П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
19 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/3066/24
Перша інстанція суддя Потоцька Н.В.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів Єщенка О.В., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області, Головному управлінню Пенсійного фонду України в Запорізькій області, а саме:
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 23 січня 2024 року № 155250026383, яким відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку допризначення пенсії з наданими додатковими документами;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 розрахунок та виплату пенсії з 09 січня 2024 року, з урахуванням заробітної плати за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, згідно з Архівною довідкою від 01 листопада 2021 року № З/П-29241, враховуючи всі суми грошового забезпечення з серпня 1984 року по жовтень 1989 року, яке нараховане у карбованцях і копійках, марках та пфенігах НДР, виданою Федеральною державною казенною установою «Центральний архів Міністерства оборони російської федерації», з урахуванням вже отриманих сум пенсії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року задоволено позов.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що пенсійним органом у межах спірних правовідносин правомірно відмовлено позивачу в перерахунку пенсії за віком.
В даному випадку, апелянт вважає, що надана позивачем довідка про розмір заробітної плати не підлягає врахуванню при нарахуванні його пенсії, так як російська федерація вийшла з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року.
В свою чергу, позивачем подано відзив на отриману апеляційну скаргу у якому зазначено, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - зміні.
Судом першої інстанції встановлено, що 09 січня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком.
Згідно з рішенням № 155250026383 від 16 січня 2024 року позивачу призначено пенсію за віком з 09 січня 2024 року, розміром 3023,74 грн.
При цьому, 17 січня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області та подав архівну довідку про заробітну плату (грошове забезпечення) для обчислення пенсії від 01 листопада 2021 року № З/П-29241, видану Федеральною державною казенною установою «Центральний архів Міністерства оборони російської федерації» за період служби в НДР з вересня 1984 року по жовтень 1989 року, що підтверджується копією заяви про допризначення пенсії від 17 січня 2024 року і яка наявні в матеріалах електронної пенсійної справи.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 23 січня 2024 року №155250026383 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії у зв'язку з наданими додатковими документами, при цьому відмова ґрунтувалась на тому, що з 01 січня 2023 року Україна припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року та зазначено, що до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території РРФСР по 31 грудня 1991 року, а заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії враховується за періоди страхового і території України, на умовах, визначених частиною першою ст. 40 Закону.
Не погоджуючись з правомірністю прийнятого рішення, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
За наслідком з'ясування обставин у справі, судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як позивач має право на спірний перерахунок пенсії, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, згідно абз. 1 ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Згідно абз. 5 ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Згідно абз. 2 пп. 3 п. 2.1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до заяви про призначення пенсії за віком, за бажанням пенсіонера, додається довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Згідно ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
В даному випадку, одним із міжнародних договорів з питань пенсійного забезпечення, який підписала Україна, стала багатостороння Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (далі - Угода).
Статтею 6 Угоди встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою. Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.
Відповідно до ст. 13 Угоди, кожний учасник цієї Угоди може вийти з неї, направивши відповідне письмове повідомлення депозитарію. Дія Угоди стосовно цього учасника припиняється після закінчення шести місяців з дня отримання депозитарієм такого повідомлення.
Пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
При цьому, постановою від 29 листопада 2022 року № 1328 Кабінет Міністрів України постановив вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року у м. Москві.
Між тим, згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегією суддів встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та з 09 січня 2024 року отримує пенсію за віком, призначену на підставі положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Між тим, з аналізу вищевикладених норм матеріального права вбачається, що за бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року.
В свою чергу, позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії на підставі архівної довідки про заробітну плату (грошове забезпечення) від 01 листопада 2021 року № З/П-29241, виданої центральним архівом міністерства оборони російської федерації, за період служби позивача в Німецькій демократичній республіці з 1984 року по 1989 рік.
Проте, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області не враховано відповідну довідку, так як російська федерація з 01 січня 2023 року припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року.
Вказана обставина, на переконання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області унеможливлює здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі наданої довідки.
Між тим, колегія суддів зазначає, що у Рішенні від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що за загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
При цьому, аналізуючи положення вищевикладених норм права, колегія суддів зазначає, що не зважаючи на вихід України з Угоди, пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають (ст. 13 Угоди).
Тобто, положення відповідного міжнародного договору розповсюджується на питання пов'язані із призначенням пенсії, зарахуванням періодів роботи на території інших держав до страхового стажу та врахування заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.
Таким чином, колегія суддів вважає, що факт виходу України чи російської федерації з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року не може позбавляти позивача права на отримання пенсії у належному розмірі.
З іншого боку, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції помилково зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії позивача, так як у межах спірних правовідносин питання про перерахунок пенсії позивачу за принципом екстериторіальності вирішувалось Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Тому, за наслідком прийняття Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області протиправного рішення про відмову в перерахунку пенсії позивачу, саме відповідний орган має виконати покладений на нього обов'язок.
Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 16 жовтня 2024 року (справа № 140/14380/23), від 24 травня 2024 року (справа № 460/17257/23), від 07 травня 2024 року (справа № 460/38580/22).
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції, в частині встановленого судом способу поновлення порушених прав позивача.
Керуючись ст.ст.308, 311, 317, 321, 322, 325,329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року - змінити, а саме в третьому абзаці резолютивної частини рішення суду змінити відповідача з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
В решті, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року - залишити без змін.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги - покласти на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач О.В. Яковлєв
Судді О.В. Єщенко А.В. Крусян