Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/1103/25
Номер провадження: 2-а/511/29/25
20 травня 2025 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Бобровська І. В.,
секретаря судового засідання - Замковенко О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Роздільна Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання противоправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Роздільнянського районного суду Одеської області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Вказаний позов мотивований тим, що 24.03.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 була винесена постанова за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, а саме « 24.03.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено, що військовозобов'язаному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 18.02.2025 року за заявленою адресою АДРЕСА_1 , відправлена повістка N? 2435143 через національного оператора «Укрпошта» (номер відправлення 0610230339310) про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 14.00 26.02.2025 року. Військовозобов'язаний ОСОБА_1 на зазначений час до ІНФОРМАЦІЯ_2 не прибув. Документів, підтверджуючих поважну причину неприбуття громадянина не надано. 27.02.2025 року на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 повернувся лист національного оператора «Укрпошта» з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Військовозобов'язаний ОСОБА_1 своїми діями в особливий період порушив вимоги ч. 1 ст. 22. Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», згідно з яких громадяни зобов'язані з'являтись викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце зазначені в повістці, чим порушив вимоги чинного законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Так, 18.02.2025 року було направлено повістку рекомендованим листом за адресою місця реєстрації, номер поштового відправлення N? 0610230339310 про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 14:00 годину 26 лютого 2025 року для уточнення даних, повістка датована 13.02.2025 року. Відповідно до додатку Міністерства оборони України «Резерв зазначено, що дата уточнення даних 17.12.2024 року, та в позивача була наявна відстрочка до 07.02.2025 року та на теперішній час наявна відстрочка від призову на військову службу на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідно до якої не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років. Будь яких доказів, які б доводили факт інформування позивача про те, що надіслано лист з поміткою «Повістка ТЦК» відповідач не надав, тобто позивач не був обізнаний з направленням на його адресу повістки. Повістка безпосередньо позивачу вручена не була, втім, працівниками пошти проставлено відмітку «відсутність адресата за вказаною адресою». Однак, докази повідомлення позивача за наявним номером телефону, хоча він відомий ІНФОРМАЦІЯ_2 , та/або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК» в матеріалах справи відсутні. Крім того, відповідно до повістки, позивач викликався з метою уточнення даних, водночас матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять відомостей про неможливість отримання таких даних з реєстрів. Навпаки, долучені відомості свідчать про те, що з моменту взяття на облік, відповідач мав військово-облікові дані.
Враховуючи викладене, позивач просить суд визнати протиправною та скасувати Постанову від 24.03.2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу в сумі 17000,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП; провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, закрити.
Ухвалою суду від 14.04.2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін.
21.04.2025 року на адресу суду від представника ІНФОРМАЦІЯ_2 , надійшов відзив на позовну заяву, в якій він зазначає, що в своїй позовній заяві ОСОБА_3 заявляє 2 обставини, які на його думку виключають застосування ч. 3 ст. 210-1 КУПАП та є підставами для скасування ІНФОРМАЦІЯ_1 майора ОСОБА_4 ?213 від 24.03.2025 року:
- «мета виклику - уточнення облікових даних, які є у відповідача по справі, оскільки дані мною оновлені 17.12.2024 року, наявність у мене відстрочки до 08.05.2025
- «не був належним чином сповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Щодо першої обставини - «належне уточнення даних» позивачем вважаємо, що позивач вводить суд в оману, не повідомляючи всі обставини, які йому відомі. Так позивачем замовчано те, що надана йому 11.12.2024 року відстрочка закінчилася 07.02.2025 і ним до закінчення цієї відстрочки не вчинено дій щодо отримання відстрочки на новий строк. І лише 24.03.2025 року позивачем самостійно через застосунок «Резерв -» оформлено відстрочку за п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (жінки та чоловіки на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років). Відповідно до пункту 58 Порядку N? 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім?я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Під час подання заяви військовозобов'язаний пред'являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). 3 аналізу положень Порядку N° 560 вбачається, що військовозобов'язаний повинен особисто подати на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4. Формулювання «особисто подають на ім'я» вказує саме на необхідність особистої присутності для подання документів без можливості заміни цього процесу відправкою документів поштою чи через інші канали зв'язку. Відповідно до пункту 59 Порядку N? 560 за наявності технічної можливості відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період може оформлятися та надаватися автоматично у разі створення запиту на її оформлення військовозобов'язаним через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". У разі виявлення шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних відсутності у військовозобов'язаного законних підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформлену автоматично, така відстрочка підлягає автоматичному скасуванню. Отже, по закінченню строку наданої відстрочки 07.02.2025 року позивач не з'явився особисто та не подав на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву про надання відстрочки згідно пункту 58 Порядку N? 560 та не сформував запит на її оформлення через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів згідно згідно пункту 59 Порядку N? 560. Тому у відповідача, утворилася обґрунтована необхідність з'ясувати статус персональних даних позивача - відомості про наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, пов'язаних з наданням йому відстрочки.
Щодо другої обставини - «належним чином сповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 » Згідно абзацу 3 підпункту 2 пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N? 560 від 16.05.2024, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ, у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних. Факт належного повідомлення позивача підтверджується інформацією документами від поштового оператора, що досліджувалися під час розгляду справи про порушення позивачем вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Щодо доводів позивача, про відсутність доказів, що підтверджують його вину заперечується текстом протоколу, в якому вказані реквізити повістки, поштового відправлення та довідки форми ф20 від «Укрпошти». Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 надавалися до огляду оригінали документів, зазначені в протоколі, зміст яких підтверджує обставини надсилання йому повістки. Протокол не містить зауважень ОСОБА_1 про відсутність доказів або незгоду з викладеними в протоколі обставинами правопорушення. На підставі викладеного просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі.
05.05.2025 року на адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив в якій він зазначає, що у відзиві відповідач вказує, що позивач вводить суд в оману, не повідомляючи всіх обставин, які йому відомі. Так замовчано те, що 11.12.2024 року відстрочка закінчилась 07.02.2025 року і ним до закінчення цієї відстрочки не вчинено дій щодо отримання відстрочки на новий строк. І лише 24.03.2025 року позивачем самостійно через застосунок «Резерв+» оформлено відстрочку. Однак акцентував увагу суду, що в оману суд він не вводив, оскільки в позовній заяві зазначено, що на теперішній час наявна відстрочка від призову на військову службу до 08.05.2025 року на підставі п.3 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідно до якої не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років. По-друге, у відзиві зазначено, що у відповідача утворилась обґрунтована необхідність з'ясувати статус персональних даних позивача - відомостей про наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, пов'язаних з наданням йому відстрочки. Однак, відповідно до додатку Міністерства оборони України «Резерв +» зазначено, що дата уточнення даних 17.12.2024 року. Звертає увагу на положення Примітки до ст. 210 КУпАП, згідно з якою положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Всі персональні данні містяться в відповідних державних реєстрах, і оформленні постанови про адміністративне правопорушення, відповідачем не встановлено жодних доказів відсутності можливості отримання відомостей про позивача із державних реєстрів, навпаки відповідач послався на паспортний документ позивача, який за умови неявки позивача до ТЦК, відповідач жодним чином не міг би отримати, інакше як із відповідних державних реєстрів. Крім того, згідно державних реєстрів він являється батьком трьох дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та його статус багатодітного батька не змінився, крім того перебуває в шлюбі з ОСОБА_8 , матір'ю дітей.
По-трете у відзиві зазначено, що факт належного повідомлення позивача підтверджується інформацією та документами від поштового оператора. Однак, будь яких доказів, які б доводили факт поінформування його про те, що надіслано лист з поміткою «Повістка ТЦК» відповідач не надав, тобто позивач не був обізнаний з направленням на його адресу повістки. Змінами, внесеними постановою уряду від 8 жовтня 2024р. N?1147 до Правил надання послуг поштового зв'язку передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). Рекомендовані листи з позначками «Повістка ТЦК», «Вручити особисто» підлягають врученню особисто адресатам у разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». Якщо ж протягом 3 робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника. Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК необхідна сукупність обставин: 1) направлення судової повістки за адресою, повідомленою військовозобов'язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов'язаного, та 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою. У даній справі повістка безпосередньо позивачу вручена не була, втім, працівниками пошти проставлено відмітку «відсутність адресата за вказаною адресою». Однак, докази повідомлення позивача за наявним номером телефону, хоча він відомий РТЦК та СП, та/або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК» в матеріалах справи відсутні. Вказана обставина є суттєвою, оскільки відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов'язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов'язку.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не прибув, повідомлявся належним чином, заяв про відкладення не подавав.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 у судове засідання не з?явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
На підставі ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.
Судом встановлено, що 24.03.2025 року відповідальним виконавцем адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 ст. солдатом ОСОБА_9 складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , в якому зазначено, що « 24.03.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено, що військовозобов'язаному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 18.02.2025 року за заявленою адресою: АДРЕСА_1 , відправлена повістка N? 2435143 через національного оператора «Укрпошта» (номер відправлення 0610230339310) про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 14.00 26.02.2025 року. Військовозобов'язаний ОСОБА_1 на зазначений час до ІНФОРМАЦІЯ_2 не прибув. Документів, підтверджуючих поважну причину неприбуття громадянина не надано. 27.02.2025 року на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 повернувся лист національного оператора «Укрпошта» з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Військовозобов'язаний ОСОБА_1 своїми діями в особливий період порушив вимоги ч. 1 ст. 22. Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», згідно з яких громадяни зобов'язані з'являтись викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце зазначені в повістці, чим порушив вимоги чинного законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
24.03.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_2 було винесено постанову, в якій зазначено, « 24.03.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено, що військовозобов'язаному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 18.02.2025 року за заявленою адресою: АДРЕСА_1 , відправлена повістка N? 2435143 через національного оператора «Укрпошта» (номер відправлення 0610230339310) про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 14.00 26.02.2025 року. Військовозобов'язаний ОСОБА_1 на зазначений час до ІНФОРМАЦІЯ_2 не прибув. Документів, підтверджуючих поважну причину неприбуття громадянина не надано. 27.02.2025 року на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 повернувся лист національного оператора «Укрпошта» з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Військовозобов'язаний ОСОБА_1 своїми діями в особливий період порушив вимоги ч. 1 ст. 22. Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», згідно з яких громадяни зобов'язані з'являтись викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце зазначені в повістці, чим порушив вимоги чинного законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Відповідно до наданої суду копії повістки №2435143 на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 , викликався до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 14.00 год 26.02.2025 року для уточнення даних.
Згідно наданої суду копії конверта (поштове відправлення №0610230339310) встановлено, що зазначений конверт відправлено 13.02.2025 року, отримувачем вказано: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 . Відповідно довідки про причини повернення/досилання, конверт повернуто відправнику без вручення у зв'язку із «адресат відсутній за вказаною адресою» 25.02.2025 року.
Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 27.12.2024 року за №1/9708, видана ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі п.3 ч.1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на утриманні перебуває 3 дітей віком до 18 років, на строк до 07.02.2025 року.
Згідно із витягу із застосунку «РЕЗЕРВ +» вбачається запис наступного змісту: «Дані уточнені вчасно», «Дата уточнення даних 17.12.2024», «Відстрочка до 08.05.2025», позивачем також зазначено номер мобільного телефону.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частина третя статті 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинені в особливий період.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Положеннями статті 254 КУпАП визначено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Згідно із статтею 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Ураховуючи те, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022, було оголошено проведення загальної мобілізації, суд зазначає, що на момент притягнення позивача до адміністративної відповідальності діяв, як і діє дотепер, особливий період.
На виконання пункту 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, ТЦК та СП, відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
Отже, саме на ТЦК та СП законодавцем покладено обов'язок здійснювати заходи оповіщення та призову громадян.
Відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки, а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Згідно із ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані:
з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;
проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року №270,рекомендовані листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу).У разі відсутності адресата(одержувача)за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК (п.82).
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК, працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника (п.82).
Позивачем заперечується факт оповіщення його про необхідність прибути на 14.00 год. 26.02.2025 до РТЦК, а тому необхідним є з'ясування факту належного інформування позивача про обов'язок з'явитись до РТЦК.
При цьому, відповідач наполягав на тому, що позивач був у встановленому законом порядку повідомлений про необхідність прибуття по повістці, адже відповідна повістка повернулась з відміткою про не отримання «відсутність адресата за вказаною адресою», відповідно, не прибув без поважних причин, що стало підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК необхідна сукупність обставин: 1) направлення повістки за адресою, повідомленою військовозобов'язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов'язаного, та 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
В матеріалах справи наявний витяг із застосунку «РЕЗЕРВ +», в якому міститься запис наступного змісту: «Дані уточнені вчасно», «Дата уточнення даних 17.12.2024», «Відстрочка до 08.05.2025», також позивач під час оновлення даних вказав номер телефону.
Однак, матеріали справи не містять доказів повідомлення позивача за наявним номером телефону, який був ним вказаний під час оновлення даних, та/або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». За цих обставин твердження відповідача про обізнаність позивача про виклик його за повісткою не знайшло свого підтвердження.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Суд звертає увагу, що відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов'язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов'язку.
Окрім того, за приписами примітки до статті 210 КУпАП визначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Отже, з приведених норм вбачається, що відповідальність за статтями 210 та 210-1 КУпАП не застосовується у випадку коли дані для Реєстру можуть бути отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими базами/системами/реєстрами.
Тобто, якщо Міністерство оборони України як держатель такого реєстру може отримати відомості про особу шляхом синхронізації з іншими державними електронними реєстрами, то особу не може бути притягнуто до відповідальності за неповідомлення таких відомостей.
Разом з тим, ні в постанові, ні в повістці відповідачем не було конкретизовано які саме дані були відсутні у відповідача, у зв'язку з чим у відповідача була наявна необхідність викликати позивача для уточнення таких даних. Матеріали справи не містять відомостей про неможливість отримання таких даних з реєстрів. Натомість матеріали справи містять відомості про те, що позивач 17.12.2024 через застосунок «РЕЗЕРВ +» уточнив дані та вказав свій номер телефону.
Тобто, долучені відомості свідчать про те, що з моменту взяття на облік відповідач мав військово-облікові дані позивача, а можливість отримання таких даних відповідачем з доступних джерел виключає підстави для застосування статті 210-1 КУпАП, що відповідає примітці ст. 210 КУпАП.
Зі змісту оскаржуваної постанови є очевидним, що під час винесення оскаржуваної постанови начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'ясував усіх фактичних обставин справи, як того вимагає ст. 280 КУпАП, а саме: чи були підстави для надсилання позивачеві повістку, які саме дані необхідно було уточнити, чи було зазначено номер телефону позивача на поштовому рекомендованому повідомленні, що гарантувало б обізнаність ОСОБА_1 у надходженні йому повістки ТЦК, чи було працівником поштового зв'язку виконано усі необхідні дії для вручення позивачеві повістки та якими доказами підтверджується поза розумним сумнівом факт обізнаності ОСОБА_1 про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також ухилення від явки.
Резюмуючи усе вищевикладене, суд зазначає, що вина позивача, яка полягала у порушенні вимог самим ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не доведена належними та достатніми доказами, а відтак, у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьої статті 210-1 КУпАП, що є підставою для задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частини сьома статті 139 КАС України).
З урахуванням зазначеного, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сплата судового збору в сумі 605,60 грн, згідно квитанції №5071-2861-8560-6963 від 01.04.2025 року.
На підставі викладеного, керуючись статями 9, 77, 241-246, 250, 286, 293 КАС України, суд,-
ухвалив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання противоправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, - задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.03.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Рішення може бути оскаржено, шляхом подання до П'ятого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги, протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І. В. Бобровська