П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
19 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 490/68/25
Головуючий першої інстанції Саламатін О.В..
Час та місце ухвалення судового рішення «--:--», м. Миколаїв
Повний текст судового рішення складений 24.01.2025
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Єщенка О.В., Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
06.01.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови від 27.12.2024 №I/1/3506 щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП (неприбуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки будучи належним чином повідомленим повісткою) та накладення штрафу у сумі 17000грн.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач не вчиняв порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період, що свідчить про безпідставне притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 24.01.2025 відмовлено у задоволенні позову, оскільки належними та допустимими доказами підтверджується вчинення позивачем порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на помилкове застосування судом першої інстанції при вирішені справи вимог законодавства, неповне з'ясування обставин справи, внаслідок чого просить рішення суду скасувати та прийняти нове про задоволення позовних вимог.
Апелянт зазначає, що посадовими особами районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки порушено встановлений законодавством порядок направлення йому повістки, а тому у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що 27.12.2024 посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 складено протокол про адміністративне правопорушення №I/1/3506 вчинене ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП. /а.с.21/
27.12.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову у справі про адміністративне порушення №I/1/3506 щодо накладення на позивача адміністративного стягнення у розмірі 17000грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП. /а.с.21/
Як вбачається зі змісту постанови, ОСОБА_1 будучи належним чином оповіщеним повісткою про необхідність явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, на вказаний виклик не з'явився, що свідчить про порушення ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». /а.с.22/
Не погоджуючись з притягненням до адміністративної відповідальності, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог виходячи з наступного.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.12.2024 посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 складено протокол про адміністративне правопорушення №I/1/3506 вчинене ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП. /а.с.21/
Частиною 1 ст.268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Таким чином, з аналізу наведених положень вбачається, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка, зокрема, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання. В свою чергу, обов'язковою умовою для розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, є наявність даних про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.
Так, протоколом про адміністративне правопорушення від 27.12.2024 №I/1/3506, підписаним позивачем, його повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення 27.12.2024 о 14:00 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 . /а.с.48/
За змістом ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Отже, начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 є уповноваженою особою щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема, за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Згідно ч.ч.1 та 3 ст.210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст.210-1 КУпАП, є порушення ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме неприбуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки будучи належним чином повідомленим повісткою.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.11.2024 ІНФОРМАЦІЯ_2 направлено на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) повістку № НОМЕР_1 про необхідність прибути 22.11.2024 09:00 для уточнення даних. /а.с.52-54/
Вищезазначена повістка повернулася відправнику у зв'язку із відсутністю адресата за адресою. /а.с.55/
Згідно п.41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є, зокрема, у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Тобто, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Згідно витягу з реєстру територіальної громади м. Миколаєва від 07.01.2025 №9.19-43195-2025 адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання позивача з 27.01.2001 є АДРЕСА_2 .
Отже, відповідачем правомірно направлено на вищезазначену адресу повістку про виклик позивача, а відмітка про відсутність ОСОБА_1 за вказаною адресою свідчить про належне підтвердження оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Таким чином, позивач був зобов'язаний прибути 22.11.2024 о 09:00 до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних, але вказаного обов'язку не виконав, що свідчить про порушення ним ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно положень ст.1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014р., коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 правомірно прийнято оскаржувану постанову, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000грн.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
На підставі викладеного, оскільки суд першої інстанції при вирішенні справи правильно встановив обставини справи, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 січня 2025 року залишити без змін.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.В. Крусян
Судді О.В. Єщенко О.В. Яковлєв