. Яковлєв